Верховний Суд припинив провадження у справі банку “Конкорд”, посилаючись на законодавчу суперечність, про яку повідомляли депутати ще 2020 року. Ця постанова фактично заблокувала акціонерам фінустанови доступ до правової системи.
Вищий судовий орган використав формальну невідповідність у законодавстві для закриття провадження щодо ліквідаційних процедур банку “Конкорд”. Цим рішенням колегія повністю відібрала у власників фінансової установи право на судовий перегляд. Група народних депутатів вказувала на потенційний ризик ще за три роки до цього, подавши відповідну заяву до КСУ, повідомляє УНН.
Обмеження права на судовий захист
Касаційний адміністративний суд у складі ВС ухвалив вердикт у справі “Конкорду”, який експерти кваліфікують як необ’єктивний. Юристи наголошують, що цим актом суд де-факто усунув можливість акціонерів відстоювати свої інтереси в правовому полі.
У мотивувальній частині рішення згадується Закон №590-IX “Про модернізацію банківського регулювання шляхом внесення змін до окремих законодавчих актів”.
Ще 2020 року група з 64 парламентарів подала до КСУ конституційний запит, де зазначала небезпеку правових протиріч через нову редакцію статті 79 Банківського закону та впровадження статті 266-1 до Кодексу адміністративного судочинства.
Суперечність основному закону
Чинне законодавство чітко передбачає, що навіть при визнанні дій НБУ чи ФГВФО незаконними, це не приводить до реституції прав акціонерів чи відновлення статус-кво банку, обмежуючи компенсацію лише грошовими виплатами. Таким чином, учасники ліквідаційних процесів втратили легальний інструмент оскарження рішень регулятора через суд.
У парламентському зверненні підкреслювалась суперечність таких норм статті 55 Основного закону про гарантії судового захисту та статті 6 Європейської конвенції з прав людини. Автори документу вказували на створення правової симуляції, де формальне право на звернення до суду не супроводжується реальними механізмами захисту.
Конституційний Суд ухилився від розгляду подання, припинивши провадження через формальні недоліки документа. Отже, законність обговорюваних норм так і не була перевірена.
Резонансний вердикт Вищого Суду
Справа “Конкорду” виявила суб’єктивне тлумачення законодавства суддями. Абсурдність ситуації досягла рівня, коли колегія навідь відмовилась аналізувати суть спору.
Більш того, у мотивувальній частині рішення прямо зафіксовано, що претензії акціонерів “Конкорду” “не належать до юрисдикції жодного суду України”. Це означає повну беззахисність інвесторів навіть при явних порушеннях з боку НБУ.
Нижчі судові інстанції раніше визнали протиправними дії НБУ щодо анулювання банківської ліцензії та постановили їх скасувати. Регулятор та ФГВФО оскаржили ці рішення через касацію, наполягаючи на припиненні справи.
Колегі, ВС анулював кілька ранiших судових вердиктiв, де ми довели протиправність дій НБУ щодо “Конкорду”. Після піврічного очікування ми отримали вердикт, що суперечить не тільки праву, а й елементарній логіці. Слухання проходило заочно – без сторін, без дебатів, без можливості представити аргументацію
– оприлюднила Олена Сосєдка на своїй Facebook-сторінці.
У пункті 56 документа спеціально заакцентовано, що українські суди не мають компетенції розглядати позови акціонерів банків, які перебувають у стадії ліквідації.
Касаційний адмінсуд у складі ВС сформулював юридичну позицію: претензії колишніх акціонерів неплатоспроможних банків не підсудні як адміністративним, так і господарським чи цивільним судам. Таким чином, питання взагалі вилучається з правового поля
– йдеться у судовій мотивації.
Суд найвищої інстанції навіть не розпочав аналіз суті спору, одразу припинивши провадження. Це означає відсутність правової оцінки рішень нижчих інстанцій на предмет їх законності.
Контекст
Не зважаючи на воєнні умови, процедури ліквідації банків в Україні продовжуються. З початку повномасштабного вторгнення розпочато ліквідацію 8 фінустанов. У 2023 році вперше під ліквідаційні процедури потрапив прибутковий банк – “Конкорд”. Як зазначала Олена Сосєдка, на момент рішення регулятора банк мав достатньо ліквідних активів для виконання зобов’язань за 15-20 днів, проте законодавством передбачено тривалий ліквідаційний період – до 36 місяців.
