Заступниця міністра культури про пожвавлення читання в умовах війни: Посилився інтерес до української самобутності.

Заступниця міністерки культури про більший інтерес до читання під час війни: Зріс запит на українську ідентичність 10.04.2026 22:05 Укрінформ В Україні після широкомасштабного вторгнення РФ збільшився "попит на українську ідентичність", і книга стала одним з основних інструментів її відшукання.

Про це прозвучало в ефірі Українського радіо від заступниці міністра культури Богдани Лаюк, інформує Укрінформ.

З її слів, після широкомасштабної агресії на українському книжковому ринку відбувся бум: стали виникати нові книгарні, з'являтися нові серії.

"Пояснюю це все досить просто: виріс попит на українську ідентичність. Люди ставили собі питання: а що значить – бути українцем? І найлегше було віднайти відповідь на це в книгах української літератури або українською мовою", – підкреслила Лаюк.

Заступниця міністра також повідомила про загальнонаціональне дослідження читання, яке зараз відбувається. З її слів, це буде аналіз портрету українського читача: хто нині купує книги, як читає, де, чому читає, які жанри вибирає, що дає читання і як воно позначається на психологічному самопочутті.

"Ми ставимо перед собою насправді дуже просте питання – як залучати нових читачів. Наше дослідження складатиметься з двох етапів: якісного і кількісного. Зараз триває якісний етап, де ми контактуємо з учасниками ринку, які працюють у царині популяризації читання. Ми хочемо вивчити як позитивні, так і негативні приклади і встановити, що саме спрацювало", – акцентувала Лаюк.

Другий етап, за її словами, полягає в опитуванні читачів, зокрема осіб, котрі почали читати після великої перерви або ж у зрілому віці зовсім не читали для розваги і з певних причин останнім часом звернулися до читання.

"Нам дуже хочеться розвінчати уявлення про те, що читання є виключно елітарним. Тому що сьогодні, особливо в умовах війни, ми усвідомлюємо, що читання впливає на психічне здоров'я. Але водночас читання впливає і на рівень демократії в державі. І ми хочемо відобразити ці роздуми та гіпотези в нашому дослідженні", – заявила заступниця міністерки.

Лаюк виразила впевненість, що в результаті дослідження буде отримано багато нових відомостей, щоб враховувати їх у державній політиці. Разом з тим ними можуть скористатися всі учасники ринку, а також бібліотеки, державні установи культури, які також працюють у сфері читання.

Заступниця міністра також звернула увагу на популяризацію читання у Британії, де його пов'язують із задоволенням від життя, адже "це легкий ключ до насолоди, до тем для дискусії, до соціалізації, врешті-решт – до формування ком'юніті, спільнот", які сьогодні так необхідні і в Україні.

"Ми спостерігаємо підйом книжкових клубів, і це не тільки тому, що людям хочеться читати, а й тому, що є багато внутрішньо переміщених осіб або осіб, в яких дуже змінилися ідентичності. Людям потрібні нові приятелі та нові спільноти", – підкреслила Лаюк.

Крім того, за її словами, планується проведення масштабного національного дослідження щодо вживання української мови.

"Державна мова – це те, що нас єднає. Це те, що дає нам відчуття самодостатності в суспільстві, адже, знаючи державну мову, ми маємо основу, на якій можемо будувати інші права, зокрема культурні… Безсумнівно, значним стимулом стало широкомасштабне вторгнення, яке змусило багатьох людей перейти на українську мову. У той же час ситуація з мовою, як і з мовною політикою, як і з мовною практикою, тобто тим, як мова реально функціонує в суспільстві, є дуже нелінійною", – акцентувала Лаюк.

Тому, на її думку, таке дослідження, яке умовно називають "Мовний барометр", потрібно проводити щорічно, "щоб відстежувати дійсні тенденції та мати точки відліку, з якими можна порівнювати зміни".

"Коли ми аналізуємо наявні дослідження – омнібуси, регіональні вибірки чи дослідження окремих соціальних груп, – ми бачимо помірно позитивну динаміку. Але великого, повноцінного національного кількісного дослідження, яке дозволяло б робити системні висновки, на жаль, досі немає. Ми вважаємо своїм обов’язком його провести, щоб ця розмова була не голослівною, а заснованою на фактах", – наголосила заступниця міністра культури.

Як повідомляв Укрінформ, Україна підтримає видання 100 перекладів українських книг у 33 країнах.

Фото: mincult.gov.ua

Книги Література Війна з Росією Мінкульт

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *