нібито Олексія Гончарука, Оксани Маркарової, яка була міністеркою фінансів, голови НБУ Якова Смолія та його заступника Катерини Рожкової. Під час зустрічі, яка, ймовірно, проходила 16 грудня 2019 року, чиновники обговорювали те, як пояснити президенту Володимиру Зеленському причини зміцнення курсу гривні.
Дивіться повне інтерв’ю з Олексієм Гончаруком у програмі “Перехресний допит”
Про відставку і її причини
Формально причиною вашої відставки президент у Верховній Раді назвав відсутність досвіду. Він сказав, що нових облич замало, не красти – замало. Цитуючи Порошенка: яких реформ йому не вистачало?
Ми з вами домовлялися – не про минуле. Я б говорив про майбутнє. Це було політичне рішення президента. Він його прийняв. Це його відповідальність перед виборцями. Я з цим рішенням можу не погоджуватися, але я його поважаю. Рішення прийнято, нумо підемо далі.
Чому ви взагалі погодилися писати заяву на звільнення? Ви ж могли цього не робити. За законом ви мали право працювати ще пів року.
Уявіть собі, зараз складна ситуація для країни: коронавірус, економічно непросто. Навіть якщо б не було коронавірусу, нам все одно була би потрібна співпраця з МВФ, все одно потрібно було б зберігати макроекономічну стабільність. Ті тренди – безумовно, позитивні – які йшли останні пів року, треба було просто підтримувати. Сказати, що це була м’яка прогулянка? Це не так.
Так от, в такій непростій ситуації дуже важливо, щоби президент, уряд, парламент працювали, як одна команда. Тепер уявіть собі, що уряд протиставляє себе президенту і парламенту, і каже: “Ні, ви з нами не готові працювати, але ми все одно залишаємося, нумо будемо з’ясовувати, хто з нас правий чи ні”. Це абсолютно дестабілізувало би, на мою думку, політичне керівництво на найвищому рівні. Тому такий сценарій був би ще гіршим для країни. До всього цього ще додалася б політична криза. Я вважаю, що за таких обставин нашій країні було би ще гірше, ніж є зараз.
Я з повагою ставлюся до президента як до лідера політичної сили, який насправді запропонував парламенту мене як прем’єр-міністра. Ми з ним від початку домовлялися: якщо моя робота буде чимось його не влаштовувати, я буду готовий піти. Він попросив – я пішов.
Ті причини, які він назвав – те, що не влаштовувало – вони об’єктивні? Чи це емоційне рішення? Вас знесли олігархи та медійна кампанія, яку розгорнули навколо вас? Чи були реальні об’єктивні підстави – наприклад, ви не справлялися з викликами?
Це правда, що медійна кампанія була. І вона була жорсткою. Це правда, що нас мочили з усіх сторін, тому що ми боролися з корупцією і робили ринкові реформи, а це не всім підходить. Це правда. Чи саме це було причиною чи щось інше – я гадати не хочу.
Що відомо про відставку Гончарука?Верховна Рада 4 березня більшістю голосів ухвалила рішення про відставку уряду Гончарука. Новим прем’єром став Денис Шмигаль.
Формальною причиною відставки Гончарука президент у Верховній Раді назвав відсутність досвіду. Він сказав, що нових облич замало, не красти – замало. Експрем’єр-міністр погодився написати заяву на звільнення, хоча міг цього не робити, адже за законом мав право працювати ще пів року.
Я вважаю, що зараз потрібно сконцентруватися на майбутньому. Країна – в досить серйозній ситуації. Пов’язано це і з пандемією, і з непростою ситуацією в економіці. Ми всі – в одному човні. Ні я, ні ви, ні будь-який інший громадянин, який хоче добра для нашої країни, зараз не стоїть осторонь. Це наша спільна проблема. Нам потрібно сконцентруватися і всім разом подумати, що ми можемо зробити для того, щоб країна стала сильнішою.
Будь-яке моє рішення, будь-який мій крок, який я зробив – і як прем’єр-міністр і як зараз громадянин – спрямовані на те, щоб ця країна змінилася і стала успішною.
Про співпрацю з МВФ та реакцію інвесторів на зміни в уряді
Ми знову повертаємося до питання траншу від МВФ, бо без нього цього всього не буде точно.
Почуйте. Питання не в транші. Питання не в якійсь сумі, яку можна отримати, хоча зараз це дуже важливо.
Але до нього прив’язана вся решта.
Так. Питання в самому факті співпраці, в наявності програми. В світі це простує наступним чином. До нашої країни довіра не дуже висока, на жаль, через те, що останні 20 – 30 років ми робили все, щоб цю довіру зруйнувати. Для країн типу нашої – все дуже просто. Якщо ми задекларували якісь рух і зміни і поступово стабільно рухаємося в цьому напрямку (а ми це описали в програмі з МВФ досить детально), то до цього буде довіра. Тому що прогнозованість і передбачуваність – це головні ресурси, які формують довіру. Це головне.
Важливо Кредит від МВФ: чи достатньо цього, щоб врятувати економіку України
Ви думаєте, за той рік, що Зеленський був президентом, а ви були прем’єром, нам вдалося повернути ту довіру?
Звичайно, вдалося. Подивіться на вартість запозичень. Ні для кого ж не секрет, що нам у спадок дісталися величезні борги, які потрібно погашати. Ні для кого не секрет, що цей рік і наступний – це пікові роки для цілей погашення. Це очевидні речі, які не вчора з’явилися.
Стратегія України, за якою ми працювали в плані погашення боргів є дуже простою: потрібно більш дорогі і короткі запозичення заміняти більш дешевими і довгими. Тобто фактично важливо не стільки, скільки ти винен, – важливо, скільки ти платиш за обслуговування цього боргу. Тому що є країни у світі, які мають значно більше боргові зобов’язання, ніж Україна, але при цьому вони обслуговують цей борг дуже дешево. Тому що їм вірять. Для них це 1 – 2%, а може бути і менше. І вони можуть собі дозволити запозичувати на десятки років вперед.
Порівняйте. Якщо ви запозичуєте під 0,5% на 50 років, або якщо ви запозичуєте під 20% на 2 – 3 роки. Різниця є. Це головна задача, яку потрібно сьогодні вирішувати, якщо ми говоримо про макроекономіку і про довіру до держави. Нам потрібно мати доступ до дешевих світових ресурсів. Якщо Україна буде мати можливість залучати гроші під 1 – 2% на десятки років вперед, ці ресурси можна буде використовувати і на модернізацію промисловості, і на капітальні інвестиції в дороги, і на будівництво великих інфраструктурних об’єктів, і на модернізацію енергетики.
Але до цих ресурсів важливо дістатися. Важливо протягом тривалого часу демонструвати, що ми рухаємося передбачувано і в зрозумілому напрямку. Бо якщо ми хаотично кидаємося зі сторони в сторону – сьогодні робимо одне, а завтра інше – ніхто у світі це не зрозуміє.
Я це розумію. Чи розуміє це президент? Коли знесли ваш уряд як токсичний – це був різкий рух. І ринки, й інвестори відреагували відразу негативно. Зараз, я так розумію, з огляду на те, що у світі починається криза, з України також починають виводити гроші, відмовлятися від якихось активів. І ті речі, які робить влада – наприклад, призначаючи генпрокурором свою людину на 200% – це ж теж не дуже позитивні знаки для інвесторів, для банкірів.
Дивіться, це правда. Це очевидно. В січні ми вийшли з рекордно вигідним для України розміщенням євробондів, наприклад. Такого ніколи не було, щоби Україні фактично вдавалося залучати такі дешеві ресурси. І це лише початок.
Якщо б у січні – лютому ми вже мали програму МВФ, у нас були б ще кращі показники і ситуація. Але сталося інакше. Було прийнято рішення, яке було прийнято. І нумо зараз подивимося, до чого це призведе.
Скільки грошей може позичити МВФПопередньо обговорювали трирічну програму на 5,5 мільярда доларів. Проте в МВФ сказали, що якщо Україна успішно виконає умови, то можна говорити навіть про кращу угоду. Це може означати збільшення розміру траншів. Депутати від “Слуги народу” раніше повідомляли, що кредит може сягнути 8 мільярдів доларів.
Ринки – так, це правда – відреагували негативно. У нас зараз значно складніша ситуація, ніж була. Але ще раз: я вважаю, що ніякої катастрофи ще не відбулося.
Читайте другу частину інтерв’ю Чи впорається українська економіка в час карантину: Гончарук прокоментував дії нового уряду
Потрібно просто продовжувати стабільний рух у напрямку, який був заданий. Це найважливіше, тому що той самий МВФ, міжнародні інститути, інвестори працюють не з персоналіями, вони працюють з державою. Якщо держава Україна продовжить рух у тому напрямку, який був розпочатий, обраний, то сценарій буде набагато кращий, ніж якщо ми почнемо кидатися зі сторони в сторону.
Важливо бути прогнозованим. Це найголовніша задача сьогодні для України.
На ваш погляд, ми зараз видаємося світу прогнозованими?
Зараз – навряд. Але я точно знаю, що від нас чекають наступних кроків. Наприклад, найближчими днями буде голосування в парламенті законів, які є необхідними для початку роботи МВФ, переговорів з МВФ. Це те, за чим сьогодні спостерігає велика частина людей у світі.
Звичайно, свої корективи вносить пандемія. Сьогодні порядок денний формується передовсім цим. Це ускладнює ситуацію. Це така нова реальність. Але загалом, якщо абстрагуватися від пандемії, макроекономічно і у фінансовому світі досі спостерігають, як поведе себе Україна і чи вона продовжить співпрацю з МВФ, чи ні. Чи буде вона дотримуватися тих вже задекларованих зобов’язань, які мають місце. Це те, за чим сьогодні спостерігає фінансовий світ. І те, що точно вплине на економічну ситуацію в Україні найближчим часом.
Які умови не виконала Україна для отримання траншу від МВФ Перший транш кредиту планували отримати ще в грудні, однак цього не сталося й досі. Зараз говорять вже про травень 2020 року. Причина затримки – невиконання Україною низки умов. Зокрема, йдеться про “антиколомойський” законопроєкт та земельну реформу. Законопроєкт називають “антиколомойським”, оскільки наразі найбільше значення він має для державного “Приватбанку” в протистоянні з колишнім його власником Ігорем Коломойським.
Про продовження політичної кар’єри
А над чим будете продовжувати працювати ви? Які ваші подальші плани? Де ви себе бачите? Це політика чи бізнес?
Я громадянин цієї країни. Я маю команду для того, щоб ті реформи, які вже були розпочаті, не були згорнуті і були продовжені. У нас за період моєї роботи і за останніх 9 місяців загалом є величезна кількість проєктів, які ми започаткували, які потрібно допомагати підтримувати. У якому статусі я це робитиму – говорити зараз зарано. Як тільки будуть новини у цьому плані, я вам обов’язково повідомлю.
Але ви б хотіли залишитися в політиці?
Я точно залишуся в політиці. Немає варіантів. Країну у наступні кілька років, а можливо навіть десятиліття, все одно потрібно змінювати. Вона сама не зміниться. Нам потрібно пройти великий шлях і зробити велику роботу для того, щоб від пострадянської фактично досі держави перетворитися на сучасну і модернову. Роботи тут вистачить на всіх. Я думаю, що усім свідомим громадянам зараз потрібно зрозуміти, що ми в одному човні. Або ми кожен на своєму фронті, на своїй ділянці, хто що краще вміє, активно беремо участь в тому, щоби країна змінилася. Або вона зміниться все одно, але в зовсім іншому напрямку, який нам з вами дуже не сподобається. Тому я абсолютно точно продовжуватиму активно працювати, як я це робив останні роки, над тим, щоб Україна змінилася. Питання позиції, статусу – це зараз, на мою думку, не головне. У нас зараз є великий виклик – це підготовка до проходження пандемії коронавірусу в Україні. Тут також є дуже багато роботи.
Чому прибрали Рябошапку і чого чекати від скандальних домовленостей у Мінську – читайте в попередній частині інтерв’ю з Олексієм Гончаруком.
Источник: www.24tv.ua
