Воєнна журналістика не має ставати журналістикою особистих оцінок – Міноборони 11.07.2026 04:19 Укрінформ
Воєнна журналістика не має ставати журналістикою особистих оцінок, її основна місія – документувати факти, фіксувати злочини, збирати докази.
Про це під час обговорення в Укрінформі на тему «Роль воєнних журналістів у документуванні воєнних злочинів та імплементації Протоколу Берклі в Україні» заявила керівниця комунікаційної команди Міністерства оборони Марічка Байса.
«Воєнна журналістика не має ставати журналістикою особистих оцінок. Її основна місія – документувати факти, фіксувати злочини, збирати докази та залишати після події максимально об'єктивну інформацію. Саме тому співпраця з офіційними джерелами – Міністерством оборони, Генеральним штабом тощо – є критично важливою», – сказала вона.
Адвокатка АО «Відсіч» Яна Бут зазначила, що воєнні журналісти не переймають на себе роль слідчого, але вони можуть забезпечити найважливіше – збереження первинної інформації про подію, яка надалі має стати предметом кримінального провадження та досудового розслідування.
Байса акцентувала увагу на тому, що журналістам завжди слід працювати з перевірними, офіційними джерелами та верифікувати інформацію.
«І коли ми говоримо про воєнну журналістику, це правило перестає бути просто професійним стандартом. Воно стає питанням людських життів і національної безпеки в тому числі. Кожен матеріал, кожне фото, кожне слово і кожна цитата можуть формувати міжнародну думку про Україну. Журналіст має добре усвідомлювати не лише, що він говорить, а кому він говорить, коли і як він це говорить», – заявила представниця МОУ.
За її словами, одне необережне формулювання або неперевірений факт можуть викликати паніку, завдати болю або навіть поставити під загрозу проведення певної військової операції.
У Канаді та США, вказала Байса, практично кожне відповідальне медіа перед публікацією матеріалу звертається до державних органів по коментар, щоб верифікувати певну інформацію.
«Адже вони розуміють: якісна журналістика починається з перевірки інформації. Саме так формується довіра між державою та народом, між державою та людиною. Саме така взаємодія мінімізує ризики поширення дезінформації», – заявила представниця МОУ.
Вона зауважила, що ворогу достатньо однієї помилки, одного неперевіреного повідомлення або вирваного з контексту заголовку – і дезінформація поширюється миттєво, всередині країни та особливо за кордоном.
Окремо Байса акцентувала на тому, що важливо комунікувати не лише про втрати і про загрози фронту, а й про більш-менш позитивні події, які відбуваються.
«Стійкість країни – це також певний елемент безпеки. Сьогодні позитивними подіями можна назвати й те, як ми виграли кілометр на лінії фронту, те, як наші зброярі якісно роблять нашу українську зброю тощо», – пояснила керівниця комунікаційної команди Міноборони.
Адже війна, наголосила вона, це не лише те, що на полі бою. Це й люди, які виробляють зброю, інженери, техніки тощо.
«Також це й ветерани, які повернулися працювати в цю сферу. Це й міжнародні партнери, які інвестують в цю сферу. Про це все можна і потрібно розповідати, бо це теж правда про Україну», – вважає Байса.
Своєю чергою докторка юридичних наук, професорка, директорка юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Людмила Кожура підкреслила, що швидкість ніколи не має переважати достовірність, особливо під час війни.
Як повідомляв Укрінформ, у Національній спілці журналістів України заявили, що основним правилом роботи журналістів наразі має бути гасло: «Не нашкодь».
Фото: Євген Котенко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Міноборони ЗМІ Журналіст Війна Війна з Росією