Згубний та травмуючий зміст у вільному доступі згубно позначається на душевному здоров’ї підлітків Підлітки онлайн: між підтримкою та романтизацією психічного болю
Онлайн-платформи відкрили можливості для обговорень про ментальне здоров’я. Однак, разом з цим, утворилося явище, яке викликає занепокоєння у професіоналів: ідеалізація та естетизація психічних проблем. Тенденції на зразок «traumacore» в TikTok чи Pinterest, телесеріал «13 reasons why», спрощені уявлення про СДУГ або маніакально-депресивний психоз – все це формує у молоді хибні погляди на те, що являє собою душевний біль та чи потрібно звертатися за допомогою.
Про поширеність проблеми свідчать дані минулорічного дослідження громадської організації Dignity Online: три чверті дітей використовують інтернет більше 3 годин на добу. І річ не тільки в часі: майже кожен третій підліток щодня зіштовхується з інформацією про насильство та зброю.
Шкідливий та травмуючий зміст у необмеженому доступі негативно впливає на психічний стан підлітків – і саме в такому оточенні ідеалізація душевних розладів стає особливо небезпечною.
«Соціальні мережі можуть бути дієвим інструментом підтримки – але лише за умови, якщо молодь усвідомлює різницю між спільнотою, яка заохочує звертатися за підтримкою, ділитися думками, розвивати відносини, і контентом, який узаконює муки. Наша ціль – навчити дітей та їхніх батьків розрізняти ці аспекти, і забезпечити їм безпечне середовище для спілкування», – зауважує Анастасія Дьякова, засновниця ГО Dignity Online.
Що таке травматичний контент і звідки він походить?
Traumacore – це різновид контенту (ілюстрації, відеоролики, колажі), який відображає досвід травми: емоційної, психологічної чи фізичної. Найчастіше, він базується на дитячих спогадах і поєднує тривожні зображення, висловлювання про страждання, відчуття покинутості або страху з музикою, що викликає сильні емоції. Подібний контент може:
- погіршити складні емоційні стани;
- надавати травмі «привабливого» вигляду;
- часом створюватися без реального досвіду, принижуючи справжні муки інших.
Якщо дитина часто цікавиться таким контентом – це може бути ознакою того, що їй необхідне безпечне місце для спілкування та підтримка поруч.
Як соціальні мережі спрощують складні стани?
Все частіше в онлайн-мережах можна помітити, як психологічні проблеми подаються у полегшеній або навіть «цікавій» формі, наприклад:
- СДУГ – як невпорядкованість, винахідливість та легкість;
- біполярний розлад – як яскраві перепади настрою, глибина та обдарованість;
- розлади харчової поведінки – як естетика контролю, худорлявості чи сили духу.
У такому вигляді ці стани можуть здаватися частиною стилю або самоідентифікації, а не тим, що нерідко супроводжується важким досвідом, виснаженням та потребою в допомозі. Саме в цьому полягає основна загроза.
Чому підлітки схильні до романтизації?
Для усвідомлення проблеми, важливо подивитися на неї очима підлітка. Молоді люди бажають, щоб їхній стан помітили, щоб їхньому болю не знецінювали. Вони шукають надійний спосіб говорити про речі, про які складно сказати відкрито, і потребують уваги та підтвердження своєї значущості, чого часто не вистачає у реальному житті.
Романтизація може виражатися у:
- естетизованих постах про спустошеність, відчай, втомленість від життя;
- самостійному діагностуванні психічних відхилень без консультації з лікарем;
- створенні образу сумної, розбитої, але мудрої особистості;
- знеціненні видужання;
- страху втратити свою індивідуальність після покращення стану.
Романтизація розмиває кордон між простим переживанням і психічним розладом. Вона перешкоджає своєчасному зверненню за допомогою, створює оманливе враження, що страждання – це звичайна або необхідна умова існування, і в деяких ситуаціях може провокувати нанесення собі ушкоджень як метод підтвердження свого стану.
Дослідники також попереджають: навіть телешоу, які порушують важливі питання (такі як «13 причин чому»), можуть формувати небезпечні сценарії для чутливих підлітків – якщо зображують нанесення шкоди собі як спосіб бути почутим або форму самоконтролю.
Як говорити з дитиною?
Відверто говорити про ментальне здоров’я потрібно не лише в соціальних мережах. Важливо налагодити довірливе спілкування з дитиною – без погроз і ультиматумів, без ігнорування реальних переживань. Які вислови будуть корисними:
- Я бачу, що ти зараз почуваєшся недобре. Чи хочеш розповісти, що тебе турбує?
- Тобі не обов’язково страждати, щоб бути глибоким.
- Почуття – це досвід, а не клеймо.
- Біль – частина минулого, але не вся людина.
Коли потрібно звертатися до спеціалістів? Звертайте увагу на наступні ознаки: різкі зміни в поведінці, випадки самоушкоджень, соціальна ізоляція, відмова від звичних занять, висловлювання про безвихідь або небажання жити. У таких випадках не потрібно зволікати – звертайтеся до професіоналів.
У Національній соціальній сервісній службі України наголошують, що діти особливо вразливі до змісту в соціальних мережах, який може негативно впливати на їхній емоційний стан і самооцінку.
«Саме тому надзвичайно важливо, щоб вони відчували підтримку дорослих і мали захищене середовище, де можна щиро ділитися своїми емоціями без остраху осуду чи знецінення», – підкреслив Віктор Зелений, керівник Департаменту державного контролю за дотриманням прав дітей Національної соціальної сервісної служби України.
Куди звернутися по допомогу?
Якщо вам або вашій дитині необхідна підтримка:
- телефонна лінія з протидії онлайн-загрозам: 1545 (потім вибрати 3);
- безкоштовні психологічні консультації від Dignity Online для дітей, батьків та спеціалістів через форму на веб-сайті: in.ua (розділ «Консультації»).
Посилання на Dignity Online:
- Інтернет-сторінка для батьків та педагогів: https://dignityonline.in.ua/adult
- Інтернет-сторінка для дітей: https://dignityonline.in.ua
- Instagram https://www.instagram.com/dignityonline.ua/
- Facebook: https://www.facebook.com/dignityonline.ua/
- YouTube: https://www.youtube.com/@DignityOnline
- TikTok для дітей: https://www.tiktok.com/@dignityonline.ua
- Linkedin: https://www.linkedin.com/company/dignityonlineua
веб-сторінці, а також Дитячу раду, яка активно долучається до створення інформаційних та освітніх проєктів ГО.