МОН оновило підходи до запобігання та реагування на булінг і насильство в школах 13.08.2026 03:44 Укрінформ
Міністерство освіти і науки (МОН) затвердило оновлений Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу.
Про це повідомляється на сайті МОН, передає Укрінформ.
Зазначається, що оновлення документів пов’язане зі змінами у законодавстві у сфері захисту прав дитини. Зокрема, підходи до визначення булінгу узгоджено із законом «Про охорону дитинства» та загальнодержавною системою реагування на випадки насильства і жорстокого поводження з дітьми.
"Зміни допоможуть вчасно виявляти випадки насильства, швидше реагувати на них і забезпечувати дітям, які постраждали, підтримку. Оновлені порядки також мають створити в закладах освіти єдиний і зрозумілий підхід до запобігання насильству та реагування на такі випадки відповідно до чинного законодавства", – йдеться у повідомленні.
Зокрема, запроваджено єдину комісію для розгляду випадків насильства та булінгу. Відтепер замість двох окремих механізмів реагування у закладах освіти діятиме єдиний підхід: одна комісія розглядатиме всі випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, зокрема повідомлення про булінг.
Також зафіксовано перелік ознак, які можуть свідчити про насильство. Серед них економічний тиск (зокрема позбавлення майна чи перешкоджання доступу до освітніх послуг), психологічне насильство (образи, погрози, приниження, переслідування, залякування), небажана вербальна, невербальна або фізична поведінка сексуального характеру (жести, жарти, прізвиська, поширення матеріалів інтимного змісту) та будь-які небажані фізичні дії: від штовхання до завдання ударів.
Визначено чіткі терміни реагування на повідомлення про насильство. Керівник закладу освіти має розглянути повідомлення протягом однієї доби з дня його реєстрації. Якщо виявлено ознаки насильства, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше ніж упродовж трьох годин, повідомити про це Національну поліцію та службу у справах дітей.
Факт булінгу встановлює лише суд, а не комісія. Натомість комісія оцінює обставини випадку, визначає потреби дитини, організовує необхідну підтримку та ухвалює рішення, керуючись принципом найкращих інтересів дитини.
Розширено коло осіб, на яких поширюється дія порядку. Якщо раніше документ стосувався лише учасників освітнього процесу, то тепер він охоплює ширше поняття – учасників колективу, до яких належать здобувачі освіти, працівники закладу освіти та інші особи, залучені до освітнього процесу.
Запроваджено обов'язковий моніторинг виконання рішень комісії. Якщо визначені заходи не дають очікуваного результату, комісія має переглянути їх і, якщо потрібно, скоригувати.
Посилено права дитини під час розгляду випадків насильства. Оновлений порядок гарантує право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості. Позиція дитини обов'язково фіксується під час розгляду, а вислуховування відбувається за участі батьків або їхніх представників і практичного психолога чи соціального педагога (або без батьків – за їхньою письмовою згодою).
Уточнено критерій систематичності насильства. Насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється два або більше разів упродовж 12 місяців із дня реєстрації повідомлення про перший випадок або з дня його вчинення, навіть якщо про перший випадок офіційно не повідомляли.
Кожен заклад освіти має створити власну систему запобігання насильству. Заклади освіти повинні затвердити внутрішнє положення про запобігання та протидію насильству, визначити відповідальну особу за приймання й реєстрацію повідомлень, забезпечити різні канали звернення та вести облік усіх повідомлень. Найближчим часом МОН запропонує методичні рекомендації, які допоможуть впровадити ці зміни на практиці.
Повідомити про насильство стане простіше. Заклади освіти мають забезпечити кілька способів подання повідомлень, зокрема через електронну пошту, телефонні лінії чи спеціальні скриньки для письмових звернень. Крім того, повідомлення про можливі випадки насильства можуть подаватися анонімно.
Ознайомитися з повним текстом наказу можна за посиланням.
Документ розроблено на виконання концепції розвитку психологічної служби, що реалізується з ініціативи МОН та експертної підтримки Координаційного центру з психічного здоров'я Кабінету міністрів України в межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської. Технічну підтримку в реалізації концепції розвитку психологічної служби надає ЮНЕСКО.
Як повідомляв Укрінформ, Служба освітнього омбудсмана за шість місяців 2026 року отримала 168 звернень щодо насильства та дискримінації в закладах освіти.
Фото: freepik
Діти Міносвіти Освіта Булінг Насильство