Фото до статті
Дмитро Сімагін
Заступник головного редактора
Вайб-кодинг (vibe coding) — одне з тих понять, навколо якого зараз точаться активні суперечки. Хтось вважає його майбутнім розробки програмного забезпечення, хтось — синонімом недбалого коду, згенерованого штучним інтелектом. Замість того, щоб сперечатися, чи є вайб-кодинг «добрим» чи «поганим», варто поставити інше питання: де він справді працює, а де створює приховані проблеми.
Що вайб-кодинг робить правильно1. Спрощує створення прототипів
Головна перевага вайб-кодингу — не заміна програміста, а швидший шлях від ідеї до прототипу. Раніше для найпростішого застосунку доводилося налаштовувати фронтенд, бекенд, базу даних, автентифікацію, розгортання, змінні середовища й обробку помилок. Інструменти на основі штучного інтелекту знижують цей поріг входу: можна описати сценарій роботи й швидко отримати робочу версію, щоб перевірити, чи варта ідея подальшого розвитку.
Саме тому вайб-кодинг набув популярності в стартап-середовищі. Нещодавно керівний партнер Y Combinator Джаред Фрідман заявив, що чверть стартапів із зимового набору YC 2025 року мали кодову базу, яка на 95% згенерована ШІ. Це не означає, що код автоматично якісний, — але показує, що такий підхід уже активно використовують у серйозних стартап-процесах.
2. Робить програмування більш «розмовним»
Традиційне програмування вимагає перекладати намір у синтаксис. Вайб-кодинг дозволяє почати одразу з наміру — замість переліку технічних питань користувач формулює завдання людською мовою: «Створи дашборд, де я можу завантажити CSV, відфільтрувати клієнтів за ймовірністю відтоку й експортувати сегмент високого ризику».
Це робить програмування доступнішим для аналітиків, продакт-менеджерів, дослідників, маркетологів і засновників стартапів — людей, які краще розуміють проблему, ніж фреймворк. Це не означає, що навички програмування втрачають значення. Змінюється сам інтерфейс створення софту: з синтаксису на специфікацію. Що краща специфікація — то кращий результат.
3. Реально корисний для шаблонних і обмежених завдань
Деякі задачі в програмуванні дійсно повторювані: написання обгорток для API, валідація форм, скрипти трансформації даних, тестові каркаси, прості UI-компоненти, SQL-запити, файли конфігурації. Контрольований експеримент із GitHub Copilot показав, що розробники з доступом до інструмента виконували завдання зі створення HTTP-сервера на JavaScript на 55,8% швидше за тих, хто його не мав. Цю цифру не варто узагальнювати на всю розробку — реальний продакшн складніший за контрольований тест. Але для обмежених, чітко сформульованих завдань штучний інтелект справді знижує тертя.
4. Покращує цикл зворотного зв’язку
Ефективний вайб-кодинг — це не «запросив один раз і випустив наосліп», а цикл: запит → запуск → спостереження → виправлення → тест → повтор. Це працює, бо тримає розробника близько до результату: замість годин читання документації користувач одразу бачить реальний інтерфейс, реальні помилки й реальну поведінку системи. Але цикл зворотного зв’язку працює лише тоді, коли спирається на реальність — найкращі вайб-кодери не приймають все підряд, а постійно перевіряють згенеровану систему на міцність.
5. Дає змогу більшій кількості людей створювати софт
Вайб-кодинг дозволяє людям без освіти програміста будувати те, що раніше було їм недоступне: аналітик може створити мобільний застосунок, вчитель — генератор вікторин, маркетолог — внутрішній трекер кампаній, дослідник — інструмент для анотацій.
Але є й ризик: вайб-кодинг дає людям можливості раніше, ніж досвід і розуміння того, що таке готовність до продакшну. Для невеликих інструментів це нормально. Для систем, що працюють із грошима, здоров’ям, приватними даними, безпекою чи критичними бізнес-процесами, — це небезпечно.
Що вайб-кодинг робить неправильно1. Плутає «просто працює» з «правильно працює»
Найнебезпечніша фраза у вайб-кодингу — «воно працює». Зазвичай мається на увазі «щасливий шлях»: форма відправляється, сторінка завантажується, кнопка входу перенаправляє. Але якість софту перевіряється саме на «нещасливих» сценаріях: що станеться, якщо файл пошкоджений, API не відповідає, у користувача немає потрібних прав, поле в базі даних порожнє, два користувачі редагують один запис одночасно, чи хтось надсилає непередбачені дані. Робочий демонстраційний варіант — це не те саме, що надійний софт.
2. Створює серйозні проблеми з безпекою
Безпека — одне з найслабших місць вайб-кодингу. Нещодавній бенчмарк коду, згенерованого агентами штучного інтелекту, для реальних задач розробки показав: навіть коли рішення були функціонально правильними, вони часто виявлялися небезпечними. В одному з випробувань SWE-Agent на основі Claude 4 Sonnet генерував функціонально коректні рішення у 61% випадків, але безпечними з них були лише 10,5%. Це головний ризик вайб-кодингу: застосунок виглядає робочим, але може робити свою роботу небезпечно. Для будь-чого, пов’язаного з автентифікацією, платежами, приватними даними, дозволами, завантаженням файлів чи продакшн-базами, вайб-кодинг без перевірки безпеки — це загроза.
3. Сповільнює досвідчених розробників у зрілих кодових базах
Поширене припущення, що ШІ-інструменти завжди пришвидшують роботу розробників, не підтверджується повністю. Рандомізоване контрольоване дослідження METR за участю досвідчених розробників open-source, які працювали з власними зрілими репозиторіями, показало протилежний результат: коли розробники користувалися чат-ботами та агентами, вони витрачали на 19% більше часу, ніж очікували.
Зрілі кодові бази — це не просто набір функцій, а історія, домовленості, неявна архітектура, тести, стандарти рев’ю та приховані залежності. У такому середовищі штучний інтелект може перекласти навантаження з написання коду на його перевірку, виправлення та інтеграцію. Вайб-кодинг працює найкраще в невеликих системах із зрозумілими вимогами й гірше — у великих, старих і специфічних кодових базах.
4. Дає впевненість раніше, ніж навички
Вайб-кодинг допомагає новачкам ставати продуктивними швидше — це добре. Але водночас дозволяє пропустити навчання, яке формує інженерне мислення. Проблема не в тому, що новачки користуються штучним інтелектом, а в тому, що вони вставляють помилки в агента, поки застосунок не запрацює, не розуміючи, що саме змінилося. Це формує залежність замість навички.
Самі розробники усвідомлюють цю проблему довіри. За даними опитування Stack Overflow серед розробників 2025 року, тих, хто не довіряє точності інструментів «ШІ», більше, ніж тих, хто довіряє: 46% проти 33%. Лише 3% довіряють результатам повністю. Найкращі розробники, які використовують ШІ, перевіряють зміни, просять пояснення, пишуть тести й ставляться до інструмента як до колеги, а не як до авторитету.
5. Слабко враховує неявні вимоги
Інструменти штучного інтелекту добре виконують те, що їх прямо попросили. Але вони не завжди захищають від того, про що ви забули згадати. Наприклад, запит «створи сторінку входу» може дати робочу сторінку — але без хешування паролів, обмеження частоти запитів, завершення сесії, підтвердження пошти, захисту від CSRF-атак, безпечних кукі чи журналювання спроб входу.
Саме тут досвідчені розробники досі незамінні — вони знають вимоги, яких немає в запиті. Вайб-кодинг працює найкраще, коли користувач сам формулює обмеження: додати валідацію порожніх файлів, відхиляти CSV понад 10 МБ, не зберігати ключі API у фронтенді, додати рольовий контроль доступу. Якість системи залежить від якості обмежень — якщо ви не знаєте, що вимагати, модель охоче побудує щось неповне.
Висновок
Вайб-кодинг робить одну велику річ правильно: створення софту стає швидшим, доступнішим і більш «розмовним». І робить одну велику річ неправильно: робочий застосунок — це не те саме, що надійна система. Майбутнє — не «штучний інтелект замінить програмістів» і не «ШІ-кодинг не потрібен». Ті, хто вміє чітко формулювати вимоги, ретельно тестувати й критично оцінювати системи, будуватимуть швидше. Ті, хто пропускає ці кроки, швидше випускатимуть крихкий софт. Вайб-кодинг — не заміна інженерного мислення, а його підсилювач. І, як будь-який підсилювач, він примножує як хороше, так і погане.
Нагадаємо, згідно останнього дослідження Google, штучний інтелект скоріше допомагає працівникам, ніж замінює їх.
Головна > Новини > Вайб-кодинг: 5 речей, які він робить правильно, і 5 — неправильно