Яка ви мама: дізнайтеся тип батьківства, який ви практикуєте

Авторитарний і поблажливий, недбалий і надопікунський, нарцисичний і токсичний — існує безліч різновидів батьківства. Щоб не загубитися у хитромудрих психологічних теоріях про методи виховання, ми зібрали 5 найактуальніших типів батьків. То як, готові дізнатися: ви мама-тигриця, мама-слониха, чи може мама-гелікоптер?

Tiger-mom — мама-тигриця

Термін «tiger-mom» вперше з’явився у книжці американської юристки та письменниці китайського походження Емі Чуа «The Battle hymn of the Tiger Mother» у 2011 році. У ній Чуа описала звичний для Китаю та інших східних країн метод виховання дітей, де пріоритетом є високі академічні досягнення дитини, сувора дисципліна, працездатність, вимога відповідати високим стандартам та міцна сімейна єдність. На відміну від «західного» типу батьків, які поважають особистість своєї дитини і спонукають її розвивати свій талант і підтримують її вибір, «азійський» тип батьків виховують перш за все успішну людину. Мама-тигриця ставить надзвичайно високі вимоги до досягнень дитини у навчанні, спорті, будь-якій справі, за яку та береться. Емі Чуа якось сказала своїй 4-річній доньці переробити вітальну хенд-мейд листівку, бо вона була не надто охайною, на думку мами. Але не поспішайте критикувати таку прискіпливість мам-тигриць. Чуа пише, що вимогливість і дисципліна поєднуються із любов’ю і відданістю батьків: мама-тигриця робить усе, щоб дитина вірила у власні сили, а якщо щось не виходить зараз, треба докладати більше зусиль, щоб зробити справу на найвищому рівні. Доньки самої Чуа підтверджують ефективність такого методу: старша Софія — випускниця Єльської школи права, а молодша Луїза — студентка Гарварду.

Helicopter mother — мама-гелікоптер

Зрозуміти концепцію цього типу батьківства дуже просто: уявіть гелікоптер, який літає над головою дитини і слідкує за кожним її рухом, готовий прийти на допомогу будь-якої миті. Маму-гелікоптер неважко упізнати на ігровому майданчику — вона завжди прямує за дитиною, куди б маля не йшло, страшенно переймається безпекою — її дитина буде обов’язково у шоломі та усьому можливому захисті, навіть якщо кататиметься на велосипеді по зеленому газону, така мама влаштовується на роботу у дитячий садок, куди ходить її чадо, а пізніше у школу своєї дитини. Критики цієї методи кажуть про гіперопіку, прихильники хвалять батьків-гелікоптерів за міцний зв’язок із дітьми і залученість у їхнє життя. Хочете перевірити, чи маєте ви ознаки мами-гелікоптера? Ось вам список типових ознак:

Ви обираєте для дитини лише майданчики із гумовим покриттям;
Якщо дитина розповідає про сварку із другомподругою, ви негайно телефонуєте батькам тієї дитини, щоб знайти винного або залагодити конфлікт;
Коли хтось із дорослих ставить питання вашій дитині, ви відповідаєте за неї;
У 8 років ваша дитина досі катається на велосипеді із додатковими колесами;
Ви ніколи не дозволяєте дітям допомогти вам у приготуванні їжі чи прибиранні домівки із міркувань безпеки;
Ви переписуєте за дитину або «покращуєте» її твір із української літератури;
Ви пишете або телефонуєте вчительці, щоб дізнатися домашнє завдання вашої дитини, що навчається у 3-му класі.

То як, багато галочок поставили? Батьки-гелікоптери найчастіше виправдовуються благими намірами — вберегти дитину від травм чи помилок. Але будьте пильними — не плутайте любов із бажанням контролювати.

Elephant mother — мама-слониха

А тепер введіть пошук картинок «мама-слониха» і подивіться на ці неймовірно зворушливі фото слоненят із мамами. Окрім добової норми мімімішності ви також отримали загальну ідею цієї концепції виховання. Справді, слонихи вважаються найтурботливішими матусями з-поміж усіх тварин: близько двох років вони виношують дитинча, годують молоком ще три роки, і живуть разом зі своїм слоненям аж до смерті. Поміж тим усім слонихи і дитинчата обожнюють обійматися хоботами і гратися разом. У світі людей, можна сказати, що мама-слониха — це протилежність мами-тигриці, адже вона плекає, підтримує і бавить дитину. Іншими словами, якщо тигриця вимагає найвищих оцінок у школі, то слониха втішає дитину, що принесла додому «двійку»: «Не переймайся, наступного разу ти неодмінно впораєшся із завданням». Певно у колі ваших знайомих точно є батьки-слони, ось як їх упізнати:

Носить дитину у слінгу і годує грудьми до 2–3 років;
Спить із дитиною в одному ліжку до 4–5 років;
На майданчику не теревенить із мамами, а бавиться з дітьми — своїми та зовсім незнайомими;
Хоче нагодувати і приголубити усіх дітей, яких зустрічає на вулиці;
Дисципліна та ідеальний порядок не в пріоритеті у мам-слоних: їхні діти можуть бути замурзані і в брудних черевиках, але щасливі від бешкетування надворі;
Домівка мами-слонихи — це суцільна ігрова кімната дітей: вони вільно бавляться, малюють, конструюють та ліплять по всій квартирі, а мама підтримує усі креативні ідеї дітлахів;
Мотто батьків-слонів: «Не забирайте у дітей їхнє дитинство. У них попереду ціле життя, щоб бути дорослими, хай бавляться, поки можуть».

Якщо ви таки «слон» у вихованні дитини, радимо не переймати звичку цих гігантських тварин жити разом із дитиною все життя.

Jellyfish mother — мама-медуза

Медуза — образ мами чи батька, що все дозволяє. У таких батьків дуже мало або зовсім немає правил і заборон, вони потурають усім забаганкам своїх дітей. Такий стиль батьківства передбачає, що дитина — бос, а батьки керуються принципом «чого хоче дитина». Цей маленький принц чи принцеса сприймає батьків не як авторитетів, а просто друзів. Діти батьків-медуз часто не надто організовані, вони не показують блискучих результатів у школі, не знають меж дозволеного і не мають навичок емоційного інтелекту — їм важко впоратися із власними почуттями, особливо, коли вони звикли мати бажане, і раптом цього не отримують. Побоюєтесь, що маєте ознаки мами-медузи? Перевірте себе.

Ви не спрямовуєте діяльність дитини, не розставляєте пріоритетів, дієте за принципом «усе згодиться»;
Не встановлюєте правил, заборон, контролю;
Ви легковажно заплющуєте очі на те, що дитина годинами втикає в телефон;
Ви дозволяєте дитині 10 років грати у комп’ютерні ігри 18+;
Ви уникаєте конфліктів із дитиною через її погану поведінку, просто не зважаєте на це;

Виглядає не надто добре, чи не так? Не впадайте у відчай, на щастя є ще дельфіни.

Dolphin mother — мама-дельфін

Певно, найбільш гармонійний і виважений стиль виховання: без надмірного тиску і очікувань тигриць, без надлишку ніжності і прив’язаності слоних, без уседозволеності медуз і гіперконтролю гелікоптерів. Батьки-дельфіни виховують дітей у співпраці і взаємопідтримці одне одного у сім’ї, прищеплюють цінності довготермінових цілей, як-от здоровий спосіб життя, а не показних успіхів, як високі оцінки і перемоги. Такі батьки роблять пріоритетом навчання і дисциплінованість, але також дають дітям достатньо автономії для прийняття рішень, співмірних із віком дитини. Мама-дельфін не записує дитину на 33 гуртки, натомість, дитина допомагає із домашніми справами і здобуває важливі навички для майбутнього самостійного життя. А коли мама зайнята, дитина сама досліджує світ і вчиться гратися, а не чекає, що батьки будуть її розважати. Виглядає так, що дельфіни узяли все найкраще від інших тварин і поєднали це у так зване «природне» батьківство.