День козацтва: 6 міфів про козаків

Текст: Анна Калинчук

Цього року 1 жовтня Україна відзначає День захисників та захисниць та День козацтва. Це символічно, адже сучасні оборонці України успадкували від козаків сміливість, звитягу та винахідливість. Який образ козака ви маєте у своїй уяві? Чи справді козаки носили шаровари та були анархістами? Учитель історії Володимир Половський спростовує 6 міфів про козаків та наводить факти про козацьке військо, які мають знати всі українські школярі.

Міф 1:
Шаровари — обов’язковий елемент козацького однострою

Правда: У 17 столітті французький фахівець із картографії Гійом Левассер де Боплан завітав до України, щоб створити детальні мапи території. Подорожуючи містами, Гійом де Боплан докладно документував географічні особливості України, а також зафіксував культурні аспекти місцевого населення. Свої спостереження автор опублікував у роботі «Description d’Ukranie…»(опис України), де згадав й про вбрання козаків. Однак замість шароварів, йшлося про кальсони (d’un caleçó) — вузькі полотняні штани. Помилка утворилася внаслідок хибного перекладу з французького, а згодом образ романтизувався в народі та літературі. На тогочасних гравюрах нескладно роздивитися справжній одяг козаків. До того ж воювати у широких шароварах було б зовсім не зручно.

Міф 2:
Козаки не одружувалися

Правда: Катеринославський архієпископ Гавриїл познайомився з козаком Микитою Коржем, який всупереч своєму віку, був достатньо жвавий і оповів історії свого життя. Ці розповіді були занотовані Гавриїлом і збереглися як «Усне оповідання колишнього запорожця…» — єдине свідчення про козацтво, що було записане з вуст самого козака. Вже на перших сторінках книги Микита Корж передає свої спогади про весілля в Новому Кодаку, частині Кодацької фортеці на правому березі Дніпра. Він також згадує свою дружину, семеро синів, чотири доньки, вісімнадцять внуків і чотири правнуки. Підтвердження про звичну практику одруження козаків можна зустріти й у романі Миколи Гоголя «Тарас Бульба», де головний герой та лідер серед козаків — чоловік і батько двох синів.

Міф 3:
Козаки — це втікачі, що намагалися уникнути кріпацтва та панщини

Правда: Існує багато теорій щодо походження козаків, але об’єднує їх те, що процес формування козацтва був геть не таким простим, як його зобразили у підручниках історії. В тій же збірці «Усне оповідання колишнього запорожця…» козак Микита Корж згадує: «Коли саме й за яких часів започаткувалося Запорожжя, достовірно стверджувати не можу. Та коли мої пращури знайшли осідок у цьому краї, у тій порі воно вже існувало. В усних переказах прадіда, діда й батька мого дойшло й до мене свідчення, що ті запорожці у давнину називалися козарами.» Уривок підтверджує, що козаки не вважали себе втікачами, натомість вказували на давнину власного походження. Втікачі від кріпацтва однозначно також були серед козаків, але не забуваймо й про представників вищої верстви населення у лавах козацтва: за офіційними даними першу Січ збудував саме князь Дмитро Байда Вишневецький.

Міф 4:
Козаки тільки те й робили, що воювали та в походи ходили

Правда: Крім військового мистецтва, козаки були вправними господарями: вони займалися рільництвом, засіваючи розорані степи, вирощували худобу, розводили бджіл, рибалили. Хутір козака цілком був схожий на ранньокапіталістичне підприємство, що було здатне не лише забезпечити економіку Війська Запорозького, а й гарантувати високі статки власникові. Про розвинутість козацького господарства згадувалося й в «Description d’Ukranie…»(описі України) Гійома де Боплана: «Усі уміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні м’ясні страви, варити пиво, мед. Зрештою, правду сказати, вони взагалі розуміються на всіх ремеслах.»

Ласкаво просимо в Степю (1878–1879). Художник: Юзеф Брандт

Міф 5:
Козаки не здатні до організації, вони виключні анархісти

Правда: Концепція анархізму зародилася значно пізніше епохи козацтва, але й це не є ключовим фактом у спростуванні міфу. Козацькі території ніколи не були звичайним степом з безладними ватагами. Там панував порядок із ознаками державності ще задовго до офіційного визнання Війська Запорозького. До наших днів збереглося найбільше даних про організацію держави у останні періоди її існування, проте історики визнають, що сформувалася вона значно раніше і спиралася на давні традиції. Наприклад, елементом сваволі, з легкої руки Пантелеймона Куліша, стали вважати Чорні ради, або ж згадаймо готовність козацького війська видати свого ватага, якщо він призвів їх до поразки.

Міф 6:
Козаки — це всього-на-всього зграя розбишак

Правда: Цей міф — приклад московської пропаганди. Насправді козаки були високо професійною армією, що доводить незліченна кількість успішних битв. Козаки воювали максимально пристосовуючись до ворога, його тактики та географії поля бою. Бій під Хотином, де об’єднаній польсько-козацькій армії протистояла потужна турецька, показує — коли ворог переважав кратно у вогневій силі, козаки застосовували тактику шанців (окопів та траншей). У протистоянні під Батогом ворог збудував завеликий табір, чекаючи підкріплення, у відповідь українські воїни проводили атаку з усіх сторін, використавши роззосередженість сил. Майстерність війська Запорозького вкотре довела битва під Конотопом — московське військо обложило місто, в той час козаки скористалися сприятливими погодними умовами та загнали противника в болота.