статтю «Відпустки: що потрібно знати педагогічним працівникам». Після її публікації до Служби надійшли численні запитання від вчителів, директорів закладів освіти щодо відпусток. Особливо багато запитань було отримано щодо відпусток та оздоровчих виплат вчителів-пенсіонерів, які працюють за строковими трудовими договорами; скасування коефіцієнту підвищення посадового окладу для розрахунку середньої заробітної плати для відпускних виплат; виплати допомоги на оздоровлення педагогічних працівників, які працюють не на повне педагогічне навантаження; загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток.
роз’яснення на основі листа-відповіді дозволять знати та більш впевнено відстоювати свої права у подальшому.
Відпустка для вчителів, які працюють за строковим договором
Педагогів цікавить питання щодо відпусток та отримання оздоровчих виплат вчителів-пенсіонерів, які працюють за строковими трудовими договорами, термін завершення якого спливає у травні або червні поточного року. Якщо керівник закладу освіти не бажав продовжити строковий договір і звільняв працівника, то останній втрачає своє законне право на відпустку та оздоровчі виплати.
Відповідно до роз’яснення Міністерства економіки України, учителям, які отримують пенсію за віком і працюють за строковим договором, надається щорічна основна відпустка за графіком, затвердженим у закладі, та виплачується допомога на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати). Адже статтею 2 Закону України «Про відпустки» визначено, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується і реалізується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати.
За бажанням працівника, у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору.
У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
Оздоровчі виплати для вчителів, які працюють за строковим договором
Також учителі-пенсіонери, які працюють за строковими трудовими договорами, масово скаржилися на неотримання оздоровчих виплат. Хоча виплата допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки є державною гарантією педагогічним працівникам закладів освіти відповідно до статті 57 закону України «Про освіту».
Мінекономіки роз’яснює, що вчителям, яким виплачується пенсія за віком і які працюють за строковим договором, надається щорічна основна відпустка за графіком, затвердженим у закладі, та виплачується допомога на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати), як це передбачено законодавством.
Якщо до закінчення строку договору працівнику не надана щорічна основна відпустка, то відповідно до статті 24 Закону, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
У разі звільнення педагогічних працівників закладів освіти, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
При цьому у разі звільнення працівника без надання йому щорічної основної відпустки при виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток допомога на оздоровлення не виплачується.
Враховуючи зазначене вище та з метою недопущення порушення права педагогічних працівників на отримання допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, Міністерство освіти і науки надсилало засновникам і керівникам закладів загальної середньої освіти роз’яснення з цього питання.
Тобто, учителі-пенсіонери, які працюють за строковими трудовими договорами, мають право на відпустку та отримання оздоровчих виплат. Якщо час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору, то він продовжується до закінчення відпустки.
Розрахункові виплати за відпустки
З початком відпускної кампанії серед працівників закладів освіти, які зазвичай йдуть у відпустки влітку, до освітнього омбудсмена звернулася велика кількість педагогічних працівників щодо зменшення розрахункових виплат за відпустки, які потребують упорядкування та отримання роз’яснень від центральних органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100» від 09.12.2020 р. № 1213, яка виключила з пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 р. № 100, відповідно до якого дозволялося застосовувати коефіцієнт коригування при обчисленні середньої заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) у розрахунковому періоді чи у періоді збереження середньої заробітної плати.
Але застосувати коефіцієнт підвищення посадового окладу для розрахунку середньої заробітної плати для відпускних виплат не було можливим через внесення змін до вищезазначеного нормативно-правового акту. Через це працівники сфери освіти отримали відпускні виплати без урахування збільшення розмірів мінімальної заробітної плати.
Як зазначає Міністерство економіки України у листі, вилучення вищезазначеної норми з «Порядку обчислення середньої заробітної плати» мало обґрунтовану мету, спрямовану на усунення фактичної нерівності у можливостях для працівників підприємств, установ, організацій різних форм власності.
Так, зокрема пунктом 10 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» було надане право госпрозрахунковим підприємствам зменшувати коефіцієнт коригування, враховуючи свої фінансові можливості, що призводило до дискримінації при обчисленні середньої заробітної плати між працівниками бюджетної та небюджетної сфери, а також надавало можливість останнім значно занижувати коефіцієнт коригування без вагомих підстав.
Мінфін зауважує, що вилучення механізму коригування виплат не повинно призводити до зменшення середньої заробітної плати працівників, оскільки кошти, які мали бути направлені на коригування заробітної плати в межах передбаченого фонду оплати праці, мають бути направлені на додаткову заробітну плату та стимулюючі виплати, які, у свою чергу, в обов’язковому порядку враховуються при обчисленні середньої заробітної плати відповідно до пункту 3 «Порядку обчислення середньої заробітної плати».
Як нараховувати щорічну основну та додаткові й соціальні відпустки
До освітнього омбудсмена надходили запитання від керівників закладів освіти щодо надання повної щорічної, додаткових та соціальних відпусток працівникам, щоб при цьому не порушити українське законодавство. Адже більшість педагогічних працівників мають тривалість відпустки 56 днів, а з них частина мають право на додаткові та соціальні відпустки тривалістю до 10 днів. Водночас у 3 абзаці статті 10 Закону України «Про відпустки» зазначено, що загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів.
Мінекономіки у своїй відповіді зазначає, що відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).
Відповідно до статті 4 Закону України «Про відпустки» зазначена відпустка є соціальною і не належить до виду щорічних відпусток, тому на неї не поширюються норми Закону, передбачені для щорічних відпусток. Тобто щорічна основна відпустка педагогічного працівника складає 56 днів, але працівник має повне право, крім цієї відпустки, взяти додаткову соціальну відпустку на 10 днів.
Виплата допомоги на оздоровлення при неповному педагогічному навантаженні та сумісникам
У статті 57 Закону України «Про освіту» зазначається, що педагогічні працівники та науково-педагогічні працівники отримують допомогу на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки. Але законодавством не визначено, у якому розмірі отримують допомогу на оздоровлення педагогічні працівники, які працюють не на повне педагогічне навантаження (неповну тарифну ставку), не визначено також отримання цієї допомоги працівникам, що працюють за сумісництвом. І щороку невизначеність законодавства створює запитання у педагогічних працівників.
Міністерство економіки України роз’яснило, що відповідно до статті 57 Закону України «Про освіту», держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) під час надання щорічної відпустки.
Згідно з частиною третьою статті 56 Кодексу законів про працю України робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Ця виплата поширюється на педагогічних і науково-педагогічних працівників, перелік посад яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963. Вона є обов’язковою, і кошти на виплату такої допомоги мають бути передбачені фондом оплати праці закладу.
Для кожного педагогічного та науково-педагогічного працівника передбачається одна допомога для оздоровлення. Також, як пояснює Мінекономіки, нормативні акти не визначають, що розмір допомоги на оздоровлення залежить від навантаження працівника, тому педагогічним і науково-педагогічним працівникам, які працюють на неповну ставку (за основною посадою), допомога на оздоровлення виплачується у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується.
Педагогічним працівникам, які працюють в одному або декількох закладах, виплата допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки здійснюється тільки за місцем основної роботи в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження працівника і лише за одним, а не кожним, місцем роботи.
Роз’яснення стосовно виплати допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки надавались спільним листом Міністерства освіти і науки та ЦК Профспілки працівників освіти і науки від 11.06.2001 № 1/9-223, № 02-8/267.
Водночас законодавством не встановлено обмежень щодо виплати матеріальної допомоги, у тому числі й на оздоровлення, для педагогічних працівників, які працюють за сумісництвом.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» педагогічним працівникам, які працюють у закладах освіти за сумісництвом, матеріальна допомога на оздоровлення може бути виплачена на загальних підставах, як й іншим працівникам закладу, за рішенням керівника закладу в межах затвердженого для закладу фонду заробітної плати.
Служби освітнього омбудсмена.
Источник: osvita.ua
