Чи всім дітям потрібна ментальна арифметика? Одні родини вважають, що це мало не спосіб отримати вундеркінда, інші – зайве навантаження для перевтомленої у школі дитини. Що правда, а що міф у розмовах про цю суперметодику? Зібрали усі плюси та мінуси, висновки досліджень та поради, як не натрапити на шахраїв.
Арифметика, про яку всі говорять
Перемога на міжнародній олімпіаді з ментальної арифметики, про яку ми вже писали, 10-річного українця Олександра Степанця привернула увагу багатьох батьків до цього інтелектуального заняття. Хлопець, як пише преса, щодня вирішує по сотні математичних прикладів, здатен обрахувати по тридцять математичних дій за раз із тризначними числами.
Рекорди у ментальній арифметиці просто шокують! Так, японський школяр Такео Сасано додає п’ятнадцять тризначних чисел, які миготять на екрані протягом всього лише 1,7 секунди! Особливо вражають слова викладачів про те, що на таке здатна будь-яка дитина. Потрібні не якісь особливі здібності, а лише працьовитість і навчання ментальної арифметики. Є спокуса зробити з сина чи доньки математичного генія?
Що таке ментальна арифметика?
1. Це не просто прискорені розрахунки подумки
Якщо бути точним, то додавання в подумки 5 до 7 (типове завдання вже у другому класі за шкільною програмою) також є ментальною (продуктом інтелектуальних зусиль) арифметичною дією. Дитина вчиться виокремлювати з 5 частину, якої числу 7 не вистачає до 10, тобто 3. А решту додавати до десятки й отримувати 12. При цьому зазвичай вона автоматично уявляє цифри, наприклад, 7+5= 7+(3+2).
Дитина, яка опановує курс ментальної арифметики, уявляє картинку: рахівницю, на якій подумки пересуває намистини (кісточки). Швидкість зростає, коли учень думає не цифрами, а образами.
2. Вправи з типовою рахівницею
Така, яку ще можна знайти у сільських магазинах або на полицях іграшкових магазинів, не підходить для ментальної арифметики. Дітей вчать рахувати на східній рахівниці, що має назву абакус. Найбільше число, яке можна набрати на одній лінійці, не 10, а 9. Але й тут не все так просто. Числа до 4 позначає зрушена з місця відповідна кількість кісточок. П’ять – одна окремо розташована верхня кісточка. А числа 6-9 можна вказати лише як одночасне пересування кісточки, що позначає 5, та відповідної кількості інших (наприклад, 3 – це 3 намистини, 5 – одна верхня, 8 = 5+3, тобто одна верхня та ще 3). На іншій лінійці так само позначають десятки, далі – сотні, тисячі і так далі.
3. «Чарівна пігулка» для інтелекту?
Реклама обіцяє батькам дива, курси не можна назвати дешевими, тож родини очікують, що після кількох занять у дитини почнеться прорив у математиці. І взагалі результат гарантовано, адже на здібності тут не зважають.
Курс розраховано на 4 роки. Щоб дійти до швидкого автоматичного рахунку, потрібна тривала практика. До того ж це дещо нагадує спорт: якщо дитина не буде щоденно тренуватися, швидко рахувати вона не навчиться.
4. Не гарантує відмінні оцінки у школі
Перші місяці школяр набуває навичок, що дуже далекі від шкільної програми: працює з абакусом. Наприклад, виконує такі завдання як: «Додайте до п’ятикутника 4 та замалюйте відповідні намистини» (треба швидко порахувати кути, додати до кількості число та суму зобразити на роздруківці з зображенням абакуса). Навряд чи це попервах допоможе вирішувати приклади з підручника.
Коли дитина опанує швидке рахування, вона даватиме правильну відповідь, але не зможе розписати, як до неї дійшла. Вона діятиме напівсвідомо за одним завченим алгоритмом. Тоді як у школі привчають розкривати хід думок та робити обчислення різними способами.
Що «менталка» дає?
- Викладачі кажуть, що це — спосіб всебічного розвитку інтелекту за допомогою швидкого усного рахунку. Усі дії виконуються в уяві, що можна порівняти з грою у віртуальній реальності, яка доступна лише дитині. Це сприяє створенню нових зав’язків між нейронами мозку. Найкращий період, аби опанувати цю методику, — до 12 років.
- Ще одна фішка програми: гармонізація роботи мозку. Арифметичні дії розвивають логічне мислення, активізують роботу лівої півкулі мозку. А уявні маніпуляції з образами — роботу правої півкулі. Саме таке поєднання вважається поштовхом до інтелектуального розвитку і згодом приносить результат у будь-яких заняттях: рідною чи іноземною мовою, інформатикою, навіть малюванням.
- Перший етап, на якому дитина працює з абакусом, тренує дрібну моторику рук.
- Другий, на якому проводять обчислення подумки, розвиває уяву та креативність. Практика посилює здатність дитини концентрувати та розподіляти увагу, покращують довготривалу, короткочасну та фотографічну пам’ять.
- Сучасні діти звикають користуватися калькулятором, а тим, хто опанував цю методику, він не потрібен. Щоразу при обчисленнях школярі тренують мозок. Можна сказати, це брейн-фітнес.
- Якщо не лінуватися, результати точно будуть, ніяких незрозумілих моментів у курсі немає. А результати підвищують самооцінку, дають впевненість та цікавість до математики. Особливо важливо це тим дітям, які мають труднощі у навчанні. Тобто успіхи дитини, що гарно навчається за академічною програмою, можуть залишитися непоміченими у школі, бо це, так би мовити, паралельні навички з тими, які намагаються розвинути вчителі. А якщо вона пасла задніх та раптом стала швидко рахувати, це добре вплине на її самосприйняття та репутацію в класі.
Що доведено, а що — ні?
Наразі немає доведених результатів стосовно впливу ментальної арифметики на інтелектуальні здібності або навчальні успіхи. Втім, наукові спостереження японських вчених Тосіо Хаясі, Кіміко Кавано, Шизуко Амайви демонструють, що діти загалом покращують свої інтелектуальні здібності.
У дослідженні, опублікованому у 2012 році, йдеться про жінку, яка завдяки ментальній арифметиці, відновила активність мозку після перенесеного інсульту. Методику радять як профілактику хвороби Альцгеймера.
Те, що під час вправ з «менталки» працюють обидві півкулі мозку, довели електроенцефалограми мозку тих, хто практикував. Причому активність правої півкулі значно більша, ніж при будь-яких інших формах обчислень.
У іншому дослідженні результати функціонального МРТ довели, що залучені частки мозку, які відповідають за зорово-моторну обробку, а не ті, що обробляють символи та підтримують абстрактне мислення.
Актуально не лише на Сході
Колись абакус використовували торговці для розрахунків. Спочатку китайці, а з 16 сторіччя — японці. У 1930-х роках вони покращили інструмент і назвали його соробан (тому курси ментальної арифметики також називають курсами соробан). У 1993 році навичку виділили як корисну для школярів і з’явилася назва «ментальна арифметика». У Японії та Китаї це — частина шкільної програми. Втім, окрім країн Сходу, її використовують у понад 30 країнах. Ментальну арифметику вивчають у окремих державних школах США, Великої Британії, Канади, Австралії, Іспанії. Торік розпочався пілотний проєкт у Польщі: чотири державні школи ввели до своїх програм ментальну арифметику, досвід планують згодом поширити у країні.
Як обрати ефективні курси?
Оскільки люди не знають нюансів ментальної арифметики, є ризик натрапити на шахраїв, які дають поверхневі знання та не вміють навчати.
- Перевірте експертність викладача. Чи має він педагогічну освіту? Чи пройшов спеціалізоване навчання у центрах ментальної арифметики та чи отримав право її викладати? Найкращий варіант: викладач має міжнародний сертифікат з ментальної арифметики.
- За якою навчальною програмою він викладає? Чи є методичні матеріали для навчання? Перевірена програма має бути спіральною, тобто постійно повертатися до схожих навичок, але щоразу глибше їх розкривати.
- Чи все добре з візуалізацією? Саме робота з уявою, уявними образами є основою методики. Можна натрапити на курси шахраїв, що не є викладачами-професіоналами, а лише поверхнево знають методику. Вони вчать дітей лише рахувати на матеріальних абакусах. Але така навичка взагалі нічого не дає сучасній дитині. Тож важливо поцікавитися, чому саме навчатимуть.
Трапляються менш помітні недоліки: візуалізація у планах є, але вчать їй дуже неякісно. Як перевірити? Спробуйте зібрати відгуки людей, чиї діти ходять чи ходили на ці курси. Якщо у більшості дітей проблеми з розрахунками подумки та уявними образами, навряд чи тут викладають професіонали. - Наскільки цікаво подається матеріал? Якщо елементу гри не буде, ментальна арифметика перетвориться для дитини на нав’язане дорослими заняття. Мотивації не буде, школяр не займатиметься регулярно, тож і результату не буде. На якісних курсах домашні завдання (вони обов’язково мають бути) діти виконують із задоволенням. Гарним варіантом є наявність онлайн-платформи, де розміщені потрібні вправи. Гейміфікація робить процес навчання більш осмисленим та вмотивованим. Також практикують віртуальні «битви на аренах», різноманітні змагання, щоб заохотити активно тренуватися.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
