Це двоюрідний брат з іншого міста вижлуктив пару пляшок нефільтрованого, приглушив звук телевізора і вирішив, що йому ось просто зараз треба детально розпитати, що та як там у вас? Чи це мама дзвонить, бо хвилюється: ви зранку не відповідаєте на її листівочки в месенджері?
І безпардонність брата, і мамина тривожність для багатьох людей — явища одного ряду, така собі раптова атака на їхню суверенну територію. Але. З п'яненьким братиком, а також з усіма іншими персонажами, що дзвонять вам від безділля чи з нудьги, нічого не трапиться, якщо слухавку ви раз-другий не візьмете. А от ігнорувати дзвінки людей, які за вас щиро (хай і надмірно) хвилюються, — вже жорстоко, звісно, якщо це не випадок токсичного контролю по 20 разів на день чи вашої повної відсутності сил на розмови. І до якої категорії належать ваші родичі, вам, звичайно ж, відомо.
Ви напевно й самі хоч раз були в такій ситуації: відбувається щось дуже тривожне, ви на цьому тлі намагаєтеся додзвонитися до близької людини, вона не бере слухавку, ви починаєте хвилюватися ще сильніше, земля йде з-під ніг. Так-от, мама, тато, бабуся, коли ви не відповідаєте на їхні дзвінки, відчувають приблизно те саме — тільки сильніше. Ви ж все одно залишаєтеся їхньою дитиною, і хвилюватися за вас — їхній звичний стан. А подорослішати, до речі, — це не знецінити й не висміяти хвилювання рідних, це прийняти їх, поставитися до них спокійно та з повагою.
Ні, цим розгубленим через вашу раптову дорослість людям варто, звісно, розповісти про особисті кордони, бо це фундамент здорових стосунків. Не треба видзвонювати в робочий час, турбувати через дрібниці, намагатися контролювати чи шантажувати. Ось тільки менше переживати за вас вони після цього не стануть. Найімовірніше, стануть більше. Просто тепер ще й зніяковіють і засмутяться — хотіли дізнатися, як справи, а отримали сувору догану.
Хоча можна ж зробити просту річ: дзвонити самостійно і частіше. Йдете на роботу, на навчання, в магазин — наберіть маму, скажіть двома словами, як у вас справи, запитайте, як справи у неї. Справа п'яти хвилин, але це — внесок у ваші стосунки, у мамин спокій, ну і у ваші нервові клітини — якщо вже вас так дратує, що вам сміють дзвонити рідні.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Чи маємо ми жертвувати власним спокоєм заради вгамування тривожності рідних?
Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
🧡 Турбота та зв'язок 📵 Непорушність особистих меж 🤔 Залежить від ситуації
📊 Карта думок
🧡 Турбота та зв'язок 0% 📵 Непорушність особистих меж 100% 🤔 Залежить від ситуації 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!