Недостатня чисельність особового складу в Збройних силах України може виявитися ключовим чинником у конфлікті.
Згідно з інформацією, наведеною у The Telegraph, приблизно 650 тисяч чоловіків призовного віку залишили Україну під час повномасштабного конфлікту, тоді як інші намагаються уникнути мобілізації. Кількість солдатів у лавах української армії зменшується щодня, а випадки дезертирства та втрати перевищують 200 000 мобілізованих, які були задіяні минулого року, повідомляє UAINFO.org, посилаючись на ZN.ua.
Видання повідомляє, що, згідно з неофіційними даними, щодня з фронту втікають більш ніж 400 військових. Вони втомлені від тривалих років конфлікту, розчаровані суворою ієрархією командування та відчувають безнадію через тих, хто уникає призову.
Щодо цивільних осіб, то деякі намагаються уникнути призову, ховаючись від ТЦК, або ж дають хабарі призовникам і військовим лікарям, щоб отримати звільнення від служби через проблеми зі здоров’ям. Внаслідок цього Україна все більше нагадує дві окремі країни: одна веде війну, а інша — ні. Ставлення Трампа до Москви ще більше підкріпило невпевненість у досягненні перемоги.
“Падіння морального стану живить це замкнене коло,” – відзначає публікація.
Журналісти повідомляють, що, боячись негативної реакції суспільства, президент Володимир Зеленський протистояв тиску з боку Заходу, який вимагав зменшення призовного віку з 25 до 18 років. Це рішення могло б дати можливість залучити близько 800 тисяч нових призовників.
Ознайомтесь також: Нові правила транспортування мобілізованих, запроваджені у ТЦК: всі подробиці.
Водночас у міру зменшення чисельності військ генерали розбирають інші підрозділи, щоб заповнити фронт. Механіків і операторів радарів відправляють на фронт як піхоту, де тривалість життя набагато коротша. Це, своєю чергою, робить дезертирів ще більш рішучими.
“Я не соромлюся зізнатися, що боюся вступати до піхоти. Мої знайомі військові кажуть, що практично кожен новобранець із невеликої кількості призовників, яких зараз отримує армія, відправляється на поповнення піхоти, чиї ряди зазнають найбільших втрат”, — каже 36-річний програміст Олександр, який переховується від мобілізації.
У таких містах, як Львів, Київ і навіть Харків, які знаходяться набагато ближче до лінії фронту, життя на перший погляд може здаватися майже нормальним. Бізнес працює. Ресторани, нічні клуби та оперні театри переповнені. Можна майже не звертати уваги на війну. Але у руїнах прифронтових міст і на полі бою втекти неможливо. Однак попри невдачі багато солдатів продовжують боротися.
“Я не планую зупинятися найближчим часом. Якщо я зараз кину, я не буду відчувати себе чоловіком – я не буду відчувати себе нормально. Я буду відчувати, що підвів свою команду і свою сім’ю”, – каже Олег, який служить поблизу Покровська і нещодавно втратив близького друга в бою.
Але навіть для найрішучіших ситуація змінилася, пише видання. Повний крах залишається малоймовірним, але небезпека полягає в тому, що настрої поразки стають самореалізовуючими.
Читайте також: У Вінниці натовп “штурмував” пункту збору військовозобов’язаних: що кажуть у ТЦК та поліції
Польський військовий експерт Конрад Музька вважає, що Україна, безумовно, зазнає поразки у війні, і основною причиною цього є кадрова криза.
“Коли ти зазнаєш поразки і відчуваєш брак людських ресурсів, стає очевидно, що, будучи українським чоловіком, твоє бажання приєднатися до армії значно зменшується в порівнянні з 2022 роком, коли Україна успішно витісняла російські війська і здавалося, що перемога близька”, – підкреслив він.
Тому багато чоловіків протягом кількох місяців не залишають своїх домівок через побоювання щодо мобілізації.
“Можливо, причина в моєму страху. Я боюсь не лише смерті, але й того, що ще гірше — втратити розум і стати тягарем для близьких. Мене лякає перспектива залишити свою сім’ю в бідності. Я турбуюсь, що моя дочка може вирости без батьківської підтримки. Боюсь, що можу потрапити в полон і стати жертвою катувань протягом місяців. За це мені соромно. Багато людей шукають виправдання, щоб уникнути служби в армії. Вони переконують себе, що винен уряд, Європа чи хтось інший. Але для більшості це просто страх”, — ділиться своїми переживаннями 35-річний Павло, який майже півтора року не виходив з дому.
Видання підкреслює, що цей чоловік вважає себе справжнім патріотом і ніколи не сумнівався в правоті справи України. Однак, як і мільйони інших, він не має наміру брати участь у війні за свою країну. Хоча страх відіграє певну роль в цій історії, він не є єдиним її аспектом.
У той же час, коли українські збройні сили стикаються з нестачею особового складу, російська армія змогла прорвати оборонні позиції поблизу Добропілля на Донбасі, просунувшись у глиб території навколо Покровська. Цей несподіваний наступ яскраво продемонстрував труднощі України у забезпеченні достатньої чисельності своїх військ.
Источник: www.stolychno.news
