Кременчуківки розкривають таємниці пісенної спадщини Полтавщини

Кременчужанки Оксана Савченко та десятикласниця Марія Кучмій відвідали етнофестиваль «Під дідовими липами» у селі Козубівка на Полтавщині. Ця поїздка стала частиною їхньої науково-дослідницької роботи для Малої академії наук, присвяченої легендарному фольклорному гурту «Древо».

Етнофестиваль «Під дідовими липами»

«Ми досліджуємо традицію збереження народних пісень, зокрема гурту «Древо», – розповіла Оксана Савченко. – Плануємо укласти збірник пісень, які виконував гурт упродовж 66 років свого існування».

«Древу» — 66 років

«Древо» – один із найвідоміших автентичних фольклорних колективів Полтавщини, який вже 66 років зберігає традиційну манеру співу та старовинні пісні. Саме ця пісенна спадщина стала предметом дослідження десятикласниці Марії Кучмій.

Цікавий факт: українська народна пісня «Ой там на горі», записана гуртом «Древо», прозвучала у відомому мультфільмі «Жив-був пес». Для багатьох українців це був перший досвід знайомства з унікальним багатоголоссям гурту.

Для Марії можливість побувати на фестивалі, де ця традиція живе серед людей, а не лише в архівах, є важливою частиною її дослідження.

Не просто фестиваль, а жива традиція

Етнофестиваль «Під дідовими липами» об’єднує людей, для яких народна культура є невід’ємною частиною життя. Тут лунають старовинні пісні, звучать народні інструменти, а учасники мають змогу поспілкуватися з носіями традицій та дізнатися історії, які часто не потрапляють до книг.

Цього року на фестивалі багато співали. Народні пісні спільно підхоплювали, стираючи межу між виконавцями та слухачами. Така атмосфера дозволяє відчути, як пісня колись супроводжувала життя сільської громади.

Особливого колориту додав виступ кобзаря, чиє живе виконання на традиційному інструменті нагадало про багатство української музичної культури, що століттями зберігалася завдяки окремим людям, родинам і громадам.

Оксана Савченко та Марія Кучмій також взяли участь у майстер-класах з виготовлення квітів та писанкарства.

Оксана Савченко приїхала на фестиваль уже вп’яте

Для Оксани Савченко «Під дідовими липами» – це вже п’ятий візит. Вона відзначила цьогорічну особливість фестивалю – велику кількість молоді, що є надзвичайно важливим для збереження народної культури.

«Коли молоді люди не просто спостерігають за традицією зі сторони, а співають разом зі старшими, цікавляться походженням пісень, записують спогади та досліджують історію свого краю, фольклор перестає бути лише музейним експонатом», – наголосила Оксана Савченко.

Музей, у якому зберігається пам’ять

Під час поїздки Оксана Савченко, її донька Єлизавета, Марія Кучмій та кременчуцька дизайнерка Ольга Сидоренко відвідали музей організатора фестивалю Едуарда Крутька. Зібрані там експонати дозволяють побачити минуле Полтавщини через призму побуту та повсякденного життя людей.

Такі приватні ініціативи відіграють ключову роль у збереженні культурної спадщини: старих речей, світлин, предметів побуту, родинних історій та свідчень про життя села.

Оксана Савченко підкреслила, що Едуарду Крутьку вдалося не лише зібрати старовинні предмети, а й зберегти пам’ять про людей, традиції та культуру краю. Відвідування такого музею має практичне значення для дослідження етнокультури, адже воно допомагає зрозуміти середовище, в якому виникали народні пісні.

Пісня як історичне джерело

Саме з таким підходом Марія Кучмій та її наставниця досліджують гурт «Древо». Народна пісня, як і документ чи фотографія, може розповісти про минуле. Вона зберігає слова, діалект, місцеві вимови, уявлення людей про родину, кохання, працю, війну та щоденне життя. Автентичне виконання додає інформації про те, як саме співали на Полтавщині.

Поїздка на фестиваль «Під дідовими липами» стала для кременчужанок польовою частиною дослідження – можливістю слухати, спілкуватися, спостерігати, фіксувати інформацію та глибше розуміти культурне середовище, яке вони вивчають.

«І, можливо, найважливіше спостереження цьогорічного фестивалю – народна пісня залишається живою, доки її співають. А коли поруч зі старшими її підхоплює молодь, у цієї традиції з’являється майбутнє».

Оригінал статті: www.telegraf.in.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *