Згідно з відомостями Національного інституту стратегічних досліджень, на 2023 рік 40–50 % українців потребували психологічної допомоги та підтримки через воєнні дії. Чотири мільйони з них — діти та юнаки. Значна кількість учнів щодня зустрічаються з наслідками травмування — ускладненнями з концентрацією, емоційною нестійкістю та посиленою тривогою. Це є однією з причин, чому їм непросто вчитися та повноцінно сприймати матеріал. Саме тому дорослим — педагогам, рідним, опікунам — важливо використовувати новітні підходи до освіти та підтримки. Які саме — розповідаємо в статті.
Яким чином війна травмує дітей та чому це є проблемою для освітнього процесу
Велика кількість дітей зіштовхуються з напруженими та травмуючими ситуаціями: постійна небезпека для життя та втрата відчуття безпеки, вимушений переїзд з невизначеністю майбутнього, віддалення від дому та звичного оточення, а іноді й загибель близьких.
Усе це спричиняє наслідки:
- кожна п’ята дитина потерпає від розладів сну та нічних жахів;
- в кожної десятої зменшується бажання навчатися чи взаємодіяти з іншими*.
Сигнали повітряної небезпеки, гучні звуки вибухів, брак сну або ночівлі в укритті збільшують рівень стресу та негативно впливають на здатність дитини до навчання. Згідно зі спостереженнями українських освітян**, учням та ученицям стало важко концентруватися на уроках і підтримувати увагу тривалий час. Вони швидко стомлюються та відчувають труднощі з освоєнням матеріалу.
Це стало вагомим викликом для освітньої сфери. Йдеться не тільки про надолуження освітніх прогалин, а й про створення оточення, яке допомагає дітям почуватися захищено та отримати підтримку. Саме тому потрібно переймати передові освітні підходи та методики. Налагодити навчальний процес допоможе використання травма-інформованого підходу.
Наталія Вовкула, педагог, практичний психолог, консультант міжнародних освітніх ініціатив, експерт курсу «Основи психологічної підтримки: як працювати з дітьми, які пережили травматичні події»
«Сучасна освітня практика все частіше використовує травма-інформований підхід — модель, що утворилася на перетині нейронауки, педагогіки та психотерапії і довела свою результативність у США, Великій Британії, Німеччині та Ізраїлі. Він виник на початку 2000-х у відповідь на збільшення кількості дітей, які пережили жорстоке поводження, втрату, міграцію та інші травмуючі події. Розробку підходу підтримала SAMHSA, Адміністрація США з питань зловживання психоактивними речовинами та психічного здоров’я, і згодом він став основою для освітніх реформ у багатьох державах. У Великій Британії та Німеччині його використовують у школах із високим рівнем соціального ризику та багатокультурних класах, а в Ізраїлі він став частиною освітньої політики в регіонах, що постійно мають справу з безпековими загрозами.
В Україні ми тільки починаємо запроваджувати травма-інформований підхід. Він надзвичайно важливий, тому що освітяни мають створювати безпечне місце, де учень чи учениця може відновлюватися, відчувати підтримку та знаходити внутрішню силу. Саме для цього було розроблено курс «Основи психологічної підтримки: як працювати з дітьми, які пережили травматичні події» — він не тільки знайомить із принципами травма-інформованого навчання, а й дає практичні інструменти для щоденної діяльності».
Що таке травма-інформоване навчання та які його головні засадиТравма-інформоване навчання — освітній підхід, який враховує пережитий учнями та ученицями травматичний досвід і організовує освітнє середовище таким чином, щоб воно підтримувало їхній емоційний та психологічний стан. Це допомагає дітям не тільки отримувати знання, а й відновлювати внутрішню витривалість. Важливо: результативність підходу залежить від того, чи враховано вік дітей. Зазвичай виділяють молодший (6–9 років), середній (10–13 років) та старший шкільний вік (14–17 років). У кожній групі застосовують методи, адаптовані до психологічних та емоційних потреб відповідного вікового етапу.
Основні засади цього підходу:
- Безпека. Учні та учениці мають відчувати, що простір, де вони навчаються, є передбачуваним і зрозумілим. Регулярні дії, незмінні ритуали та чіткий розпорядок дня допомагають зменшити тривогу і формують опору тоді, коли інші сфери життя можуть бути нестабільними.
- Довіра та розуміння. Дитина, яка має травматичний досвід, потребує співчуття та відкритого, щирого спілкування. Важливо визнавати її емоції, а не ігнорувати їх, і всіляко показувати, що вона не залишилася сам на сам зі своїми переживаннями.
- Право голосу та можливість вибирати. Коли дитині надають можливість зробити власний обдуманий вибір (у завданнях, формах діяльності, заняттях), до неї повертається відчуття контролю, яке часто втрачається через травмуючі ситуації.
- Партнерство та підтримка. Сприятливе оточення базується на довірливих відносинах не тільки з учителями, а й з однолітками. Важливо формувати культуру взаємоповаги та співпраці серед учнів та учениць.
- Увага до різноманітності. Діти переживають травму по-різному — залежно від свого досвіду, культури чи соціального оточення. Бути уважними до різноманітності — це означає враховувати ці відмінності, прибирати упередження та стереотипи, створювати інклюзивне середовище, де кожна дитина відчуває повагу та підтримку.
Усі ці принципи добре працюють разом: вони створюють атмосферу, в якій дитина може не лише навчатися, а й поступово відновлювати внутрішню гармонію.
| Що важливо | Як це зробити |
|---|---|
| Створити атмосферу стабільності та передбачуваності | Заздалегідь повідомляйте дітей про будь-які зміни в графіку або планах.
Наприклад: «Через п’ять хвилин ми закінчимо малювати та вийдемо на прогулянку. Подивіться, що ви вже встигли зробити». Також можна одночасно попереджати заздалегідь і зберігати елемент несподіванки: «Сьогодні замість звичайної розповіді ми будемо дивитися мультфільм. Який? Це буде сюрприз!» |
| Підтримувати в дітей відчуття безпеки та не збільшувати їхню тривожність | Дітям потрібні прості та зрозумілі вказівки. Не забувайте за потреби повторювати їх.
Наприклад: замість розмитого та незрозумілого «Будь ласка, поводьтеся чемно під час екскурсії», чітко поясніть, що робити: «Під час прогулянки тримайте за руку дорослого та не відходьте далеко». |
Приклади з курсу «Основи психологічної підтримки: як вчителям працювати з дітьми, які пережили травматичні події».
Перейти на курсЯк результативно навчати дітей із травмою: поради
Актуальні дослідження показують, що в дітей, які пережили травмуючі події, часто переважають реактивні, емоційно-імпульсивні відповіді. Через це їм важко повноцінно засвоювати знання. Для їхнього ефективного навчання дорослі мають використовувати техніки та методики, які забезпечують стабільне, безпечне й сприятливе освітнє середовище.
Методи та рекомендації, як їх використовувати
- Наративний підхід. Створюйте місце, де діти можуть вільно ділитися своїми розповідями — не тільки про щось болюче, а й про власні інтереси та захоплення. Це може бути письмо, малюнки, усні оповіді чи лялькові вистави. Використовуйте техніку в освітньому процесі — для завдань, вправ, ігор. Таким чином діти усвідомлюють власний досвід, відновлюють відчуття контролю й зміцнюють витривалість та впевненість.
- Ігрові методи. Залучайте до навчання різні види ігор — рольові, настільні, рухливі та колективні. Через гру діти досліджують світ, вчаться взаємодії, виражають емоції та розвивають соціальні навички. У безпечному ігровому середовищі вони можуть опрацьовувати складні переживання, а спільні заняття сприяють довірі та відчуттю причетності.
- «Місце безпеки». Обладнайте в класі затишний куточок з подушками, іграшками чи книжками, де дитина може заспокоїтися в моменти хвилювання чи перенапруження. Це допомагає відновити емоційну рівновагу та повернутися до навчання у власному темпі.
- Сенсорні інструменти та заняття. Використовуйте іграшки, м’ячики для стискання, пісок, воду, музику чи запахи, щоб залучати різні види відчуттів дітей (зір, нюх, слух, дотик тощо). Це допоможе їм заспокоїтися, зменшити тривогу й повернути контроль над тілом та емоціями.
- Візуальна підтримка. Допомагайте дітям орієнтуватися за допомогою карток із зображеннями, схем чи візуально оформленого розпорядку дня. Чітка та наочна інформація знижує тривожність і робить їхнє навчання зручнішим.
- Усвідомленість і розслаблення. Навчайте дітей простих практик: дихальні вправи, спостереження за відчуттями, короткі медитації. Вони покращують концентрацію та підтримують емоційну стабільність.
Ефективність цих методів залежить від індивідуальних потреб кожної дитини, тому дорослі мають спостерігати за реакцією учнів і учениць, поєднувати підходи та співпрацювати зі шкільним психологом та іншими спеціалістами для належної підтримки.
Освітянам і батькам: чому варто вивчати травма-інформований підхід
Зараз важливо знати, як підтримати дітей, що пережили травмуючі події. Війна триває, і її наслідки щодня впливають на наше життя. Багато учнів та учениць не знають, що таке «звичайне» дитинство, а явище «відкладеної травматизації» означає, що наслідки пережитого можуть проявитися через місяці або навіть роки. Дорослі відіграють тут ключову роль — вони можуть стати надійною підтримкою, забезпечити дітям безпеку та захист.
Першим кроком до ознайомлення з цим підходом може стати безкоштовний онлайн-курс «Основи психологічної підтримки: як працювати з дітьми, які пережили травму», розроблений благодійною організацією Ukraine Children’s Action Project і Національним центром готовності до катастроф Колумбійського університету в партнерстві з українською edtech-компанією EdEra. Він знайомить із принципами, стратегіями та практиками травма-інформованого навчання і пропонує конкретні інструменти для діяльності з дітьми. Курс допоможе педагогам, батькам чи іншим близьким дорослим створити сприятливе середовище та адаптувати навчальний процес до віку й потреб кожної дитини.
*Дані з Аналітичного звіту за результатами опитування українських підлітків у 2022–2023 роках «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» у межах міжнародного проєкту ВООЗ Health behaviour schoolage children (HBSC).
**Дані з внутрішнього анонімного опитування освітян, яке провела edtech-компанія EdEra у травні 2025 року серед 250 вчителів.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
