Ще одна тенденція, яку виявили вчені, полягає в тому, що молодь готова заробляти менше, але й працювати теж менше.
Найбільше дослідження виявило, що скорочення робочого тижня до 4 днів серйозно покращує самопочуття людини.
Дослідники з Бостонського коледжу відстежували чотири ключові показники – вигоряння, задоволеність роботою, фізичне і психічне здоров’я – у 141 компанії в США, Великій Британії, Австралії, Канаді, Ірландії та Новій Зеландії.
"Ми виявили значне поліпшення самопочуття працівників. Компанії також відзначили зростання продуктивності та доходів", – прокоментувала Бі-бі-сі провідна авторка дослідження Вень Фань.
Але якщо користь для здоров’я така очевидна, чому люди не працюють 4 дні на тиждень?
Видання навело приклад, що в Індії люди часто працюють понаднормово, щоб задовольнити глобальний попит.
"У таких країнах, як Китай, Індія, США та Велика Британія, тривалий робочий день вважається приводом для гордості", – сказала Фань.
А в Японії неоплачувані переробітки настільки поширені, що для цього вигадали навіть спеціальний термін – каросі. Видання зазначило, що в японців настільки розвинений трудоголізм, що навіть законні пільги, як-от декрет, вони часто не використовують.
Проте Фань вважає, що такі дослідження починають змінювати ставлення до роботи – навіть у тих країнах, де традиції працювати понаднормово дуже сильні.
На початку цього року в Токіо почали пілотний проєкт із запровадження чотириденного робочого тижня для державних службовців. Дубай нещодавно запустив аналогічну літню ініціативу для держслужбовців. З жовтня 67 південнокорейських компаній почнуть експериментувати з 4,5-денним робочим тижнем.
При цьому експерти в галузі праці стверджують, що всупереч поширеній думці, що ніби при 4-денному робочому тижні продуктивність падає, насправді, часто буває навпаки.
У дослідженні Фань продуктивність праці здебільшого збереглася, тому що компанії скоротили обсяги непотрібної роботи. Наприклад, зустрічі замінили телефонними дзвінками або повідомленнями.
"Головне не в тому, щоб втиснути 5 днів у 4, а в тому, щоб скоротити втрати. Тепер, коли багато завдань автоматизовано за допомогою штучного інтелекту, можна легше виявляти ці неефективні завдання", – сказала гендиректорка компанії з тестування 4-денного робочого тижня Карен Лоу.
Для Чарла Девідса, директора консультаційного центру Університету Стелленбос у Кейптауні, 4-денний робочий тиждень став рятувальним кругом.
Він зазначив, що його команда, яка надає психологічну підтримку тисячам студентів, була на межі вигорання. А після введення 4 робочих днів рік тому співробітники заявили про поліпшення сну, збільшення фізичної активності та можливості займатися хобі.
Девідс вважає, що поліпшення самопочуття його співробітників позитивно позначилося на їхній роботі: "Вони стали більш зосередженими, більш чуйними. Це дійсно позначилося на поліпшенні якості послуг".
Однак, такі зміни неможливо застосовувати повсюдно. "Важливу роль відіграють промислова структура країни та стадія її розвитку", – пояснила Фань.
"Це може працювати в цілій низці секторів, але 4-денний робочий тиждень – це не панацея і не універсальне рішення", – попередила науковиця.
Ще одна тенденція, яку виявили вчені, полягає в тому, що молодь готова отримувати менше, але й працювати теж менше. Глобальне опитування, проведене цього року, показало, що вперше в історії баланс між роботою та особистим життям перевершив зарплату в списку пріоритетів:
"Ми спостерігаємо зростаючий опір серед молодого покоління. У них принципово інші уявлення про цілі роботи і про те, чого вони хочуть від життя", – прокоментувала Фань.
Источник: www.rivne1.tv
