Фото до статті
Анастасія Пономарьова
Журналістка Highload
Головний герой за 60 секунд дешифрує урядовий сайт США (інші варіанти менш популярні), засукавши рукави сорочки, що щільно облягає тіло, немов у Шварценеггера в період його розквіту. Здається знайомим? Ми вирішили простежити, як еволюціонував образ айтівців у кінематографі з часом та як їх представляють глядачам сьогодні, на піку розвитку IT-галузі.
«Хакери» (1995)
Протагоніст — Дейд — у віці 11 років отримує штраф у 45 тис. доларів за створення вірусу, який спричинив збій у півтори тисячі комп’ютерних систем (а на дворі — кінець 1980-х), та семирічну заборону на використання комп’ютерів. Це не заважає йому у 18-річчя зламати мережу місцевого телеканалу, а згодом врятувати світ від комп’ютерного вірусу, що загрожував глобальною екологічною катастрофою.
Сам персонаж — не відлюдькуватий відлюдник, що заглибився у книжки в пошуках інформації (а в 1990-х не було ані тисяч курсів з розробки, ані пошукових систем — за порцією знань доводилося йти до бібліотеки). Ні, він жвавий молодик, який між зламом світлофорів і системи пожежогасіння у школі встигав і з друзями спілкуватися, і дівчину завойовувати, і на роликах кататися.
Сонцезахисні окуляри в затемненій кімнаті, вишуканий модний одяг, неонові плати, проєктування зображення монітора на обличчя та суперкомп’ютер, складений із величезних скляних панелей — головні атрибути «хакерської» атмосфери. Оцініть.
«Матриця» (1999)
Хоча головний герой Нео згадується всім як хлопець у темних окулярах і шкіряному плащі, що зупиняє кулі, спочатку в «Матриці» він — програміст великої компанії Томас Андерсон, у піджаку та краватці. А вночі — хакер. Щоправда, на це натякають лише кілька комп’ютерів на столі та велика кількість дисків, бо особливих здібностей до злому чогось надсекретного герой не демонструє. Лише листується з Морфеусом.
До речі, Трініті також видатна хакерка, яка зламала базу податкової служби. Рідкісний приклад жінки-айтівця в кіно того часу: навіть персонаж Кіану Рівза зізнався, що був переконаний, ніби Трініті — чоловік.
Із правдивого — розцінки за роботу: за невеликий диск із даними Томас вимагав із замовника 2 тис. доларів.
«Земне ядро: Кидок у пекло» (2003)
Фільм про глобальну катастрофу: з невідомої причини зовнішнє ядро Землі зупинилося, в озоновому шарі з’являються прогалини, всюди землетруси, сильні грози та інші небезпечні явища. На носі кінець світу. Але вчені знаходять спосіб запобігти йому: будують корабель і прориваються до ядра планети, щоб знову запустити його.
У цій історії помітне місце відведено Пацюку — молодому хакеру. Настільки просунутому, що ФБР просить його допомогти контролювати інтернет, щоб перехоплювати витік інформації про кінець світу і запобігти паніці. Йому під силу за лічені хвилини отримати доступ і перехопити керування над секретним проєктом військових, який ледь не знищив Землю.
Пацюк показаний тут як надмірно самовпевнений худорлявий юнак з феноменальними програмістськими здібностями. Він пристрасно захоплений своєю справою і пишається витівками, зокрема, тим, що обдурив базу ФБР.
«Айтівці» (2006–2013)
Британський ситком (так-так, той самий, де чути сміх за кадром) про кумедні пригоди працівників IT-відділу вигаданої корпорації. У центрі уваги троє спеціалістів: Моріс — стереотипний програміст і «побутовий інвалід», Рой — ледачий інженер, що всіляко ухиляється від роботи, і Джен — конфліктна керівниця відділу, яка збрехала в резюме і зовсім не розуміється на технологіях.
«Айтівці», скриншот
Хоча айтівці не носять краваток і давно не працюють у захаращених підвалах, є в серіалі щось життєве, наприклад, умови праці як на типовій «галері».
«Соціальна мережа» (2010)
Фільм називають біографічним, оскільки в ньому висвітлено історію створення Facebook Марком Цукербергом. Однак ані Цукерберг, ані інші співробітники компанії не брали участі у створенні фільму, тому в кіно відображено лише бачення історії режисером і сценаристом.
Головний герой тут представлений як хакер-анархіст, який за одну ніч став творцем великої соцмережі. Він та його друзі — гіки, з головою занурені в розробку, але неперевершений успіх проєкту змінює героїв, «нагороджуючи» їх зухвалістю, жадібністю, злістю. Технології та дружба для них уже не на першому плані.
Акцент у фільмі на поведінці героїв, а не їхній діяльності — тут немає «чарівників» з ноутбуками в руках. Просто хлопці, які старанно навчалися і у вільний час намагалися розв’язати свої життєві проблеми за допомогою програмістських здібностей.
«Соціальна мережа», скриншот
«Кунг Ф’юрі» (2015)
Короткометражний шведський фільм, знятий за зібрані на Kickstarter кошти — пів години суцільного божевілля, що пародіює кінематограф 1980-х. Як інакше назвати кіно, де за короткий час на екрані відбувається перетворення на супергероя, подорож у часі, тренування в монастирі Тибету, поява Гітлера та поліціянта з головою динозавра?
Є серед героїв цього абсурдного екшену не менш яскравий персонаж — Хакермен. Він здатний не тільки відстежити, хто дзвонив зі стаціонарного телефону 10 хвилин тому, але й написати код для будь-яких потреб — від перенесення в часі до воскресіння людини. Адже це найкращий хакер усіх часів!
«Кунг Ф’юрі», скриншот
Хакермен постає перед глядачем в образі худорлявого вусатого шатена з довгою шевелюрою та великими окулярами-авіаторами (цього разу для зору, а не для захисту від сонця).
«Містер Робот» (2015–2019)
Похмурий психологічний серіал про фахівця з кібербезпеки Елліота Алдерсона. Хлопець ночами зламує сайти та викриває злочинців, до яких не дісталися руки правоохоронців, — таке собі хобі. У спробі впоратися з психічним розладом вживає заборонені речовини.
З ним на зв’язок виходить Містер Робот, який пропонує разом з іншими хакерами зруйнувати корпорацію Зет, де, власне, і працює Елліот. Він погоджується. Так з’являється організація «До біса суспільство», мета якої — скинути керівників, які керують світом і руйнують його.
Головний герой у худі, з легкою сутулістю і колами під очима виглядає цілком правдоподібно, як і програми та команди, що використовуються у фільмі. Все тому, що до створення фільму як консультантів залучали справжніх айтівців та фахівців з кібербезпеки.
«Головний герой» (2021)
Найновіший фільм, де на передньому плані — персонажі-айтівці. У фільмі, з одного боку, показують події в популярній рольовій онлайн-грі Free City, де неігровий персонаж раптово здобуває власну волю та розвивається як штучний інтелект, з іншого — інтриги та конфлікти в компанії Soonami Games, що випустила цю гру.
Розробники Міллі Раск та Волтер Маккі підозрюють, що сеньйор Антван Ховачелік (по суті — голова і бог усієї компанії) вкрав їхній код зі штучним інтелектом, що задумувався для іншої гри. А згодом на його основі створив Free City. Як думаєте, як швидко в реальному житті на ґрунті крадіжки вибухнув би скандал у LinkedIn, що знищив би репутацію злодія?
Айтівці в кіно сьогодні вже не мають нічого спільного з тими футуристичними персонажами з 1990-х — ми бачимо або неохайний пучок і розтягнутий светр, або навпаки — модний одяг і піжонську зачіску. Кому що до вподоби. Як і у представників будь-яких інших професій.
Головна > Добірки > Як кіношники бачать програмістів і хакерів — з 1990-х і до наших днів