На літніх канікулах мало хто зі школярів навантажує свою пам’ять. Хіба що намагається запам’ятати модний сінгл. Тож навіть якщо з мотивацією до навчання все добре, перші тижні занурення в освітній процес зазвичай непрості. Як швидше налаштувати учнів на інтелектуальну працю? Як допомогти їм активізувати пам’ять та увагу? Допоможуть поради всесвітньо відомого вченого-когнітивіста, що спеціалізується на дослідженнях пам’яті, професора Університету Вірджинії (США) Деніела Віллінгема.
За словами експерта, типовий учень поводиться з навчанням як спортсмен-початківець: хоче швидких перемог. Наприклад, зробити 100 віджимань за раз. Але коли доходить до справи, важко зробити навіть одне. Тоді він згадує про віджимання на колінах, тобто спрощене виконання. Новачки можуть зробити багато повторів — і пишаються собою. Утім, якщо людина так ніколи й не намагається зробити хоч одне повноцінне віджимання, це не розширює її фізичні можливості. Завжди є момент, коли зі спрощеної вправи слід перейти до повноцінної, а краще, на думку вченого, одразу намагатися її робити.
Так само під час навчання учні віддають перевагу звичним, легким, навіть застарілим підходам, які не розширюють їхні межі. Наприклад, щоби запам’ятати якусь інформацію, вони кілька разів перечитують підручник, свої нотатки або переглядають навчальні відео. Але для того, щоб справді закріпити знання в довготривалій пам’яті, потрібне не пасивне сприйняття, а активна робота — зусилля, пов’язані з відтворенням інформації з пам’яті, без допомоги зовнішніх джерел, таких як конспект чи підручник.
Згідно з численними дослідженнями, ці зусилля напрочуд окупаються. Якщо пасивні стратегії, такі як перечитування, призводять до швидкого забування, то один сеанс активної роботи з інформацією може продовжити зберігання даних у пам’яті до 9 місяців, згідно з дослідженням із психології навчання 2022 року. Якщо ж ідеться про повноцінну практику — 10 активних пригадувань інформації, то позитивний ефект може тривати навіть 8 років.
Учні інколи просто не знають різних способів роботи з інформацією, не розрізняють активні та пасивні стратегії. І вересень — чудовий час для того, щоб навчити школярів будь-якого віку активізувати свої пам’ять та увагу. Ось кілька ефективних підходів.
1
Зробити флешкартки ефективними
Флешкартки давно популярні серед учнів. Якщо їх правильно використовувати, вони стануть потужним засобом для запам’ятовування інформації. Згідно з дослідженням 2023 року, флешкартки допомагають учням вивчити таблицю множення ефективніше, ніж інші мнемонічні стратегії. На одній стороні пишуть питання (наприклад, «2х2=») або визначення поняття, яке треба згадати, чи слово іноземною мовою, а на другій — відповідь («4»), поняття, переклад.
Інші дослідження свідчать, що під час навчання з використанням карток учні часто надто швидко переходять від однієї картки до іншої. Це значно знижує ефективність методу. Для тривалого запам’ятовування треба точно згадати інформацію на картці не менш ніж п’ять разів, перш ніж вважати її вивченою та заховати.
2
Намалювати, але правильно
Зображення сонячних систем, клітинних органел або тектонічних меж можуть допомогти учням запам’ятати матеріал. Згідно з дослідженням, художні навички не мають значення. Важливо, щоб учні самі відтворили матеріал так, щоб він був зрозумілим для них. Навіть найпростіший ескіз покращує запам’ятовування.
Увага! Якщо новий матеріал складний, учні можуть робити неточні або неправильні малюнки, що призведе до кодування неточної інформації. Тому дослідження 2022 року рекомендує вчителям обирати спільний процес малювання. Але робити все на власний розсуд учителя — це теж знижує рівень запам’ятовування, адже учні пасивно споживають контент. Найкращий варіант: учитель малює, стоїть біля дошки, а учні диктують, що слід намалювати. Звісно, якщо учні плутаються, він допомагає скорегувати ескіз. Потім діти перемальовують собі результат спільної творчості.
Згідно з дослідженням, ескізи — це чудовий спосіб закріпити основну інформацію, але їм бракує можливостей для узагальнень або висновків. Якщо йдеться не про одне явище, а про академічні концепції з кількох елементів, такі як колообіг води або гілки влади, учням варто обирати такі види візуалізації інформації, як концептуальні карти, схеми або опорні діаграми. Дослідники виявили, що їх створення вимагає від школяра зображення зв’язків між ідеями, що може покращити розуміння в чотири рази.
Учням не обов’язково одразу вивчати все, що стосується концептуальних карт. На початку їх можна робити простими: запис ключових термінів усередині бульбашок, а потім малювання стрілок, що з’єднують ідеї, разом із короткими записами, що пояснюють їхні зв’язки.
3
Налаштувати ШІ для самотестування
Дослідники виявили, що учні, які проводять самотестування, на 34% краще відтворюють інформацію, ніж учні, які просто переглядають матеріал. Сьогодні в учнів з’явилася додаткова можливість: ШІ здатен створювати тести на задану тему, адаптовані до потреб конкретної дитини. Школяр може попросити ChatGPT створити 10 запитань з вибором однієї правильної відповіді та 3 запитання з короткою відповіддю, встановити 10-хвилинний таймер, а потім попросити бота оцінити його відповіді та надати правильні.
ШІ може швидко оцінити рівень володіння предметом, збільшуючи або зменшуючи складність питань, щоб підтримувати мотивацію та зацікавленість учнів.
4
Створити власну вікторину
Замість того щоб шукати та проходити тести й вікторини, учні можуть розробити власні. Старшокласники здатні самостійно розробити види перевірки знань, а от менших за віком учнів краще об’єднати для створення спільного колективного тесту. Або ж діти можуть об’єднатися в пари й тестувати одне одного. Доведено, що вони значно глибше обмірковують матеріал, якщо працюють з ним у такий спосіб.
У дослідженні 2020 року учні, які витратили час на створення власних навчальних питань, отримали в середньому вищу на цілий бал оцінку за тест, ніж ті, хто просто повторював чи перечитував матеріал. Генерація питань сприяє глибшому опрацюванню, оскільки людина довше утримує в пам’яті те, що вона обмірковувала.
Щоб учні могли сформулювати глибші запитання, які не обмежуються відповідями «так» чи «ні», попросіть їх згадати теми, які вони вважали найскладнішими, а потім поставити запитання, що починаються зі слів «як», «чому» або «поясніть…».
5
Твітнути
Якщо учні підсумовують матеріал, це також залишає значно глибший слід в їхній пам’яті, ніж коли вони перефразовують почуте й знаходять найголовніше в ньому. Учні, які пишуть короткий підсумок після уроку, здатні перевершити однолітків, які просто переглядають матеріал, на 86% на контрольній перевірці через пів року.
Стислість — цінне вміння. Щоби його розвинути, потрібен виклик: наприклад, обмеження в кількості літер. Одні педагоги рекомендують 280 символів як довжина твіту (публікувати його немає сенсу). Інші обмежують шістьма словами, як у заголовках. Це змушує учнів опрацювати та передати власними словами весь матеріал, перш ніж сформулювати його суть.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
