У Миколаєві цифровізують давні пам’ятки доби від кам’яного віку до античності Ексклюзив 22.07.2026 12:03 Укрінформ
На базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили (ЧНУ) за фінансової підтримки держави розпочато виконання проєкту з діджиталізації археологічного надбання Миколаївщини.
Як поінформував Укрінформ археолог, старший викладач кафедри історії ЧНУ, дослідник давнього городища «Дикий сад» Кирило Горбенко, його метою є створення електронної бази даних та 3D-копій артефактів з трьох знакових археологічних пам’яток краю.
Йдеться про стоянку первісної людини у селі Анетівка Вознесенського району, городище пізньої бронзи «Дикий Сад» у Миколаєві та античний поліс Борисфен на острові Березань.
«Колектив науковців Чорноморського національного університету імені Петра Могили під керівництвом доктора історичних наук Олександра Тригуба приступив до реалізації проєкту «Систематизація та цифровізація археологічної спадщини Миколаївщини (за матеріалами стоянки Анетівка 2, городища «Дикий Сад» та полісу Борисфен)». Ці об’єкти національної культурно-історичної спадщини відображають ключові етапи розвитку давнього населення Півдня України від кам’яної доби до античного часу», – наголосив Горбенко.
За його словами, це визначна подія у світі археології, адже Миколаївщина є одним із регіонів України, де сконцентровані пам’ятки різних історичних епох, які свідчать про безперервну присутність людини на цих землях протягом десятків тисяч років. Завданням проєкту є не лише зберегти та описати археологічні артефакти, а й створити сучасний цифровий архів культурної спадщини краю.
«Я завжди стверджував, що наші території ніколи не були незаселеними. Тут проживали люди в різні епохи. Анетівка відома далеко за межами України і вважається однією з базових пам’яток палеоліту в Європі. Острів Березань та давнє місто-держава «Ольвія» пов’язані з першими грецькими поселеннями у Північному Причорномор’ї. А між ними є ще одна надзвичайно важлива пам’ятка — городище «Дикий Сад», яке репрезентує фінальний етап доби бронзи», – зазначив науковець.
Саме ці три об’єкти стали фундаментом нового проєкту, реалізація якого стала можливою завдяки державній підтримці. «Цей проєкт університет виграв у межах конкурсу наукових досліджень, який фінансується коштом державного бюджету. І це вперше під час повномасштабної війни, коли кафедра історії та археологічна лабораторія ЧНУ отримали таку потужну державну підтримку», – пояснив Горбенко.
Він зазначив, що над проєктом працює команда, до якої увійшли історики, археологи та фахівці з комп’ютерних наук. Вона формуватиме велику електронну базу даних і каталог археологічних знахідок.
Йдеться про матеріали трьох пам’яток, які представляють різні історичні епохи — від палеоліту, тобто перших людей на території сучасної Миколаївщини близько 20 тисяч років тому, до античного періоду. Робота триватиме з 2026 по 2028 рік.
За цей час науковці планують оцифрувати від 500 до 1000 предметів із кожного археологічного комплексу. Для Анетівки це будуть переважно кам’яні знаряддя праці, для Дикого Саду — кераміка та бронзові вироби, а для Березані — артефакти античного часу. Наразі всі ці артефакти зберігаються у фондах Миколаївського обласного краєзнавчого та Одеського археологічного музеїв. До реалізації проєкту також долучений Інститут археології Національної академії наук України.
Одним із ключових напрямків проєкту стане створення цифрових тривимірних моделей археологічних знахідок. За допомогою технологій 3D-моделювання науковці планують виготовити електронні копії найцінніших артефактів, які можна буде використовувати в освітньому процесі, наукових дослідженнях та популяризації історії регіону.
Також передбачено створення двомовного каталогу українською та англійською мовами з ілюстраціями та описами найважливіших знахідок. «Для нас важливо не лише зберегти ці предмети, а й зробити їх доступними для широкої аудиторії. Це дозволить популяризувати історію Миколаївщини та показати її значення у європейському історичному контексті», — наголосив археолог.
На його думку, особливого значення проєкт набуває саме в умовах війни, коли дослідження на деяких пам’ятках фактично неможливі через безпекову ситуацію. «Тому ми використовуємо цей час для глибокого вивчення матеріалів, які були отримані під час попередніх експедицій», — пояснив він.
Науковець переконаний, що цифровізація археологічної спадщини стане важливим кроком для збереження історичної пам’яті регіону та її поширення в Україні та світі.
Як повідомлялося, на Миколаївщині закрили провадження щодо незаконного розриття скіфського кургану IV століття до нашої ери.
Археологи Історія Культурна спадщина Миколаїв Пам’ятка Цифровізація Ексклюзив