У серпні 2025 року відбувся фестиваль «Свобода освіти. Точка опори 2025», де всі учасники стали співтворцями програми. Це не перший самостійно організований фестиваль авторки, але її перша спроба поглянути на нього очима освітянина. Досвід цього та попередніх років переконав її, що самостійно організований захід – це потужний інструмент для професійного розвитку та об’єднання педагогічної спільноти. У статті вона ділиться своїм досвідом та надає покрокові рекомендації щодо організації самостійно організованого заходу.
Автор тексту:
Ярослава Мозгова , менеджерка програми Альянсу дітей війни в Україні,
мати та вихователька громади Вільносвіти
Що таке самостійно організований захід і чим він відрізняється від звичайної конференції?
Самостійно організований захід – це захід, програму якого створюють самі учасники. На відміну від традиційних конференцій із заздалегідь визначеними спікерами та темами, тут кожен може запропонувати свою діяльність, поділитися досвідом або ініціювати дискусію на відповідну тему.
Найбільш очевидним страхом є наявність порожніх місць у програмі. Що робити, якщо ніхто не хоче поділитися своїм досвідом? По-перше, це нормально! Можливо, учасники заходу давно не бачилися, і прохання про взаємодію стає пріоритетним. Але, як показує практика, можливість обмінятися досвідом та похизуватися своїми досягненнями завжди знаходить тих, хто цього хоче.
Які відмінності між традиційною конференцією та самостійно організованим заходом?
|
Традиційна конференція |
|
Програму формують організатори |
|
Чіткий поділ на спікерів та слухачів |
|
Фіксований розклад та теми |
|
Пасивне споживання інформації |
|
Самостійно організований захід |
|
Програма створена учасниками |
|
Кожен може бути одночасно і оратором, і слухачем. |
|
Гнучкий формат та теми «з життя» |
|
Активна взаємодія та співтворчість |
Досвід фестивалю «Свобода освіти. Точка опори 2025»
Щороку громадська організація «ВільнаОсвіта» проводить фестиваль, який є прикладом того, як працює самостійний підхід в освітніх заходах. Традиційно команда громадської організації створює рамки: час, місце та базову структуру.
До речі, про місце! Другий рік поспіль місцем зустрічі став екокурорт “Ізкі”. Гори, чисте повітря, безліч цікавих місць для відвідування поблизу – все це сприяло відпочинку та неформальному спілкуванню.
Як це виглядало на практиці?
Формування програми взаємодії за принципом «рівний рівному». Організатори пропонували лише можливість відвідати захід. Решту заповнювали самі учасники: пропонували теми семінарів, ділилися досвідом, організовували дискусії.
Варто згадати про фінансовий аспект. Учасники оплачували лише проживання на місці. За участь у фестивалі плата не стягувалася. І це цілком логічно, адже кожен є співтворцем і привносить найцінніше – власний досвід та експертизу.
Діти як рівноправні учасники. Особливо цінними є заходи, запропоновані дітьми та підлітками. Вони не просто слухали дорослих, а самі ставали спікерами, ділилися своїм баченням освіти, проводили ігрові сесії.
Живе спілкування. Особисте спілкування дозволяє створити атмосферу довіри та відкритості, необхідну для реального обміну досвідом. Коротка дискусія за сніданком, спільне заняття з вивчення історії у воєнний час, теплий кивок при зустрічі на галявині – все це формує взаємодію.
Що отримали учасники фестивалю?
- Нові ідеї та методики від колег-практиків.
- Мережа однодумців для подальшої співпраці.
- Впевненість у собі через можливість ділитися досвідом.
- Натхнення та енергія від спільної творчості.
1 Добровільність – основа всього. Суть принципу:
Участь у всіх заходах має бути повністю добровільною. Ніхто не зобов'язаний проводити заняття чи відвідувати їх.
Як впровадити:
- Створіть атмосферу, де сказати «ні» – це нормально. Можливо, цей принцип можна використовувати як відправну точку для спільного узгодження правил заходу.
- Обговоріть з учасниками правило «вільної ноги» та можливість переміщатися між видами діяльності.
2 Відкритість без бар'єрів та статусів
Суть принципу:
Запропонувати тему може кожен, незалежно від посади, досвіду чи освіти.
Як впровадити:
- Створіть простий механізм для додавання завдань до програми.
- Заохочуйте нетрадиційні теми та підходи.
3 Готовність ділитися: від споживання до творення
Суть принципу:
Кожен учасник приходить не лише отримувати, а й віддавати — ділитися досвідом, ідеями та навичками.
Як впровадити:
- Створіть «стіну ідей» для пропозицій щодо активностей.
- Мотивуйте особистими історіями від організаторів.
4 Спільна участь: Разом краще
Суть принципу:
Заходи створюються та проводяться разом, а не поодинці.
Як впровадити:
- Заохочуйте спільне проведення сесій кількома учасниками.
- Наведіть приклад впровадження інтерактивних форматів замість лекцій.
5 Спільна відповідальність: це наш спільний простір Суть принципу:
За перебіг заходу відповідають не лише організатори, а й усі учасники разом. І справа не лише в насиченості програми, а й у загальній атмосфері, організації простору, доглянутості локацій.
Як впровадити:
- Залучіть учасників до облаштування простору.
- Створіть спільні правила поведінки.
- Дозвольте учасникам самостійно вирішувати конфлікти.
Покроковий алгоритм організації самостійного заходу Етап 1
Підготовка (за 2–3 місяці)
Крок 1. Визначте основні параметри:
- Дата та тривалість (рекомендую встановити щонайменше 2 дні).
- Локація з гнучкими можливостями: велика зала або намет для великої презентації чи виступу зірки освітнього рок-н-ролу, затишний простір для обговорення делікатної теми, місце з ігровим майданчиком для занять з малюками — що буде доречним у вашому випадку?
- Максимальна кількість учасників.
Крок 2. Створіть простий сайт або сторінку з:
- пояснення концепції самостійного керівництва;
- реєстраційна форма з необов'язковим полем «Чим я можу поділитися»;
- контакти для зв'язку.
Крок 3. Почніть набір учасників
- Почніть із кола знайомих викладачів, наприклад, через спільноту вашого Центру професійного розвитку.
- Використовуйте соціальні мережі та професійні спільноти.
- Підкресліть унікальність формату.
Етап 2. За тиждень до події
Крок 4. Створіть спільний простір планування:
- Чат у Viber або група у Facebook;
- документ для збору пропозицій щодо діяльності у форматі графіка;
- інструкції щодо організації власного заняття.
Крок 5. Залишайтеся на зв'язку
- Обговоріть ідеї в чаті.
- Групуйте схожі теми.
День заходу 3-го етапу
Ранок: Відкриття та створення програми
Крок 6. Зробіть ранкове коло (30–40 хвилин)
- Ознайомте учасників з принципами самостійного керівництва.
- Дайте кожному одну хвилину, щоб представитися та представити свою ідею.
- Створіть спільну програму на фліпчарті.
Крок 7. Організуйте простір
- Розмістіть програму на видному місці.
- Підготуйте матеріали (маркери, наліпки, папір).
- Створіть зони для різних форматів активності.
День: Впровадження програми
Крок 8. Забезпечте гнучкість
- Дозвольте мені змінювати програму по ходу справи.
- Підтримуйте самоорганізацію учасників.
- Втручайтеся мінімально.
Завершення 4-го етапу
Крок 9. Проведіть фінальний раунд
- Поділіться своїми враженнями.
- Збирайте відгуки.
- Обговоріть плани на майбутнє.
Крок 10. Організуйте захід після завершення
- Створіть архів матеріалів.
- Підтримуйте спілкування в чаті.
- Сплануйте свою наступну зустріч.
Виклики та як з ними боротися
«Що робити, якщо ніхто не запропонує якусь активність?»
Рішення:
Підготуйте 2–3 запасні теми та потенційних спікерів, але не анонсуйте їх заздалегідь. Практика показує, що коли люди відчувають відповідальність, вони активно беруть участь.
«Як контролювати якість контенту?»
Рішення:
Довіряйте учасникам. Самостійне керівництво передбачає, що люди самі оцінюють корисність. Створіть механізм зворотного зв'язку для покращення.
«Що робити з конфліктами?»
Рішення:
Встановіть основні правила взаємної поваги. У разі конфлікту залучайте інших учасників як посередників, а не вирішуйте його самостійно.
Чому вчителям потрібні самостійні заходи: п'ять вагомих причин
1. Актуальність досвіду
Теми виникають з реальних потреб практиків. Кожен учасник має схожі освітні проблеми з вашими. А самостійний фестиваль – це можливість почути відповідний досвід.
2. Професійна мережа однодумців
Знайомтесь з колегами, які поділяють ваші цінності та підходи. Ці зв'язки часто переростають у довгострокову співпрацю.
3. Впевненість у собі
Можливість стати спікером допомагає вам зрозуміти, що ваш досвід цінний і вартий того, щоб ним поділитися.
4. Натхнення та енергія
Атмосфера творчості та взаємопідтримки дає нам енергію на довгі місяці роботи в школі.
5. Навички самоорганізації
Досвід організації та участі в самостійних заходах розвиває навички, які також корисні у роботі зі студентами.
Висновки: Чому майбутнє ґрунтується на самокерованих подіях
Самостійні навчальні заходи є відповіддю на реальні потреби сучасних освітян. У світі, де інформація швидко застаріває, навички самоорганізації, співпраці та безперервного навчання стають найціннішими.
Досвід фестивалю «Вільна освіта. Опора 2025» показав, що коли освітянам дають можливість самим формувати освітній процес, відбувається справжня магія. Вони не просто обмінюються досвідом – вони створюють нову культуру професійного розвитку.
Пам’ятайте: кожен із нас має чимось цінним поділитися. Самостійно організовані заходи – це спосіб розкрити цей потенціал і використати його для спільного зростання.
Готові спробувати? Почніть з малого, дотримуйтесь принципів добровільності та відкритості, і ви незабаром побачите, що освіта може бути захопливою не лише для учнів, а й для вчителів. Поділіться цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
