Учасники зустрічі розглянули тонкощі гармонізації трансформацій між освітніми рівнями – від профільної школи до бакалаврату. Виші мають бути готові до нового типу випускника школи, – МОН.
Старша спеціалізована школа сформує інноваційний тип випускника, і вища освіта повинна бути до цього підготовлена.
Про це стало відомо під час зустрічі Міністерства освіти і науки з керівниками університетів щодо впровадження профільної старшої школи та її впливу на систему вищої освіти.
У зустрічі взяли участь 36 ректорів університетів, які обговорили зміни на перетині середньої та вищої освіти.
В епіцентрі уваги учасників зустрічі був вплив нової моделі старшої школи на абітурієнтів: їхню підготовленість, вибір дисциплін і майбутню освітню траєкторію.
У МОН акцентували, що це встановить, яким чином університетам слід адаптувати програми бакалаврату.
Зі слів міністра освіти і науки Оксена Лісового, університетам слід змінити структуру навчального процесу.
«Ми переходимо від моделі уніфікованої старшої школи для всіх до моделі вибору, коли учень формує персональну освітню траєкторію згідно з уподобаннями та планами. Відтак, до університетів приходитиме більш зорієнтований абітурієнт – з осмисленням свого рішення, досвідом відповідальності за нього та більш чітким баченням подальшого розвитку. Це також означає якісну трансформацію для системи вищої освіти: школа починає формувати основу, з якою студент розпочинає навчання – досвід праці з апаратурою, участі в проєктах, початкові навички дослідження. Університети матимуть змогу будувати освітній процес на іншому рівні – не з азів, а як логічне продовження вже сформованої освітньої траєкторії», – підкреслив Лісовий.
Також учасники зустрічі обговорили аспекти узгодження змін між рівнями освіти – від старшої школи до бакалаврату.
Заступник міністра Микола Трофименко роз’яснив необхідність переходу до трирічного бакалаврату.
«Спеціалізована старша школа модифікує підготовку випускника. Заклад вищої освіти теж має зазнати змін. Там, де зміст програми, результати навчання та вимоги до професії це дозволяють, бакалаврат повинен ставати трирічним. Згодом – дворічна магістратура. Це відповідає актуальним тенденціям розвитку європейської освіти. Саме в цьому напрямку вже рухається й вища освіта: більша суб’єктність студента, індивідуальні освітні шляхи, гнучкість у формуванні програми, оновлення стандартів», — зауважив Трофименко.
Водночас, зміни не передбачають механічне скорочення тривалості навчання, оскільки існують спеціальності, для яких більш тривалий цикл підготовки – об’єктивна потреба.
«Це насамперед професії зі складними технологічними вимогами на передовій науково-технічного прогресу або безпосереднім впливом на безпеку та здоров’я людей», – уточнили в МОН.
Телеграм-каналі Освіта.ua.