Законопроєкт викликав чимало дискусій, проте причини його виникнення залишаються неясними.
Учора, 31 липня, Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533, який того ж дня був підписаний Володимиром Зеленським. Цим завершилася тижнева історія спроби позбавити незалежності антикорупційні органи – Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та Національне антикорупційне бюро. З моменту прийняття та підписання президентом законопроєкту 21414, що підпорядковував САП і НАБУ Генеральному прокурору, минуло 9 днів, починаючи з 22 липня.
“Детектор медіа” здійснив моніторинг ефіру телемарафону, Першого каналу Суспільного та Прямого каналу 31 липня, щоб вивчити, як державні, опозиційні та суспільні мовники висвітлювали голосування у Верховній Раді щодо президентського законопроєкту, що відновлював незалежність НАБУ і САП. Важливо зазначити, що засідання Ради вперше з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну транслювалося в прямому ефірі на YouTube-каналі парламенту.
Перший канал: “Зірвали повзучу контрреволюцію”
У телевізійному марафоні, організованому “Суспільним”, не бракувало згадок про голосування за законопроєкт, ініційований Володимиром Зеленським, який має на меті врегулювати спірні аспекти підпорядкування НАБУ та САП. Вже в ранковому блоці “Суспільне. Студія” о 7:15 ведучі Ольга Герич і Микита Чибар повідомили про розгляд цього питання у сесійній залі Верховної Ради.
Невдовзі до ефіру приєдналася докторка політичних наук Андріана Костенко. Вона висловила сподівання, яке незабаром було підтримане багатьма іншими учасниками: суспільний тиск на державних діячів справді вплинув на їхні рішення. Тому, на її думку, законопроєкт повинен бути прийнятий. Професорка також зазначила, що в Україні необхідно забезпечити верховенство права, тому НАБУ та САП повинні залишатися незалежними.
У новинному випуску, що розпочався о 8:00, ведучий оголосив про тематичне голосування у Верховній Раді України. Незабаром у програмі “Суспільне. Студія” виступив В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. Він підкреслив, що західні партнери не відчувають потреби фінансувати український спротив без можливості впливати на антикорупційні реформи. Тому Європа готова надати фінансову підтримку лише тоді, коли отримає інструменти для впливу на реформи в Україні.
Протягом минулого року у студії “Суспільного” обговорювали голосування щодо законопроєкту, ініційованого Зеленським. Політолог Петро Олещук поділився своїми міркуваннями, зазначивши, що до виникнення цього документа призвели як громадські протести, так і реакція міжнародних партнерів. За його словами, це є підтвердженням того, що демократія в Україні функціонує. Наразі, на думку експерта, як влада, так і опозиція усвідомлюють важливість збереження незалежності НАБУ та САП.
У блоці новин об 11 годині до етеру вмикався кореспондент “Суспільного” Нікіта Галка, який перебував на акції протесту у Маріїнському парку. Медійник відзначив, що зібрання налічувало близько сотні людей, які вимагали від парламентарів ухвалити законопроєкт, що повертає незалежність антикорупційних органів. За кілька хвилин у блоці “Суспільне. Студія” ведучі Олександр Бодня та Олеся Добоні нагадали не тільки про прийдешнє голосування, а й про його передісторію: ухвалення скандального закону 12414 та протести, що розпочалися після того.
До студії знову вийшов Нікіта Галка. Цього разу кореспондент вирішив доповнити свій репортаж прямими цитатами учасників мітингу. Одна з дівчат висловила думку, що прийшла підтримати не лише ухвалення законопроєкту президента Зеленського, але й термінове призначення нового голови БЕБ. Нікіта також зазначив, що помітив, як до протестувальників підійшли депутати від опозиційних партій: Софія Федина та Володимир В’ятрович з “Європейської солідарності”, а також Ярослав Железняк з “Голосу”.
У новинах о 12 ведучі знову згадували про акції протесту, а з 12:26 до 13:28 у блоці “Суспільне. Студія” йшла пряма трансляція із сесійної зали Верховної Ради. Де нардепи, зрештою, законопроєкт про НАБУ та САП прийняли спочатку за основу, а потім 331 голосами і в цілому.
Після цього до ефіру приєдналася кореспондентка Дарина Коломієць. Вона зазначила, що вперше з початку повномасштабної війни відбулася трансляція пленарного засідання Верховної Ради. Також вона згадала, що під час підготовки до голосування нардеп Дмитро Костюк оголосив про свій вихід з фракції “Слуга народу” через незгоду з ухваленим колегами законопроєктом №12414, який скасовує незалежність НАБУ та САП, і який він сам раніше підтримав.
Пізніше в студії відбулася розмова з парламентським аналітиком руху “Чесно” Олександром Саліженком. Він звернув увагу на те, що пленарне засідання транслюється в прямому ефірі. Олександр також зазначив, що за наявності політичної волі можна знайти й потрібні голоси для ухвалення рішень. Проте громадянському суспільству, за його словами, не слід розслаблятися, навіть після того, як НАБУ і САП повернули свою незалежність.
У новинах о 14:00 кореспондент Галка поділився інформацією про реакцію протестувальників, які зустріли ухвалення законопроєкту гучними оплесками. Співорганізаторка акції Зінаїда впевнена, що це стало перемогою для громадянського суспільства. Подальший репортаж кореспондентки Коломієць був присвячений підготовці та процесу голосування. Журналістка зазначила, що якщо президент Зеленський підпише законопроєкт сьогодні, він встановить рекорд за швидкістю розгляду.
У новинах, які почалися о 15:00, ведучі також обговорювали тему голосування. Кореспонденти Галка та Коломієць інформували про те, що відбувається в Маріїнському парку та безпосередньо в сесійній залі. Додатково у новинному блоці була наведена пряма цитата речника Єврокомісії Гійома Мерсьє, який висловив позитивну оцінку нинішнього рішення. Пізніше, у програмі “Суспільне. Студія”, ведучі Леся Наконечна та Роман Коляда повідомили, що президент вже підписав законопроєкт.
До студії приєднався народний депутат Дмитро Костюк, який кілька годин тому оголосив про свій вихід з фракції “Слуга народу”. Він пояснив своє рішення тим, що змушений ставити на ваги свою особисту позицію та “позицію президента”. Також він відзначив, що відчуває провину за підтримку суперечливого закону 12414, адже, на його думку, “зрадив свої принципи”. Костюк додав, що все ще має довіру до Володимира Зеленського, проте не може бути задоволеним тим, що серед членів фракції “Слуга народу” є такі політики, як Максим Бужанський, які мають значний вплив.
У кожному наступному випуску новин 31 липня були згадки про голосування за законопроєкт та підписання його президентом, а також тематичний сюжет кореспондентки Дарини Коломієць. Згодом до розмови у студії долучився політолог Андрій Городницький. Він вважає, що відносини України та ЄС не залишилися зіпсованими, але можуть стати натягнутими. Проте, владу, певен гість, контролюватиме громадянське суспільство. Та і представники ЄС тепер приглядатимуться до процесів в Україні прискіпливіше.
У програмі “Суспільне. Студія” ситуацію обговорювали політолог Ігор Рейтерович та нардепка від “Європейської солідарності” Ірина Фріз. Рейтерович висловився досить стисло, зазначивши, що Європейський Союз тепер уважніше слідкуватиме за українською політичною ситуацією і її рішеннями. Натомість Фріз, представляючи опозицію, не стримувала своїх критичних зауважень. За її словами, суспільство помітивши зухвалу поведінку влади, нарешті вказало можновладцям на їхні помилки. На думку парламентарки, голосування 31 липня стало спробою “зберегти обличчя” в складній ситуації. Вона також підкреслила, що Україна втратила довіру своїх європейських партнерів, і відновлення цієї довіри буде надзвичайно складним завданням.
Через півгодини у студії розгорілася дискусія за участю групи народних депутатів: до розмови приєдналися Костянтин Бондарєв з партії “Батьківщина”, Ярослав Юрчишин від “Голосу” та Богдан Кицак із “Слуги народу”. Бондарєв повідомив, що під час останнього голосування покинув залу на знак протесту, оскільки виступав з власним законопроєктом на цю тему. Він також зазначив, що за весь час існування НАБУ та САП ці органи не зуміли досягти значних результатів, і підкреслив, що їхній вплив все ще залежить від іноземних партнерів, що викликає в нього незадоволення.
Богдан Кицак відзначив, що законопроєкт, внесений Зеленським, надав антикорупційним органам нові повноваження. А от Ярослав Юрчишин певнив, що 22 липня Верховна Рада під тиском Офісу президента зробила крок від євроінтеграції, тож нині рятувала ситуацію. Як і чимало інших спікерів, нардеп вважає, що тепер громадянське суспільство більш активно контролюватиме владу, застерігаючи від необдуманих рішень.
Заступниця виконавчого директора “Трансперенсі інтернешнл Україна” Катерина Риженко висловила свою критичну думку щодо нового закону. Вона акцентувала увагу на положенні, яке передбачає використання поліграфа для співробітників антикорупційних органів. За словами експертки, ефективність цього методу контролю залишається під питанням.
У наступному слоті ситуацію коментували політологи: публічно лояльний до влади Юрій Богданов та затятий прихильник влади попередньої, відтак критик чинної — Валерій Димов. Перший говорив, що запорукою 80% успіху нинішнього голосування стали саме громадянські протести, а не критика з боку європейських партнерів. На погляд гостя, це ознака того, що демократія в Україні працює навіть під час війни. Валерій Димов, уточнивши, що і сам був на мітингах, певнив: влада нарешті побачила людей. Протести, мовляв, зірвали “повзучу контрреволюцію”. “Влада зрозуміла, чого хоче суспільство”, — сказав Юрій Богданов. Додавши, що навряд чи якійсь із політсил до снаги узурпувати нинішні протестні настрої.
У вечірньому випуску новин “Суспільного”, який стартував о дев’ятій, були представлені детальні репортажі про процес голосування та реакцію протестувальників. Про перший аспект детально інформувала кореспондентка Дарина Коломієць, а про другий — Нікіта Галка.
Канал “Прямий”: Петра Олексійовича в ефірі можна побачити не так вже й часто.
На засіданні Верховної ради, яке транслювалося на каналі “Прямий”, активно обговорювали президентський законопроєкт №13533 протягом усього дня. Однак, присутність політичних сил була нерівномірною. Хоча формально канал не належить Петру Порошенку, він все ще вважається його непрямим власником, що пояснює значну представленість “Європейської солідарності” в студії. Натомість, від “Слуги народу” та “Голосу” з’явився лише по одному депутату, а представників “Батьківщини”, “За майбутнє” та інших депутатських груп не було взагалі.
З 12:20 “Прямий” розпочав трансляцію телемарафону “Єдині новини”, який демонстрував засідання Верховної Ради в реальному часі. Глядачі мали можливість почути всі виступи та заяви депутатів. Після закінчення телемарафону в ефірі “Прямого” пройшла гостра критика позицій “Слуг народу” та президента. Тим не менше, коментарі від інших політичних сил, окрім “Європейської Солідарності”, зокрема “Голосу” та “Слуг народу”, звучали лише в новинних сюжетах, знятих біля стін парламенту після засідання. Представник “Слуги народу” Василь Мокан з’явився в студії лише ввечері.
Протягом дня, між випусками новин і політичними ток-шоу, в ефірі звучали найяскравіші виступи з трибуни Верховної Ради, але найбільше уваги привертав Петро Порошенко та його однопартійці. Їхні виступи транслювалися найчастіше, а також їх згадували експерти в студії, які відзначали його досягнення під час президентства, зокрема створення антикорупційних органів і націоналізацію “ПриватБанку”. У той же час, на адресу Зеленського та депутатів інших фракцій лунали звинувачення у “перевзуванні” та ухваленні “ганебних законів”. Крім того, під час новин і обговорень на екрані з’являлося повідомлення: “Важливо! Сьогодні Верховна Рада розгляне законопроєкт Зеленського про незалежність НАБУ та САП”.
Тож, гостями етеру “Прямого” 31 липня були представники “ЄС”: Вікторія Пташник, Володимир Ар’єв, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Олег Синютка та Софія Федина. Серед політологів та експертів до етеру долучались Володимир Цибулько, Богдан Бондаренко, Віталій Сташук, Юрій Чижмарь, дипломат, посол України в США (2015-2019) Валерій Чалий, політолог та ексдепутат Київської міської ради (до листопада 2023) Сергій Таран, голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, інвестиційний банкір Сергій Фурса, депутат Київської міської ради від партії “Голос” Тарас Козак, докторка філософії, експертка із внутрішньої та зовнішньої політики Людмила Покровщук, депутат від “Слуги народу” Василь Мокан та експерт Центру політико-правових реформ Андрій Магера.
Обговорення законопроєкту, що стосується незалежності НАБУ та САП, відбувалося в контексті ще одного важливого питання — призначення керівника БЕБ. Перед початком засідання, о 10:30, в ефір вийшла депутатка Київради Вікторія Пташник. Вона висловила припущення, що фракція “Батьківщина” не підтримає президентський законопроєкт, оскільки активно просуває тему “іноземного впливу”. “Вони знову піднімають цю повторювану тему про необхідність відмови від залучення іноземних експертів до різних дорадчих органів, які відбирають на конкурсній основі представників незалежних інститутів. У конкурсній комісії БЕБ, де Кабінет Міністрів досі не призначив голову, було рівномірне представництво іноземців та українців — три на три. Це не зовсім таке критичне питання, як стверджує Юлія Володимирівна, але, на жаль, наші українські представники в тій комісії не виглядали самостійними. Вони явно підтримували позиції СБУ та просували кандидатів з Офісу президента”.
На її думку, Офіс президента “поширює незрозумілі недемократичні ініціативи, а “слуги народу” просто виконують команди”. Вона також зазначила, що саме попередній склад парламенту, “разом із президентом Порошенком”, працював над створенням антикорупційних інституцій, тому нинішнім депутатам не слід їх знищувати.
Ведучі не приховували свого невдоволення і висловлювали оцінки ситуації. Наприклад, після завершення трансляції телеведуча Наталка Фіцич зазначила, що депутати “здатні діяти, коли є бажання”: “Проблема в тому, що для виникнення цього бажання довелося вийти на протести та впливати на західних партнерів. Щоб зрештою переконати владу змінити своє ставлення до знищення незалежності антикорупційних органів. Але, з іншого боку, спостерігати за цими змінами — і кумедно, і сумно”.
В цей момент у студії був Віталій Сташук, який відповів, що українці і раніше помічали те, що він назвав “злодійкуватістю влади”: “Можна багато згадувати, починаючи від “Великого крадівництва” і далі, але була така межа, що все-таки навіть чинна влада дотримується, негласних якихось правил, що там, де мова йде про демократію, про вибори, про інституційні знакові речі, туди вони не лізуть”.
Під час токшоу “Вже на часі” ведучий Олександр Близнюк висловив свої емоції, зокрема, звертаючись до народної депутатки Софії Федини, яка була присутня в студії: “Сьогодні я спостерігав за трансляцією засідання через фейсбук-канал пані Софії, і мушу відзначити, що ви, пані Софіє, впоралися з цим краще, ніж величезний телеканал, що фінансується з державного бюджету. Де ж наш телеканал Рада? Я просто не розумію, що це було. Ні звуку, ні зображення, ні зрозумілого пояснення. Невідомо, хто виступає, як це відбувається, і взагалі, де цілісна картина цього телевізійного заходу. Це моя думка як людини, що працює в телебаченні, і я справді вражений”.
Софія Федина висловилася, що президент Зеленський ставить свої особисті інтереси та інтереси свого оточення вище за благополуччя української держави. Вона зазначила: “Те, що Зеленський ігнорує вимоги Європейського Союзу та інших західних партнерів, не свідчить про його зайнятість війною або оборонними справами. Це показує, що він, Єрмак або весь офіс свідомо гальмують нашу євроінтеграцію, і я вже не впевнена, хто кому підпорядковується”.
Обговорюючи не лише законодавчі ініціативи та питання, пов’язані з БЕБ, а й перемогу “ПриватБанку” у суді проти Коломойського та Боголюбова в Лондоні, Федина знову згадала про Порошенка: “Якщо британці вирішили зайнятися цим питанням, можна очікувати, що вони докладуть чимало зусиль для повернення цих активів. Однак мене найбільше турбує питання, хто перший вибачиться перед Порошенком, його командою та пані Гонтарєвою за те, що їх обливали брудом і принижували через націоналізацію “ПриватБанку”, яка була необхідною для порятунку фінансової установи. […] Кампанія дискредитації з боку Коломойського, Боголюбова та “Кварталу” коштувала нам нормального державного управління. […] Знищуючи Порошенка, вони створили підґрунтя для маленького узурпатора, з яким ми змушені мати справу сьогодні”.
Схожу думку висловив народний депутат від партії “Європейська Солідарність” Олег Синютка під час участі у програмі “Події та перспективи”. Він обговорив три ключові теми – засідання Верховної Ради, діяльність БЕБ та ситуацію навколо “ПриватБанку”. Синютка зазначив, що рішення про націоналізацію “ПриватБанку” було вкрай складним, водночас зауваживши, що президент Порошенко, який став основою для таких рішень, отримав чимало критики, за яку досі немає вибачень. Очевидно, що депутати від ЄС демонструють солідарність не лише з Європою, але й у своїх публічних висловлюваннях.
Протягом дня в ефірі також обговорювали, що Європейський Союз вітає ухвалення Верховною Радою закону, який відновлює гарантії незалежності антикорупційних органів. Єврокомісарка з питань сусідства та розширення Марта Кос зазначила в соціальних мережах, що парламент виправив попереднє недоцільне рішення. Віктор Шлінчак підкреслив, що питання корупції наразі є найактуальнішим у громадських опитуваннях. Це свідчить про те, що проблема стала надзвичайно важливою для суспільства, але необхідно дочекатися аналізу від українських та зарубіжних експертів. Оскільки західні партнери надають нам фінансову допомогу, вони, безумовно, прагнуть, щоб ці кошти не були розкрадені.
Проте, навіть якщо в ефірі мали місце обґрунтовані думки експертів, вони затоплювалися в морі політично упереджених висловлювань і закликів до протистояння.
Телемарафон: “Влада звертається до народу обличчям до обличчя”
31 липня основною темою ефіру в телемарафоні, як і на багатьох інших телеканалах, стали жахливі наслідки масштабної ворожої атаки на Київ. Проте увага також була зосереджена на подіях у Верховній Раді та навколишньому середовищі.
У програмі каналу “Ми – Україна” обговорили президентський законопроєкт, який має на меті підвищення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (законопроєкт 13533). Спочатку в новинах повідомили про його суть, а потім ведучі Юлія Галушка та Олег Білецький провели бесіду з депутаткою від “Слуги народу” Євгенією Кравчук. Вона висловила підтримку президентському законопроєкту, зазначивши, що він, з одного боку, відновлює незалежність антикорупційних органів, а з іншого – впроваджує механізми для запобігання російському впливу в НАБУ та САП. Крім того, за словами Кравчук, цей проєкт отримав схвалення від міжнародних партнерів. Коли ведучий запитав, чи депутати детально ознайомилися з документом, щоб уникнути непорозумінь у майбутньому, Євгенія Кравчук підтвердила це.
Політичний аналітик Дмитро Левусь, відповідаючи на запитання ведучої Олени Цинтили щодо реакції міжнародних партнерів України на президентський законопроєкт, зазначив, що вони вважають цей документ “безумовно позитивним”.
Випуск новин з Мариною Кухар містив розлоге пряме увімкнення кореспондентки Олени Чернякової з-під стін Верховної Ради за годину до голосування. Є інформація, що голосів вистачить, повідомила кореспондентка. З місця, де проходила акція протесту проти попереднього рішення Ради (щодо підпорядкування НАБУ і САП генпрокурору) вмикалася Анастасія Терещук.
У передачі каналу “Інтер” ведуча Анна Каменєва поспілкувалася з народною депутаткою від “Слуги народу” Євгенією Кравчук, яка коротко пояснила суть нещодавно ухваленого парламентом законопроєкту 13533.
О 15:30 ведучий Олександр Васильченко оголосив про підписання Президентом Володимиром Зеленським ряду законів, серед яких і зміна підпорядкування НАБУ та САП, які більше не підпорядковуватимуться генеральному прокурору. Протягом програми кілька разів звучали слова Президента Зеленського.
Коротке відео з Верховної Ради, в якому не показали бійки депутатів і не згадали про них жодним словом, передувало розмові Анни Каменевої з народним депутатом Олексієм Леоновим, також із фракції “Слуга народу”. “Було швидко ухвалено справедливе рішення, яке стало можливим завдяки налагодженій комунікації між президентом та представниками антикорупційних органів і силових структур”, – підкреслив пан Леонов.
У новинному випуску було представлено включення кореспондентки Єлизавети Яковлевої, яка розповіла про те, як пройшов день у Верховній Раді.
Ведучий Олексій Фадєєв зустрівся з ще однією представницею партії “Слуга народу” – заступницею голови парламентського комітету з антикорупційної політики Оленою Мошенець. У свою чергу, пані Олена поділилася основними моментами нового закону, який нещодавно був ухвалений.
Потім в етері вдруге за день з’явився Дмитро Левусь, який назвав ухвалення закону “абсолютно логічною дією, показовою демонстрацією всьому світу, що українська влада швидко виправляє помилки, чує суспільство і партнерів”. На думку гостя, це і є демократія. Гість і ведучий також зійшлися на думці, що нинішнє рішення Верховної Ради перекреслило наративи російських пропагандистів, які вже всіляко спекулювали на темі акцій протесту в Україні.
Ще одним учасником вечірнього ефіру став радник керівника Офісу президента України Сергій Лещенко. Він не упустив можливості підкреслити свій внесок у формування антикорупційної системи в країні, зазначивши: “Протягом п’яти років я працював у антикорупційному комітеті Верховної Ради під керівництвом Єгора Соболєва, і ми активно розвивали антикорупційну вертикаль. Однак тодішній президент перешкоджав цій діяльності, і лише в вересні 2019 року, за нової влади, нам вдалося запустити цю систему”. “Сучасна влада намагається бути ближчою до людей, і якщо виникають якісь непорозуміння, вона реагує на них”, – підсумував Лещенко.
Отже, в телемарафоні, який підтримує владу, не було жодної критики стосовно законопроекту 12414, ухваленого дев’ять днів тому, і не було пояснено, які саме зміни запровадив новий закон від президента. Крім того, не були чітко визначені помилки уряду та негативна реакція з боку західних партнерів і суспільства. Якщо б у країні не існувало інших медіа, то глядачі цього марафону не змогли б зрозуміти серйозність ситуації, її загрози для України (зокрема, щодо можливого припинення європейської допомоги) і причини, чому влада була змушена терміново змінити свою позицію.
24 канал: “Уряд втратив зв’язок з реальністю”
24 канал розпочав дискусію щодо законопроєкту, що стосується незалежності антикорупційних установ, о 8:20 ранку. Раніше в ефірі обговорювали черговий “ультиматум” Трампа Путіну, землетрус на Камчатці, а також ситуацію на фронті. На початку дев’ятої ведучий Андрій Дрозда у випуску новин оголосив про важливу внутрішньо-політичну тему і анонсував протести біля парламенту, зазначивши, що наразі це питання “не є найактуальнішим”. Наприкінці випуску він повернувся до цієї теми, розповідаючи про події, що передували прийняттю “суперечливого” законопроєкту 12414, а також про порушення регламенту під час голосування за нього. Дрозда згадав про “суспільну напругу” і реакцію західних партнерів, після якої “влада намагається виправити ситуацію”. “Цей закон позбавляв автономії антикорупційні органи, фактично підпорядковуючи їх президентській вертикалі”, – зазначив він. Ведучий також не обійшов увагою “одіозного нардепа Бужанського”, який має проросійські погляди і “штовхав ці суперечливі поправки” в попередньому законопроєкті 12414, а тепер підтримав президентський законопроєкт 13533. “Очевидно, що він голосує так, як йому вказали з Банкової”, – додав Дрозда.
Схожими словами і виразами, з помітною критикою законопроєкту 12414, а також останніх дій уряду та президента, на 24 каналі обговорювали ситуацію в парламенті і причини цього.
Першим, хто приєднався до дискусії на цю тему, став Олег Рибачук, керівник аналітично-адвокаційної організації Центр спільних дій.
Спочатку вони обговорили масштабний напад Росії на Київ, знову згадали Трампа, а потім вже перейшли до теми закону про САП і НАБУ.
“Українська влада вчинила величезну помилку, – йдеться про законопроєкт щодо САП та НАБу, – внаслідок чого втратила довіру як європейських партнерів, так і громадськості. Депутати можуть тепер висловлювати свої невдоволення, мовляв, їх не повідомили, але як Зеленський збирається пояснити підписання попереднього закону, скажімо, фон дер Ляєн, якщо європейці неодноразово попереджали про це?” – риторично запитав Рибачук.
Не оминули увагою і Олександра Цивінського, який виграв конкурс на посаду керівника БЕБ, якого так і не призначив навіть “новий Кабмін”, хоч і мав це зробити до 31 липня за дедлайном МВФ.
Дрозд знову звернув увагу на протестувальників, які, не маючи довіри до влади, змушені були після безсонної ночі під обстрілами “вийти і спонукати” депутатів підтримати голосування за відновлення незалежності обох інститутів.
Ведучий також поцікавився, чи зможе парламент набрати необхідну кількість голосів, проте Рибачук не мав жодних сумнівів з цього приводу: “У влади немає альтернативи. Якщо вони не підуть на голосування, це лише свідчитиме про те, що в Банковій не було наміру зібрати ці голоси.”
Він також зазначив, що єдиною причиною, чому попередній законопроект взагалі був ухвалений, є те, що “Зеленський втратив контакт із реальністю”. Як підкреслив Рибачук, це також вказує на те, що ані парламент, ані сам президент насправді не надають значення євроінтеграційному курсу країни, тобто це не є для них пріоритетом.
Тема голосування за законопроєкт знову стала предметом обговорення о 12:34, коли ведучий Ігор Гаврищак повідомив глядачам, що депутати зібралися в парламенті для проведення голосування. Він також надав передісторію питання, зазначивши, що САП і НАБУ є “неідеальними структурами, до яких є зауваження” (це формулювання регулярно звучить в ефірах, але конкретні зауваження ніколи не озвучуються). Варто відзначити, що хоча в цей момент вже йшла трансляція з парламенту, на 24 каналі її не показали — лише уривки без звуку. З цікавих моментів згадали вихід з фракції “Слуга народу” Дмитра Костюка, який заявив про тиск та незгоду з попереднім законопроєктом.
“Костюк залишив фракцію, але цікаво, чому він тиждень не говорив про тиск і погрози, і чому саме зараз вирішив заговорити?” – запитав Гаврищак.
Також було стисло згадано про законопроєкт у наступному ефірі, де додали більше деталей: його було ухвалено, і жоден голос не був проти, хоча попередньо декілька депутатів висловлювали сумніви щодо своєї підтримки. В ефірі продемонстрували звернення президента, а на наступну дискусію запросили депутата Ярослава Юрчишина з партії “Голос”, яка відбудеться о 16:30.
На запит ведучої Яни Богославської “Чому не було можливим вирішити це одразу?”, Юрчишин відповів майже тими ж словами, що й Рибачук, зазначивши, що “влада відійшла”, проте в його інтерпретації – від народу та суспільства, а не від реальних обставин.
“Влада вирішила, що під прикриттям обмежень на мирні зібрання може позбавити антикорупційні органи незалежності і прикрити справи Шурми, Чернишова та Міндіча”, – сказав Юрчишин.
Обговорили з ним також Марьяну Безуглу, поведінку якої Юрчишин начебто тактично не хотів коментувати, але натякнув, що в принципі непогано б було перевірити, чи вона може мати доступ до державної таємниці та отримувати зброю, як інші депутати.
В цілому, за словами Юрчишина, необхідно знайти способи відновлення взаємозв’язку між владою та населенням, адже люди не можуть постійно брати участь у протестах. Одним із можливих рішень могло б стати створення платформи для обговорень, подібної до Національної ради реформ, яка діяла за попередньої адміністрації.
Далі слово взяв політолог Ігор Рейтерович, який несподівано зауважив, що парламент України має значний потенціал. Він вказав на те, що депутати виявили рішучість та виконали свої обов’язки, зупинивши ряд загроз для країни. Проте він також зазначив, що ситуація виглядає досить дивно: “Спершу проголосували за одне й святкували, потім за інше — і знову святкували”. Це викликає питання щодо реальної ролі парламенту. І справді, це питання є актуальним.
Рейтерович також запропонував знову відновити трансляції з Ради, або транслювати “запис із затримкою в декілька годин” (одразу видно, хто з політологів дивиться ютуб-канал “Ради”, а хто ні). А також зауважив, що попередній законопроект №12414 був “достатньо нахабною спробою хакнути антикорупційні органи” в “чиїхось особистих чи корпоративних інтересах”. Цікаво звісно, чиїх, але ведуча про це політолога не спитала.
Обговорили, чи не припинить Європа виділяти гроші для України, але політолог заспокоїв: ті гроші, які погрожували не виплатити[7] , насправді країна отримає, лише пізніше. Але питання тепер в призначенні або непризначенні керівника БЕБ, яке може коштувати дорожче, ніж півтора мільярди, Україні. Але в даному випладку це відповідальність не президента і не Ради, а Кабміну, зауважив Рейтерович.
Протягом кількох годин події в парламенті та ухвалення законопроєкту стали темою обговорення з Євгенією Кравчук, депутатом від партії “Слуга народу”.
Вона впевнена, що ця ситуація демонструє, що влада все ж реагує на запити суспільства, і це вже позитивний момент. Хоча президентський законопроєкт лише відновлює раніше існуючі норми, Кравченко не відчуває особливого розчарування, оскільки в документі також присутні нові положення щодо перевірки працівників відповідних структур. Чому не можна було просто ухвалити постанову чи доповнення до закону, яке б стосувалося цих перевірок, і не створювати ажіотаж навколо питання САП і НАБУ — депутатка не пояснила. Проте її і не запитали про це. Ведуча ж поцікавилася, чому депутати влаштували бійку, яку всі змогли спостерігати в прямому ефірі. “Це якась приватна справа”, – відповіла Кравчук.
Найцікавішим запитанням в цьому блоці було те, чи відчувала депутатка на собі тиск, про який говорив депутат Костюк, який вийшов з фракції.
“Я була на відпочинку,” – зазначила Кравчук, скоротивши свою відповідь. Це означає, що вона не відчувала тиску і, напевно, не була в курсі подій.
Мартина Богуславець, голова антикорупційного центру “Межа”, підняла важливу тему, обговорюючи репутаційні втрати, які Україна зазнала внаслідок незвичайної та доволі абсурдної ситуації з двома законопроєктами. Вона брала участь у акції протесту біля парламенту, але, на жаль, протягом дня на 24 каналі не було жодного включення з цього заходу. “Влада та парламент відсторонені від народу і його почуттів”, – зазначила Богуславець. Вона закликала депутатів переглянути трансляцію мітингу, щоб усвідомити, наскільки “негероїчним” було їхнє голосування за президентський законопроєкт, як це зараз подають деякі з обранців.
Богуславець, на відміну від інших учасників програми, була впевнена, що влада все ж намагатиметься взяти під контроль САП і НАБУ, але в наступний раз це буде зроблено менш відкрито і з дотриманням регламенту. Власне, вона вважає, що саме це зараз відбувається (конкретно вчора, 31 липня) на очах у всіх, адже непризначення керівника БЕБ є таким же важливим питанням для європейських інституцій та МВФ, як і створення САП і НАБУ.
Таким чином, змістовне обговорення подій у Верховній Раді завершилося, і до десятої вечора в ефірі каналу більше не повернулися до цієї теми. Таким чином, глядачі 24 каналу отримали достатню інформацію щодо процесу ухвалення нового закону, а також про позиції опозиційних сил (хоча представники ЄС та Батьківщини не отримали часу для висловлення) та Слуг народу, президента, активістів і самих ведучих, які не приховували свої думки.
На жаль, можна відзначити, що, стосуючись усіх каналів, які брали участь у моніторингу, дев’ятиденна історія завершилася фактично без жодних пояснень від державних структур. Незалежно від того, чи була в ефірі лише одна особа (як у телемарафоні), чи дотримувався баланс думок (як на Суспільному), або ж запрошували переважно представників опозиції (як на каналах 24 та Прямий), медійники та коментатори змушені були лише здогадуватися про причини виникнення цієї ситуації. Виникає питання, чому парламент і президент вирішили спробувати позбавити САП і НАБУ незалежності, адже пояснення самих депутатів про те, що вони чогось не зрозуміли, звучать не надто переконливо. Що ж буде далі — це ще потрібно буде спостерігати.
Источник: www.stolychno.news
