Засновники городища «Дикий Сад» не були кіммерійцями, як вважалося раніше – дослідник Ексклюзив 05.08.2026 17:29 Укрінформ
Одним із найзначніших результатів дослідження давнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві став висновок, що його творцями були не кіммерійці, як це вважалося до цього. Про це йдеться в публікації Укрінформу «Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники “Дикого Саду” змінюють уявлення про найдавнішу історію України». «Нам невідома назва етносу, який проживав у «Дикому Саду». Раніше існувала думка, що це були кіммерійці, проте подальші дослідження спростували це твердження. Справа в тому, що кіммерійці – це перший народ на теренах сучасної України, ім’я якого дійшло до нас завдяки працям Геродота. Але на момент їхньої появи зі Сходу, «Дикий Сад» уже функціонував», – зазначив відомий археолог, дослідник городища «Дикий Сад», старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету (ЧНУ) імені Петра Могили Кирило Горбенко.
За його словами, саме кіммерійці спричинили руйнування «Дикого Саду». Вже тоді вони перебували на вищому ступені розвитку: володіли залізними озброєнням та інструментами, тоді як жителі «Дикого Саду» використовували виключно бронзові предмети. «Сьогодні я вже з 90-відсотковою впевненістю можу стверджувати, що «Дикий Сад» знаходився на такому високому рівні суспільного й економічного розвитку, що мав усі ознаки зародження державності. Крім того, підтвердилася теорія, що його торговельні зв’язки охоплювали широку географію. Йдеться не лише про Карпати та середню течію Дніпра, але й про Малу Азію та, можливо, Єгипет», – зауважив дослідник.
«Дикий Сад» існував у заключний період бронзової доби – приблизно з 1250 до 950 року до нашої ери. Його мешканці створювали вироби з бронзи та кераміки, а також обробляли кістку, камінь і шкіру. Місце для поселення було обрано невипадково. Воно розташовувалося на високому березі поблизу злиття річок Південний Буг та Інгул – саме там, де в ті часи проходили важливі водні торговельні маршрути. Ними транспортували різноманітні товари, зокрема й сировину для виробництва бронзи. Саме тому, переконані дослідники, тут функціонував порт. «Дикий Сад» припинив своє існування вже після Троянської війни та знищення Трої в XII столітті до н.е. Тобто прихід кіммерійців збігся в часі з «переселенням народів» або був його складовою частиною. Як повідомлялося, на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили (ЧНУ) за підтримки держави розпочато реалізацію проєкту з цифровізації археологічної спадщини Миколаївщини. Фото Укрінформу можна придбати тут Археологи Миколаїв Ексклюзив