На польську літературну премію імені Капусцінського висунуто три українські книги. 02.02.2026 15:40 Укрінформ Три українські твори – «Бахмут» Мирослава Лаюка, графічний роман «Коротка історія довгої війни» Маріам Найєм, Юлії Вус, Івана Кипіди та «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеда – потрапили до розширеного переліку польської літературної відзнаки імені Ришарда Капусцінського за визначні репортажі.
Як передає Укрінформ, про це інформує Читомо.
Репортаж Мирослава Лаюка Bachmut з фотографіями Данила Попова було видано польським видавництвом Ha!art у перекладі Мацея Пьотровського. В Україні книга друкувалася у видавництві Ukraїner.
«Книга репортажів та есе про буденність війни у період найзапекліших боїв за Бахмут взимку та в березні 2023 року. Автори проводять дні та ночі з українськими піхотинцями й артилеристами, лікарями й капеланами, рятувальниками та дітьми у місті та його околицях, де точаться артилерійські обстріли та бої на вулицях», – вказано в анотації до видання.
Автор став володарем нагороди імені Юрія Шевельова у 2024 році за даний репортаж.
У 2023 році Олександр Михед отримав за цю книгу відзнаку імені Юрія Шевельова.
«Автор працював над книгою тринадцять місяців, описував те, що пережив разом із дружиною, про своїх батьків, які майже три тижні перебували в Бучі під час окупації. Про те, як змінюємося ми, як наша щоденна мова стає мовою війни, колись звичні та важливі речі – болісними тригерами, а певні відчуття та емоції — такими, які хочеться забути, але й разом з тим закарбувати назавжди. Ця книга не є лише рефлексією автора, скоріше навпаки: він зібрав і виклав думки та переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення», – зазначено в анотації.
«За роки повномасштабної війни з’явилося багато історій, зокрема графічних, де про нашу війну говорять іноземці. Але у цій війні живемо ми. І нам було важливо розповісти про неї самим. Щоб і ми, й іноземці побачили її нашими очима, про те, як ми її відчуваємо. Перед вами — нагадування про те, що з історичної точки зору, війни ніколи не є простими історіями, але з особистої точки зору, це просте питання — чи житиму я, чи ні? Історичний контекст російсько-української війни, від Середньовіччя до сучасної України, підкреслює тривалий характер конфлікту, його політичне коріння та паралелі в часі. І, безумовно, цей мальопис про наше життя зараз, адже за кожним конфліктом стоять реальні люди з реальними історіями, назавжди зміненими хаосом війни», – йдеться в анотації.
Загалом до розширеного списку премії у 2025 році увійшло 137 книг, з яких 96 написані польською мовою, 41 – у перекладі.
Переможців оголосять 30 травня.
Премія імені Ришарда Капусцінського (Nagroda im. Ryszarda Kapuścińskiego) – міжнародна нагорода, якою відзначають книги репортажів, які піднімають важливі сучасні проблеми, заохочують замислитися та поглибити знання про світ інших культур.
Премію заснувала у 2010 році Варшавська міська рада. Співорганізатором стала редакція «Газети Виборчої», а почесною патронесою – дружина Капусцінського Аліція.
Ришард Капусцінський – польський репортер, публіцист, поет і фотограф. Його репортажі здобули широке визнання не лише як актуальна журналістика, а й як література. Капусцінський став найбільш перекладним польським автором після Станіслава Лема. Декілька разів він був кандидатом на Нобелівську премію.
Як повідомляв Укрінформ, капітула премії імені Юрія Шевельова оприлюднила короткий перелік номінантів на отримання відзнаки за 2025 рік. Фіналістами премії за найкращу українську книгу есеїстики стали Віра Агеєва «Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам’ять та ідентичність», Артур Дронь «Гемінґвей нічого не знає» і Дмитро Крапивенко, «Усе на три літери».
Фото: Читомо
Польща Премія