photo: teachforukraine.org
Результати неповторного вивчення оприлюднили нещодавно Всесвітній банк та громадська організація «Навчай для України». Дослідницький проєкт досить великий, оскільки залучив близько 10 тис. учнів 5–10 класів з усіх куточків держави. А унікальність дослідження в тому, що воно розглядає дію освітньої підтримки у період активних воєнних дій. І також підкреслює: навіть за таких складних обставин внески в людський потенціал надзвичайно плідні. Зібрали в статті ключові висновки дослідження.
Відкладемо на потім до закінчення війни?
У звіті «Інвестування в людський капітал під час війни: експериментальні докази з України» подано розгорнуті результати дослідження. Його основа — програма «Освітній Суп» («Освітній супровід») від ГО «Навчай для України». Це безкоштовні онлайн-уроки для школярів, спрямовані на заповнення прогалин у знаннях. Міністерство освіти і науки проявило цікавість до співпраці з недержавними організаціями для зменшення освітніх втрат. З ініціативи волонтерів це перетворилося на науково обґрунтований пошук відповіді: чи важливо під час війни вкладати ресурси в підтримку учнів?
Для деяких батьків та вчителів це може здатися дуже суворим, але серед них є чимало тих, хто вважає: потрібно почекати до перемоги — тоді все наздоженемо! Мовляв, діти сьогодні додатково займаються, щоб підтягнути «хвости», а завтра знову без електропостачання і все забувається. Навіщо їх перевантажувати? Крім того, війна завдає ран дитячим душам, знижує здатність концентруватися. Зараз, кажуть, їм допомагати — як воду в решеті носити. Також ефективність ставиться під сумнів на рівні держав, науковцями та політиками. Тим паче такі заходи в масштабах країни вимагають великих коштів.
від
2,9 до 3,5
тис. шкіл
(10–13% від усіх) були частково пошкоджені або повністю зруйновані під час повномасштабної війни
Під час будь-якого збройного конфлікту на першому місці, безперечно, стоїть питання захисту держави. Державні органи можуть взагалі перенаправити на інші потреби вкладення в людський потенціал. Пошкодження будівель навчальних закладів, відключення живлення та переміщення населення ускладнюють надання освітніх послуг. Наприклад, в Україні, за оцінками МОН, під час повномасштабної війни від 2,9 до 3,5 тис. шкіл (10–13% від загальної кількості) були частково пошкоджені або повністю знищені.
В Україні після лютого 2022 року вкладення в освіту значно зменшились. У 2021 році витрати на освіту становили 17% від сукупних витрат, а у 2023 — лише 7%.
Проте реальних доказів «за» або «проти» досі не було. Якщо необхідно надавати підтримку, то в якому вигляді? Індивідуальний репетитор чи заняття в групі? Тому це дослідження є таким актуальним.
Установки репетиторів впливають на учнів
Звісно, нічого б не вийшло без тьюторів. До проєкту запрошували досвідчених педагогів з досвідом викладання, цифровою обізнаністю, умінням цікаво працювати онлайн та відданістю освіті. Обрані спеціалісти взяли участь у насиченій навчальній програмі від Міжнародної академії репетиторства. Вчителі засвоювали як соціально-емоційні стратегії підтримки, так і нейродидактику (як учні сприймають та запам’ятовують інформацію).
«350 вчителів з усієї України, залучені до проведення дослідження, показали, що коли війна руйнує звичний спосіб життя та створює для дітей ситуації постійного стресу та невизначеності, саме вчитель стає опорою, — розповіла Освіторія.Медіа керівниця напрямку відновлення освіти ГО «Навчай для України» Анастасія Донська. — Дослідження засвідчило, що від навичок і способу мислення вчителя прямо залежить результат навчання, мотивація і радість дітей. За кожним статистичним показником стоїть конкретний педагог, який зміг знайти правильні слова, створити атмосферу довіри та надихнути дитину бути сильною та розвиватися. Саме вчитель формує людський капітал для успішної відбудови країни. Україна та світ мають визнати, що навіть у найскладніші часи освіта та освітяни мають залишатися в центрі уваги».
Виявилося, що цінності та погляди тьюторів суттєво впливали на учнів. Якщо педагог мав мислення розвитку, тобто вірив, що все можна змінити, подолати власними зусиллями, то учні в його групі відчували менше напруги. А найбільших математичних успіхів досягали учні педагогів з досвідом викладання вищим за середній. Таким чином, відбір та підготовка тьюторів у подібних проєктах можуть бути ключовими інструментами для посилення позитивного ефекту.
ВШО та Гарвардська програма
Учням безкоштовно надавали репетиторські послуги по три години на тиждень протягом півтора місяця. Вибрали два важливі предмети: математику та українську мову. Учні займалися в невеликих групах по три особи. Заняття проходили в онлайн-форматі. Знання та вміння учнів не тільки порівнювали «на вході» та «на виході», але й порівнювали з результатами контрольної групи підлітків, які не брали участі в програмі.
Дослідження складалося з трьох окремих етапів, фактично, трьох експериментів. Ситуація в країні змінювалася, тому програма репетиторства гнучко на це реагувала.
Перший експеримент розпочався в лютому 2023 року, під час суворої зими з частими вимкненнями електропостачання. На той час багато шкіл не мали бомбосховищ, тому через це або безпекову ситуацію лише третина з них пропонували очні заняття. Учні звикли до дистанційного навчання, що полегшило початок програми. Платформа «Всеукраїнська школа онлайн» надавала контент, що відповідає навчальній програмі (зокрема відеоуроки, тести та завдання), для 5–11 класів з 18 основних предметів.
Другий експеримент розпочався наприкінці 2022/2023 навчального року, коли учні завершували навчання в умовах постійної нестабільності. Тому до програми додали діагностичні оцінювання та групування учнів за здібностями та прогалинами у знаннях. Репетитори, крім загальної підтримки, отримували запити від учнів допомогти їм краще закінчити навчальний рік.
Третій експеримент розпочався в лютому 2024 року. Кількість переміщених осіб зменшилася, багато біженців повернулися, 80% шкіл вже мали укриття. Але попри все, значно більше учнів потребували психологічної допомоги. Чим довше тривала війна, тим більше дітей були травмовані втратою когось із близьких, переїздами або перебували у стресі від розлуки з батьками, які воюють, від якихось воєнних подій. Тому навчання включало і психосоціальну підтримку. У співпраці з програмою Гарвардської медичної школи з питань травми біженців обрали антистресові вправи та пропонували їх учням.
Величезний попит і вмотивованість
Те, що освітні послуги пройшли випробування під час різного рівня інтенсивності воєнних дій, різних викликів, таких як відключення електрики, з учнями з різних регіонів, зокрема прифронтових, додає репрезентативності вибірці. Також зрозуміло, що потреба в таких послугах є по всій країні.
Перше, що здивувало організаторів: попит перевищував можливості в усіх трьох експериментах. Щоразу реєструвалося від 2500 до 4800 сімей з дітьми відповідного віку. Такі самі високі рівні відвідуваності та залученості демонстрували учні. У середньому вони відвідували понад половину занять з кожного предмета. Більшість пропусків були пов’язані не з легковажністю чи незадоволенням програмою, а із зовнішніми обмеженнями, такими як відключення живлення або хвороба.
Дві третини учнів регулярно відвідували заняття та активно спілкувалися з одногрупниками. Репетитори відзначали постійно високий рівень уважності, зосередженості та готовності. Лише 2% учасників не відповідали на запитання вчителів. Приблизно 60% працювали без нагадувань з увімкненими камерами, а для сучасних підлітків це дійсно ознака зацікавленості.
Дослідники визнають, що низьку мотивацію демонструвала тільки частина батьків. З ними було складно встановити стабільний контакт. Коли в одній групі батькам регулярно надавали текстові повідомлення з порадами щодо підтримки їхніх дітей, очікувалося, що ці учні покажуть кращі результати, ніж інші. Проте їхні показники були навіть нижчими, ніж в інших групах.
Рік втраченого навчання в подарунок
У 7-9% учасників рівень стресу зменшувався до нормальних показників.
Які ж результати експериментів? Оцінки учнів покращилися: в середньому до 0,49 стандартного відхилення з математики та 0,40 стандартного відхилення з української мови. Експерти пояснюють: це те саме, що дітям повернули час назад і повернули в середньому більше ніж рік втраченого навчання. І це лише за шість тижнів! Наприклад, ефект від занять з математики у 1,2–2,4 раза перевищував результати таких досліджень у Європі під час COVID-19.
Переваги були особливо помітні для учнів, старших за 12 років. Можливо, саме тих, хто вже досить самостійний у навчанні. Помітні покращення також спостерігали у дітей, які перебували у відносно безпечних регіонах, далі від лінії фронту. Також більш помітними були зміни для тих, хто показував низькі результати на початку дослідження.
Але навчання — це ще не все! Покращилась мотивація до навчання, розвивалися соціально-емоційні навички, вміння працювати в команді. Щоправда, діти, у яких виявили підвищений рівень тривожності, не змінилися. А ось тих, хто успішно долав стрес, ставало дедалі більше! У 7–9% учасників рівень стресу зменшувався до нормальних показників. Експерти впевнені, що ефект багатогранний: підлітки розвивали стійкість завдяки вправам, але також їхня впевненість у собі зростала завдяки успіхам у навчанні. До речі, експерименти показали вищу ефективність групового навчання порівняно з індивідуальним.
Освіта — вигідна справа
Учням це корисно. А державі? Виявляється, також. Хоча програму було реалізовано за донорські кошти, дослідники підрахували: якщо держава профінансує подібну програму, економічна вигода перевищить витрати у 56,4 раза. Ця цифра ґрунтується на даних Організації економічного співробітництва та розвитку, яка має програму оцінки компетенцій дорослих. Підвищення навичок математики на одне стандартне відхилення в дитинстві пов’язане зі збільшенням прибутків на 18%, коли цей учень стане дорослим. У країнах Східної Європи прибутковість оцінюється в середньому у 8%. Відповідно, державні витрати будуть повністю відшкодовані за рахунок майбутніх податкових надходжень учасників програми на їхні додаткові доходи.
Досвід такого репетиторства можна розширити по всій країні. Онлайн-тьюторами охоче стають вчителі, які тимчасово не працюють, тому що їхні школи зруйновані, пошкоджені або залишилися на тимчасово окупованих територіях, а також ті, хто поєднує роботу з репетиторством. Тобто кадровий потенціал для розширення також є. До речі, станом на кінець вересня 2025 року програма «Освітній Суп» охопила вже понад 40 тис. дітей по всій Україні.
станом на кінець вересня 2025 року програма «Освітній Суп» охопила вже понад 40 тис. дітей по всій Україні.
Якщо відкласти вкладення в освіту (зокрема, у підтримку учнів) на період відбудови, це може сповільнити відновлення, вважають дослідники. Натомість недержавні організації здатні доповнювати державну освіту, охоплюючи учнів у великому масштабі. Разом зі школами вони можуть розвивати стійкість до стресів у дітей, виховувати майбутніх висококваліфікованих фахівців, яких буде гостра потреба в період відбудови. А найважливіше те, що за правильного підходу навіть у найскладніших обставинах діти можуть вчитися, розвиватися та готуватися до щасливого майбутнього.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
