Україні варто переймати принципи всеохопної оборони, а не механічно копіювати естонську модель – експерт Ексклюзив 25.06.2026 15:52 Укрінформ Україні важливо не копіювати окремі оборонні інституції інших держав, а будувати систему всеохопної оборони, яка об'єднає державні структури та громадянське суспільство.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив генеральний директор Міжнародного центру оборони та безпеки в Таллінні Дмитро Теперик, йдеться у публікації на сайті агентства.
«Для України важливо не копіювати конкретні інституції, а переймати принципи. Найголовніший із них – інтеграція державних структур і громадянського суспільства в єдину систему підготовки до криз і війни», – зазначив Теперик, коментуючи зміни в українському законодавстві щодо підготовки громадян до національного спротиву.
За його словами, Україна під час розбудови системи національного спротиву має орієнтуватися не на механічне копіювання естонського Союзу оборони «Кайтселійт», а на принципи інтеграції держави та громадянського суспільства у сфері безпеки.
Теперик наголосив, що естонська модель всеохопної оборони передбачає залучення до забезпечення безпеки не лише військових, а й органів влади, місцевого самоврядування, бізнесу, освітніх закладів, громадських організацій та громадян. Також він зауважив, що естонський Кайтселійт є складовою системи національної оборони та функціонує на підставі окремого закону, маючи чітко визначене місце в оборонному плануванні держави.
Водночас експерт вважає некоректним пряме порівняння Кайтселійту із Товариством сприяння обороні України (ТСОУ). «ТСОУ і Кайтселійт мають певну схожість лише в тому, що обидві структури працюють із громадянами та залучають їх до оборонної тематики. Але їхній статус, роль та місце в державній системі принципово різні», – пояснив він.
Обґрунтовуючи цю тезу, Теперик зауважив, що Кайтселійт – це не громадська організація у повному розумінні, а публічно-правова особа під управлінням Міноборони, яка в умовах мобілізації безпосередньо інтегрується у командну структуру армії. Це не клуб добровольців, який «допомагає» армії, а структурний елемент системи оборони держави.
На думку Теперика, дискусія про майбутню систему національного спротиву в Україні має стосуватися не лише наявності навчальних центрів, полігонів чи тирів, а насамперед їхньої інтеграції в єдину державну архітектуру безпеки.
Він звернув увагу на те, що в Україні вже працюють десятки громадських, ветеранських і волонтерських проєктів, які займаються підготовкою громадян до дій у кризових ситуаціях та в умовах війни. Водночас головною проблемою залишається відсутність узгодженої системи їхньої взаємодії.
За словами Теперика, ухвалення законодавчих змін у сфері національного спротиву є лише першим кроком. «Законодавчі зміни можуть дати результат лише тоді, коли за ними стоятимуть сталі інституції, ресурси, підготовлені інструктори та довіра між державою і громадянським суспільством», – підкреслив він.
Окремо експерт акцентував на відмінностях у підходах України та Естонії до використання спадщини радянського ДТСААФ. Якщо Естонія після відновлення незалежності зробила ставку на відродження історичного добровольчого руху Кайтселійт, то Україна значною мірою зберегла інфраструктуру колишнього ДТСААФ у форматі ТСОУ.
На переконання Теперика, Естонія спочатку визначила концепцію оборони суспільства, а вже потім формувала під неї інституції та ресурси, тоді як Україна нині перебуває в ситуації, коли необхідно інтегрувати вже наявну інфраструктуру ТСОУ та інших військово-патріотичних осередків громадянського суспільства в нову систему національного спротиву.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві оборони розробляють пакет нормативно-правових актів для реалізації Закону України № 4826-ІХ, який передбачає створення сучасної цілісної системи підготовки громадян до національного спротиву. На розгляд уряду напрацювання будуть подані до кінця вересня.
Президент Володимир Зеленський у квітні підписав закон № 4826-ІХ щодо окремих питань підготовки громадян до національного спротиву, який покликаний замінити модель базової загальновійськової підготовки для студентів новим підходом, що інтегрується в освітній процес та охоплює всі рівні освіти – від середньої до вищої. Також передбачається створення спеціалізованих Центрів підготовки громадян до національного спротиву, призначених для проведення практичних занять. Водночас закон розмежовує обов’язки органів влади щодо організації та забезпечення підготовки громадян до національного спротиву.
Верховна Рада ухвалила цей закон у березні, відповідний законопроєкт №13347 підтримали 263 народних депутати.
Фото Укрінформу можна купити тут
Естонія Україна Тероборона Національний спротив