27 жовтня українці напишуть Радіодиктант національної єдності. Цього року текст для нього створив письменник і ветеран Артур Дронь. Вперше в історії диктанту його зачитають дуетом: учитель Артур Пройдаков і волонтерка Даша Астаф’єва.
Початок ефіру — об 11:00. Слухатимуть диктант на всіх платформах Суспільного: ТБ, радіо чи онлайн. Аби допомогти учасникам, вчителька української та зарубіжної літератур, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2026 Вікторія Концева проаналізувала тексти Артура Дроня та його стиль письма. Що варто повторити перед диктантом?
Вікторія Концева каже, що для неї писати Радіодиктант національної єдності — це вже традиція. Це особлива подія, коли хочеться одягнути вишиванку й відчути урочисту атмосферу. Якщо диктант не випадає на канікули, у її школі його пишуть усі разом: учні та вчителі. Вікторія також сідає писати за парту зі своїми учнями, що завжди викликає жарти, але й додає особливої атмосфери.
«Для мене писати Радіодиктант національної єдності — це вже традиція і особлива подія. Це той день, коли хочеться одягнути вишиванку й відчути урочисту атмосферу. Якщо Радіодиктант випадає не на канікули, адже кожна школа чи громада зараз сама визначає структуру навчального року, ми традиційно пишемо диктант усією школою: долучаються всі класи разом з учителями. Тож і я сідаю писати разом зі своїми учнями: приходжу до свого класу, сідаю за парту й дістаю «подвійний листочок». Учням це дуже подобається. Вони жартують: «Пані Віко, можна у вас списати?» А я відповідаю: «О ні, академічна доброчесність не дозволяє!» (сміється). Хоча сама насправді теж хвилююся, чи правильно розставлю всі розділові знаки і напишу всі ті «підступні» слова, які автор чи авторка інкрустували у свій текст», — ділиться Вікторія.
Тексти Артура Дроня — чесні й лаконічні
Вікторія Концева вважає, що цьогоріч учасникам диктанту дуже пощастило. Артур Дронь — автор, близький до людей, його книги не залишають байдужими. Його тексти вирізняються неймовірною чесністю та спираються на правду. Розмовна мова робить автора ніби зовсім поруч із читачем, що створює ефект затягування. Книги Дроня читаються на одному подиху, бо він пише про те, що добре знає, у манері роздумів. Тож, ймовірно, диктант буде ґрунтуватися на особистому досвіді автора.
Який стиль в Артура Дроня?
- Документально точний, але розмовно близький.
- Психологічно напружений.
- Лаконічний.
- Створює атмосферу причетності і живої розмови.
Фаворитні стилістичні прийоми письменника й поета
🖌️ Рубаний синтаксис і парцеляція
Це стилістичний прийом, коли єдине за змістом речення навмисно розбивають на кілька коротших, формально самостійних речень. Це одна з упізнаваних особливостей стилю Артура Дроня.
Що саме Вікторія Концева радить повторити перед Радіодиктантом 2026
- Особлива увага — правилам написання тире і двокрапки у безсполучниковому реченні.
- Розділові знаки між частинами складносурядного і складнопідрядного речення.
- Власні назви.
- Правила написання запозиченої лексики, назв соцмереж.
- Правила написання прямої мови.
- Будьте готові до того, що авторський текст Артура Дроня може мати незвичну синтаксичну структуру!
Парцеляція
Парцеляція — це навмисне розчленування одного за змістом і граматично пов’язаного речення на кілька інтонаційно самостійних частин.
Наприклад:
«Саме це я знаю. Бачив і відчував».
«З нами. Всередині жахіть. У салтівських будинках. У «Туристові».
☝️ Де можна помилитися в диктанті?
Пропустити крапку й не розділити речення, подумавши, що це одне довге речення з комами.
Риторні запитання
Тексти Артура Дроня схожі на рефлексію, тому можуть траплятися риторичні запитання. Це запитання, яке автор ставить не для отримання відповіді, а щоб висловити думку, почуття чи оцінку й спонукати читача до роздумів.
Наприклад:
«Де ж тоді Божа премудрість і досконалість? Де Його любов до нас, яка існувала перед нашим існуванням? Де цей Вічний і Всезнаючий?»
На письмі риторичне запитання оформлюємо як звичайне питальне речення — ставимо знак питання. Якщо поруч кілька окремих запитань, кожне закінчується своїм знаком питання:
«Де цей Вічний і Всезнаючий? Де Вселюблячий?»
У цьому реченні «Вічний», «Всезнаючий» і «Вселюблячий» написані з великої літери, бо в цьому контексті вони є найменуваннями Бога.
А як щодо синтаксису?
Теми для повторення тут залишаються незмінними: вживання розділових знаків у складних реченнях. Сподіваємося, крапки з комою у цьогорічному тексті від Дроня не буде.
Вміння чути інтонацію
Для диктанту особливо корисно потренуватися чути інтонацію: вона допомагає розрізнити кому, двокрапку й тире, але остаточний вибір залежить від будови та змісту речення.
Тире і двокрапка у безсполучникових реченнях
Особливу увагу зверніть на безсполучникові речення: саме їх найбільше зустрінете у творі «Гемінґвей нічого не знає».
У яких безсполучникових реченнях замість сполучників варто ставити тире чи двокрапку?
У безсполучниковому складному реченні тире ставимо, якщо:
- зміст частин речення різко зіставляємо чи протиставляємо;
- зміст частин порівнюємо;
- перша частина виражає час або умову того, про що йдеться в другій;
- друга частина виражає наслідок чи висновок.
«От виростеш — зрозумієш» (з тексту Дроня).
У безсполучниковому складному реченні двокрапку ставимо, коли друга частина пояснює, розкриває, доповнює зміст першої або вказує на причину того, про що йдеться в першій. Між частинами речення можна підставити «а саме», «бо», «що».
Наприклад:
«Я зрозумів одне: поспішати нікуди» (пояснення)
«Я не поспішав: часу було достатньо» (причина)
«Я побачив: діти вже виросли» (доповнення)
Пряма мова
Оскільки текст дуетом читатимуть Артур Пройдаков і Даша Астаф’єва, між ними можливий діалог, пряма мова. Її можна передати в лапках разом зі словами автора або як діалог з нового рядка.
Пряма мова в лапках зі словами автора
Наприклад:
«Зайчику, в тебе синдром головного героя», — сміялася вона.
Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, після неї ставимо кому й тире: «пряма мова», — автор. Слова автора починаємо з малої літери. Після звертання потрібна кома.
Якщо слова автора стоятимуть на початку, матимемо:
Сміялася вона: «Зайчику, в тебе синдром головного героя».
! Зверніть увагу, що крапка у прямій мові стоїть після лапок, а знак питання і знак оклику ставимо перед закривальними лапками.
Правила оформлення прямої мови можна пошукати в підручнику з української мови за 9-й клас.
Пряму мову можна починати з нового рядка, з абзацу. Тоді її оформлюємо як діалог, не беручи в лапки.
Наприклад, як в уривку з твору Артура, де репліки записано без лапок, кожну — з нового рядка:
— Стіл.
— Ліжко.
— Острів.
— Хмм… Вітер.
— Різдво.
Або складніший варіант, де з’являються слова автора. У таких випадках зберігаються такі ж розділові знаки, як за прямої мови.
Після служби діти з школи розказують йому віршики. А отець говорить до одного хлопчини:
— Братику, ваша вимова вас видає. Звідки то ви є?
— Говори, не бійся, — підказує малому незнайома мені жінка.
— Я з міста Бахмут!
Хлопчика звати Олег, і його сім’я живе у моєму селі після евакуації з рідного міста.
У діалозі перед кожною реплікою ставимо тире, лапки не використовуємо.
Вставні слова
Вікторія Концева помітила, що у своїй прозі Артур Дронь часто вживає вставне слово «наприклад». Вставні слова виражають ставлення мовця до повідомлення, його оцінку або вказують на приклад. На письмі їх виділяємо комами.
У текстах Дроня знаходимо такі вставні слова:
«на щастя»
«на жаль»
«може»
«наприклад»
Лексичні хитрики
Мовлення Артура Дроня живе, сучасне, а часом і непередбачуване. Цілком можливо, у тексті Радіодиктанту трапляться слова, подібні до тих, що з’являються в його прозі.
- Запозичені слова: сноуборд, анброукен.
- Розмовна лексика: мильно-рильне, кока-кола.
- Іронічна транслітерація. Практична транскрипція — це передавання звучання іншомовних слів українськими літерами. На сторінках творів Дроня так записано російські слова: рускі, родітєлі, Кіріл, Сєрґєй Єсєнін.
- Назви соцмереж. У попередньому творі автор кілька разів згадує про фейсбук.
Правила написання соціальних мереж за новим правописом:
- Без родового слова назву пишемо українськими літерами, з малої букви, без лапок: написала у фейсбуці, знайшла відео на ютубі.
- Із родовим словом — з великої букви й у лапках: у мережі «Фейсбук», на платформі «Ютуб».
- Якщо назва позначає юридичну особу, пишемо з великої букви без лапок: компанія Фейсбук оголосила…
Наприклад:
«Хтось сказав, що про Бука пишуть у фейсбуці».
- Числівники. За новим правописом числівник «пів» зі значенням «половина» з іменником у формі родового відмінка однини пишеться тільки окремо: пів яблука.
- Власні назви. Дронь також у своєму творі вживає власні назви, які ми пишемо з великої літери. Це дає відчуття присутності й правдивості. У творі «Гемінґвей…» знаходимо чимало власних назв лише в одному абзаці: «Мечникова, лікарня Святої Анни, Марсове поле, Личаківська, Пекарська, Львів, Слава, Батум, Серебрянський ліс, Личаківський цвинтар».
Оригінал статті: osvitoria.media