Дослідник: Засновники городища “Дикий Сад” не належали до кіммерійців, як це раніше припускалося

Засновники городища «Дикий Сад» не були кіммерійцями, як вважалося раніше – дослідник Ексклюзив 05.08.2026 17:29 Укрінформ

Дослідник: Засновники городища "Дикий Сад" не належали до кіммерійців, як це раніше припускалося 4

Одним із найзначніших результатів дослідження давнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві став висновок, що його творцями були не кіммерійці, як це вважалося до цього. Про це йдеться в публікації Укрінформу «Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники “Дикого Саду” змінюють уявлення про найдавнішу історію України». «Нам невідома назва етносу, який проживав у «Дикому Саду». Раніше існувала думка, що це були кіммерійці, проте подальші дослідження спростували це твердження. Справа в тому, що кіммерійці – це перший народ на теренах сучасної України, ім’я якого дійшло до нас завдяки працям Геродота. Але на момент їхньої появи зі Сходу, «Дикий Сад» уже функціонував», – зазначив відомий археолог, дослідник городища «Дикий Сад», старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету (ЧНУ) імені Петра Могили Кирило Горбенко.

Дослідник: Засновники городища "Дикий Сад" не належали до кіммерійців, як це раніше припускалося 5

За його словами, саме кіммерійці спричинили руйнування «Дикого Саду». Вже тоді вони перебували на вищому ступені розвитку: володіли залізними озброєнням та інструментами, тоді як жителі «Дикого Саду» використовували виключно бронзові предмети. «Сьогодні я вже з 90-відсотковою впевненістю можу стверджувати, що «Дикий Сад» знаходився на такому високому рівні суспільного й економічного розвитку, що мав усі ознаки зародження державності. Крім того, підтвердилася теорія, що його торговельні зв’язки охоплювали широку географію. Йдеться не лише про Карпати та середню течію Дніпра, але й про Малу Азію та, можливо, Єгипет», – зауважив дослідник.

Дослідник: Засновники городища "Дикий Сад" не належали до кіммерійців, як це раніше припускалося 6

«Дикий Сад» існував у заключний період бронзової доби – приблизно з 1250 до 950 року до нашої ери. Його мешканці створювали вироби з бронзи та кераміки, а також обробляли кістку, камінь і шкіру. Місце для поселення було обрано невипадково. Воно розташовувалося на високому березі поблизу злиття річок Південний Буг та Інгул – саме там, де в ті часи проходили важливі водні торговельні маршрути. Ними транспортували різноманітні товари, зокрема й сировину для виробництва бронзи. Саме тому, переконані дослідники, тут функціонував порт. «Дикий Сад» припинив своє існування вже після Троянської війни та знищення Трої в XII столітті до н.е. Тобто прихід кіммерійців збігся в часі з «переселенням народів» або був його складовою частиною. Як повідомлялося, на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили (ЧНУ) за підтримки держави розпочато реалізацію проєкту з цифровізації археологічної спадщини Миколаївщини. Фото Укрінформу можна придбати тут Археологи Миколаїв Ексклюзив

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *