Міжнародні союзники оприлюднили спільну декларацію на підтримку України під час 61-ї Венеційської бієнале Фото 07.05.2026 11:26 Укрінформ Міжнародні партнери оприлюднили спільну заяву на підтримку України в рамках 61-ї Венеційської бієнале, підкреслюючи необхідність об’єднаної міжнародної лінії стосовно російської агресії та її впливу на культуру.
Як повідомляє Укрінформ, про це інформує Міністерство культури України.
Декларацію завізували Польща, Литва, Латвія, Естонія, Молдова, Іспанія, Швеція, Франція, Данія, Нідерланди, Бельгія, Чорногорія, Хорватія, Австрія та Україна.
Текст декларації зачитала віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністерка культури, комісарка Українського павільйону на 61-й Венеційській бієнале Тетяна Бережна.
Також з промовами виступили посадовці урядів держав-партнерів: міністерка культури та національної спадщини Республіки Польща Марта Цєнковська, міністерка культури Литовської Республіки Вайда Алекнавічене, міністерка культури Естонії Хейді Пурга, міністр культури Республіки Молдова Крістіан Жардан, а також державна секретарка Міністерства культури Латвійської Республіки Даце Вілсоне.
Марта Цєнковська
Вайда Алекнавічене
Хейді Пурга
Крістіан Жардан
Даце Вілсоне
Оприлюднення заяви відбулося в рамках заходу «Формуючи культурне майбутнє у воєнний час: український горизонт» у Польському павільйоні, присвяченому ролі культури в умовах війни та міжнародній допомозі українському культурному сектору.
Наголошується, що подія об’єднала митців, міжнародних кураторів, представників культурних установ та керівництво міністерств культури країн-союзників.
Після оприлюднення відбулася дискусія за участю Жанни Кадирової та Алевтини Кахідзе (Україна), Агнешки Піндери – комісарки Польського павільйону та директорки Національної галереї мистецтв «Захента», Марії Іссерліс – кураторки та заступниці голови Українського культурного фонду (Берлін), а також Франчески фон Тіссен-Борнеміси – засновниці та голови TBA21 Thyssen-Bornemisza Art Contemporary.
«Культурні інституції формують сенси та визначають рамки прийнятного. Вони впливають на те, як суспільства осмислюють реальність і несуть відповідальність за стандарти, які затверджують. Культура відображає цінності, і нині ці цінності потребують ясності, цілісності та послідовності. Для мене честь бути тут поряд з партнерами, об’єднаними спільними демократичними цінностями – гідністю, відповідальністю та повагою до свободи культури. Ця єдність посилює наш спільний голос, і сьогодні ми говоримо ним разом», – підкреслила Бережна.
У заяві наголошується, що повномасштабна війна Росії проти України скерована не лише проти людських життів, а й проти культурної ідентичності, спадку та історичної пам’яті українського народу. З початку агресії загинули сотні українських митців, а тисячі об’єктів культурної спадщини зазнали ушкоджень або були зруйновані.
Міністерка культури Польщі зауважила: «Ми не можемо допустити, щоб російська пропаганда говорила мовою культури. Від імені міжнародної мистецької спільноти ми стоїмо пліч-о-пліч з Україною – з її митцями, її громадянами та її майбутнім. Ми чітко заявляємо: культура не може бути щитом агресії і не може бути інструментом пропаганди. Вона має залишатися простором свободи. Саме тому ми маємо бути тут сьогодні».
Учасники заяви рішуче засудили систематичні напади на цивільне населення та культурну інфраструктуру, наголошуючи, що подібні дії мають ознаки воєнних злочинів і потребують належної міжнародної правової оцінки та відповідальності.
Міністерка культури Литви зазначила: «Ми повинні бути відвертими: не всі наративи є рівноцінними, коли деякі з них спрямовані на легітимізацію агресії. Культурний простір не може піддаватися агресії. Наша присутність тут – це знак солідарності та відповідальності. Ми висловлюємо непохитну підтримку Україні та її народу, який бореться за свободу та гідність».
Окрім того, міністерка культури Естонії заявила: «У час, коли розмаїття культур, мов, форм вираження та ідентичностей має активно захищатися від будь-яких форм імперіалізму, це є одним із ключових моральних викликів нашого часу. Суверенітет, мова та культура України не є предметом для дискусії — вони закріплені міжнародним правом, підтверджені демократичним вибором і століттями історії. Мистецька свобода та свобода вираження не можуть бути використані для виправдання чи «відбілювання» злочинів».
Підписанти акцентували на неприпустимості участі держави-агресора в міжнародних культурних подіях. Вони наголосили, що культурні платформи не можуть використовуватися для обходу політичної та моральної відповідальності за розв’язану війну.
«Молдова підтримує Україну з першого дня повномасштабного вторгнення. Сьогодні особливо важливо говорити про боротьбу українського народу за свободу. Українці борються не лише за свою державу, а й за світ, у якому кожен має право на свободу і гідність», – наголосив міністр культури Молдови.
Як заявила державна секретарка Міністерства культури Латвії, «ми тут, щоб підтримати Україну та цінності свободи. Росія намагається використовувати культурні платформи як інструмент м’якої сили, але ми не будемо мовчати. Ми стоїмо за свободу і за Україну – ми будемо видимими, ми будемо почутими. Разом із митцями Латвії, Литви та Естонії триває мистецький рух, який також підтримує Україну та захищає ці цінності».
Сторони закликали міжнародну спільноту до:
- посилення санкційного тиску на Російську Федерацію;
- запровадження обмежувальних заходів щодо осіб, зокрема у сфері культури, які підтримують агресію;
- недопущення легітимізації держави-агресора через участь у престижних міжнародних заходах.
Учасники також підтвердили непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
У заяві підкреслюється, що культура є невід’ємною частиною демократичних цінностей – свободи, гідності та прав людини – і не може бути відокремлена від реальності, в якій ці цінності зазнають утисків.
У Мінкульті нагадали, що після появи інформації про можливу участь Росії у 61-й Венеційській бієнале Україна спільно з міжнародними партнерами розпочала послідовну роботу з недопущення держави-агресора до участі в одному з найавторитетніших мистецьких форумів світу. Задіяний комплекс дипломатичних і політичних інструментів – від офіційних звернень і консолідації міжнародної підтримки до опрацювання санкційних механізмів.
Міністерство культури України спільно з Міністерством закордонних справ України закликали переглянути рішення щодо участі Росії у Венеційській бієнале. Цю позицію підтримали представники 22 європейських держав. Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас також наголосила на моральній неприйнятності участі Росії у міжнародних культурних подіях на тлі систематичного нищення української культурної спадщини. У цьому контексті було піднято питання подальшої фінансової підтримки Венеційської бієнале з боку Європейського Союзу.
Україна вже ввела персональні санкції проти окремих осіб, причетних до підготовки російського павільйону, та продовжує систематичну взаємодію з міжнародними союзниками з метою забезпечення відповідності культурних платформ принципам відповідальності та демократичним цінностям.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародне журі Венеційської бієнале йде у відставку через дебати щодо повернення Росії на захід.
Фото: mincult.gov.ua
Венеційська бієнале Росія Бережна Мінкульт