10 фактів про українських учителів і ШІ, які зламають ваші стереотипи

Освіторія провела масштабне опитування про використання ШІ вчителями. Ми зібрали чесні відгуки про те, як педагоги використовують штучний інтелект у своїй професійній діяльності, які бачать переваги застосування інструментів ШІ та з якими викликами стикаються найчастіше. Результати опитування неабияк здивували! Зібрали 10 найцікавіших фактів з опитування та пропонуємо інструменти для прокачування ШІ-скілів серед українських освітян.

Українські педагоги — активні ШІ-користувачі

Цінний факт, який підсвітило опитування Освіторії «Використання ШІ в освіті: погляд учителя»: наші педагоги не пасуть задніх порівняно з європейськими колегами і надзвичайно активно інтегрують ШІ у щоденну роботу: понад 60 % користуються ним часто або дуже часто. Водночас критичне мислення освітян — на висоті: лише 2,2% опитаних повністю довіряють його результатам, а дві третини ставлять позначку «середня довіра». Більшість педагогів закладають окремий час на перевірку результатів праці ШІ-помічника.

Хто використовує ШІ найактивніше?
Портрет опитаних

У дослідженні взяли участь переважно жінки (90,8%) віком 45–54 роки (34,6%), з магістерським ступенем (43,3%), які працюють у державних або комунальних закладах освіти (разом 94,6%) і мешкають у містах (66,7%). Цей портрет загалом відповідає типовому складу освітян в Україні.

97% респондентів уже використовували ШІ в роботі, з них понад 60% — часто або дуже часто, що вказує на стрімку інтеграцію технологій в освіту. Найактивніші — педагоги 18–34 років (75% і 68,3%), але й категорія 45–54 років показує високий рівень залученості (66%). Частіше ШІ використовують учителі з міст (68,7%). У селах рівень використання ШІ так само високий — 51,9%.

Зумери — на ти із ШІ, міленіали й покоління Х — обережніші

Щоденна робота із ШІ — прерогатива наймолодших українських педагогів: у групі 18–24 років її практикують 62,5% опитаних. Для порівняння, серед учителів 55+ цей показник утричі нижчий — 18,4%, а чверть опитаних представників покоління Х поки що не користується генеративним штучним інтелектом.

Утім, щотижневе використання тримається стабільно у вікових категоріях 25–54 роки, коливаючись від 37,5 до 41,5%. Це означає, що для більшості педагогів середнього покоління ШІ вже став звичним інструментом, хоча й не завжди щоденним.

Також цікаво:

ШІ для новачків: 5 практикумів для вчителів, щоб підкорити технології

Презентації і тести — хіт, а допомога ШІ з оцінюванням — незвідана територія для освітян

Абсолютна більшість респондентів вдається до ШІ для створення уроків та візуального супроводу: інтерактивні завдання й тести — 73,2%. За допомогою у створенні презентацій та пояснень до ChatGPT звертаються 67,3% опитаних. Адаптація матеріалу під рівень учнів — теж фаворит серед запитів (67%). 61,4% українських освітян використовують ШІ для дизайну слайдів, 55,6% — для інфографіки.

Натомість автоматизація оцінювання (13,4%), створення адаптивних тестів (16,3%) чи відкритих завдань (17,7%) залишаються нішевими сферами використання ШІ серед педагогів в Україні. Головні причини — недовіра до алгоритмів у перевірці робіт та недостатня обізнаність про такі можливості.

Жінки просять ШІ робити контент, чоловіки — аналітику

Жінки частіше працюють з візуальними та змістовними завданнями: презентації, інфографіка, адаптація уроків. Чоловіки зазвичай обирають інструменти для відкритих задач, аналітики й автоматизованого оцінювання.

ChatGPT — улюбленець українських освітян

86,8% респондентів працюють із ChatGPT чи Copilot, 81,6% — із презентаційними інструментами на кшталт PowerPoint AI чи Canva.AI. Інтерактивні платформи (Mentimeter, Kahoot тощо) використовують 44,5%, мовні сервіси (Grammarly, QuillBot) — 39,7%. Освітні ШІ-системи залишаються нішевими: ALEKS чи CenturyTech застосовують лише 7% українських педагогів.

Також цікаво:

Генерація ШІ-зображень для вчителя: створюємо контент, якого немає в підручниках

Бар’єри між освітянами і використанням ШІ: від недовіри до технічних обмежень

Використовуючи ШІ, педагоги вказують на конкретні проблеми: топпункт у цьому списку — ненадійність інформації, яку надає їм ШІ (про це говорять 15,8% опитаних). На другому місці — недостатня обізнаність у використанні ШІ — актуально для 11,6% українських вчителів. Для 10,6% проблем у взаємодії із ШІ немає.

Картина змінюється за віком:

18–24 роки — критично ставляться до точності даних (22,9%), часто згадують етичні ризики (14,3%);
25–34 роки — вказують найширший спектр перепон: від недостовірності (16,2%) до браку інструментів чи інтересу;
35–44 роки — обережні, акцентують на потребу в навчанні фішок нових технологій;
45–54 роки — комбінація когнітивних та ресурсних бар’єрів;
55+ — найнижча готовність до використання новітніх технологій, додатково згадують перевантаження роботою та нестачу фінансування.

Також цікаво:

Світ заполонили тексти, написані ChatGPT. Як змусити ШІ думати нестандартно?

Для українських учителів ШІ — це спосіб виграти час

Для більшості вчителів штучний інтелект — це насамперед можливість вивільнити години, делегуючи рутинну роботу штучному інтелекту. Понад дві третини респондентів у кожній віковій групі ставлять на перше місце автоматизацію завдань: швидше перевірити роботи, згенерувати матеріали, закрити рутину.

Персоналізація навчання — на другому місці. Молодші педагоги (18–24) і найстарші (55+) частіше, ніж інші, говорять про індивідуальні завдання для учнів.

А от група 35–44 років вирізняється іншим фокусом — понад три чверті з них прагнуть не відставати від технологічних трендів.

Мотивація покращити зворотний зв’язок поки що залишається в тіні. Навіть у категорії 55+ її згадують лише близько чверті опитаних, а серед учителів до 45 років — менш ніж п’ята частина.

Картина повторюється і за рівнем освіти: понад 70% педагогів, незалежно від кваліфікації, ставлять на перше місце економію часу. Викладачі з науковими ступенями частіше за інших згадують важливість якісного фідбеку, але й тут цифра не дотягує до третини.

Парадокс у тому, що дослідження свідчать про протилежне. За даними Джона Гатті (2009), зворотний зв’язок має середній ефект 0,70 — майже вдвічі сильніший за середній вплив інших освітніх інтервенцій. А Teaching & Learning Toolkit (EEF, 2023) показує: якісний фідбек може додати учням 5 місяців прогресу за рік — майже без додаткових витрат.

«Вірю, але перевіряю»: критичне мислення українських освітян — на висоті

Лише 2,2% педагогів повністю довіряють результатам праці штучного інтелекту і впевнені, що він не підведе. Переважно впевнені у правильності результатів від ШІ — 22%. Можливо, часом і закрадаються сумніви, але не критичні. А от абсолютна більшість опитаних (64%) тримається золотої середини: «у міру впевнені» й завжди залишають місце для сумніву. Ще 8,1% довіряють лише «трохи», а 3,7% — узагалі не покладаються на його відповіді.

Висновок із сухих цифр простий: учителі не бігають за ШІ, як за гуру, і не сприймають його слова, як істину в останній інстанції, а обирають шлях перевірки. Це обережний оптимізм — технологію беруть у роботу, але перевіряти не забувають.

10.

Час на перевірку — обов’язковий пункт програми співпраці вчителів України і ШІ

Понад 90% опитаних перевіряють інформацію від ШІ.