Здається логічним: дитина принесла п'ятірку — треба порадіти і сказати «Молодець!»
Але саме ці слова можуть стати початком кінця його внутрішньої мотивації.
Виявляється, похвала за оцінки фокусує увагу не так на процесі навчання, а на результаті.
Дитина починає вчитися не заради знань, а задля схвалення.
Страх розчарувати батьків або втратити статус розумника перетворює навчання на гонку за балами.
Згодом це призводить до емоційного вигоряння, списування та уникнення складних завдань — адже простіше вибрати легкий шлях, ніж ризикнути та отримати «неідеальну» оцінку.
Як підтримувати інтерес до знань? Замість «Ти найрозумніший!» використовуйте фрази, які підкреслюють зусилля: «Бачу, ти багато часу присвятив цьому проекту» або «Як тобі вдалося вирішити таке складне завдання?».
Це зміщує акцент із зовнішньої оцінки на особистий прогрес.
Обговорюйте помилки як можливості для зростання: Ця двойка показує, над чим варто попрацювати. Давай розберемося разом».
Важливо, щоб дитина розуміла: її цінність не залежить від цифри в щоденнику. Якщо він звикне до похвали лише за п'ятірки, будь-яка невдача сприйматиметься як катастрофа.
Особливо небезпечна похвала-порівняння: «Ти найкраще в класі!». Це створює токсичну конкуренцію та страх втратити лідерство.
У підлітковому віці такий підхід може спровокувати ненависть до школи чи однокласників.
Альтернатива – навчити дитину змагатися із самим собою. Наприклад, вести графік особистих досягнень: «Минулого місяця ти робив 5 помилок у диктанті, а зараз — 2. Це прогрес!».
Поступово у нього сформується звичка аналізувати свої успіхи без огляду на інших.
Читайте також
- Гаджети та діти: коли та скільки часу безпечно проводити з телефоном та планшетом
- Дитина не вміє зав'язувати шнурки? Це легко виправити — тямущі поради для батьків
