Домой Діти Останній наступ на Донбасі. Як п’ять років тому штурмували Широкине

Останній наступ на Донбасі. Як п’ять років тому штурмували Широкине

114
0

10 лютого 2015 року почалася наступальна операція сил АТО під Маріуполем, у результаті якої були звільнені приморські села Широкине та Павлопіль.

Наразі це були останні порівняно великі наступальні дії українських сил на Донбасі, й після захоплення проросійськими силами Дебальцевого конфлікт поступово перетворився на окопну війну, що триває і досі.

  • іРічниця Широкиного: за що воювали під Маріуполем?
  • Як обороняли і як втратили Донецький аеропорт. Спогади командира кіборгів Мікаца

Найбільш жорстокі зіткнення п’ять років тому розгорнулися в колись курортному селищі Широкине, де йшли зустрічні бої прямо на малих дистанціях з використанням танків та артилерії.

Своїми спогадами про ті події поділився екскомандир полку «Азов» Максим Жорін з позивним «Мосе», який у лютому 2015 року командував першим піхотним батальйоном підрозділу.

Вимушений наступ

Максим «Мосе» Жорін

За словами «Мосе», вся операція була вимушеним заходом і реакцією на обстріли Маріуполя 24 січня зі сторони самопроголошеної «ДНР», коли загинуло кілька десятків цивільних.

«Тоді з «Градів» обстріляли звичайний житловий квартал. Ми першими прибули на місце подій і побачили страшну картину. Там, де ще 5 хвилин тому хтось йшов в магазин, чи за дитиною в садочок, лежали прості цивільні люди: діти та жінки, з пораненнями або уже мертві. Буду відвертий — сприймається це нелегко», — пригадує Максим Жорін.

Іншою причиною стало бажання відволікти супротивника, який тоді вже почав масштабний наступ на Дебальцеве.

П’ять років тому почалися бої у Широкиному

«Десь за місяць ми почали підготовку, постійно відбувалися переговори з Генеральним штабом та командуванням сектору. Але підтримки ми там не побачили. Настрій їхній був, м’яко кажучи, занепадницьким», — говорить Максим.

У Генштабі у відповідь на запит BBC News Україна повідомляли, що операцію біля Широкиного планували і здійснювали окрім «Азова» й інші підрозділи сил АТО, зокрема, з 79-ї десантної бригади та інших спецпризначенців Нацгвардії та міліції.

Бої у Широкиному

«Мосе» разом з іншим бійцем «Кіртом» проводили розвідку біля Широкиного: «Задача була дізнатись, чи зайняті висоти, чи заміновані вони, чи є ворог в населеному пункті. Таким чином всю цю важливу інформацію ми самі отримали вже до початку операції».

Сам наступ почався 10 лютого по трьох напрямках: Широкине, Комінтернове (зараз — Пікузи) та Павлопіль.

Наступ йшов по трьох напрямках, але найзапекліші бої були у Широкиному

До 11 лютого бійці «Азова» закріпилися у Широкиному та сусідньому Лебединському, а з Павлополя й Комінтернового довелося відійти.

«З окремих боїв, найбільше запам’яталося 14 лютого, коли в одному селі змішались усі сили, була повна плутанина. Сили ворога і наші підрозділи були розкидані по населеному пункту, бої відбувалися на сусідніх вулицях, десь бійці плутали підрозділи й приймали ворога за соратників, а соратників за ворога», — пригадує Максим Жорін.

Він каже, що добре запам’ятав перші контратаки ворога: «Вони були схожі на атаки зомбі. Люди в повний зріст намагалися йти на наші позиції, і, як би це не звучало — ми просто ніби в тирі їх розстрілювали. Це продовжувалося декілька днів».

«Мосе» каже, що в один з таких контрнаступів супротивник зміг зайняти частину Широкиного, але стверджує, що це була тактична пастка.

Підрозділи «ДНР» спочатку відійшли з Широкиного, але пізніше контратакували

«Коли «Азов» зайняв висоти, а ворог в населеному пункті був у ямі, то весь подальший час вони несли жахливі втрати», — відзначає він.

Ще на початку операції «азовці» змогли зайняти кілька п’ятиповерхівок, з яких могли вести спостереження і вести обстріли.

Супротивник залучив проти них танки і артилерію: «За цей час будівлі «втратили» по кілька поверхів, деякі взагалі перестали існувати. Але хлопці вистояли».

«Ввечері я спитав, чи готові вони продовжувати, чи потрібно когось змінити. На це почув: хіба у нас є вибір? Хоча частину їхніх позицій просто розтерли в пил», — додає «Мосе».

«Відправляв туди, де гинули»

Боєць «Козак» (В’ячеслав Кирилов) за кілька днів до своєї загибелі у Широкиному 15 лютого 2015 року

Обидві сторони тоді зазнали серйозних втрат.

За час лютневих боїв 2015 року в районі Широкиного, за даними «Азова», загинуло близько двох десятків українських бійців і в рази більше сепаратистів. В «ДНР» традиційно наводять протилежні цифри.

«Як командир, я не просто бачив, як гинуть мої побратими. А і відправляв їх на позиції, де вони могли загинути», — каже Максим Жорін.

І пригадує загиблих.

«У нас був друг «Амброс» — надзвичайно розумний хлопець з Черкас, який попросив відправити його на позиції в Широкине. Він працював у штабі, і дуже хотів потрапити на передову. Я погодився, а на наступний день він загинув», — розповідає «Мосе».

«Так само я дав згоду другу «Дюсу», щоб він поїхав на підсилення роти, бо не вистачало людей. На цьому виїзді він загинув», — додає екскомандир «Азова» («Дюс» загинув у Широкиному, але вже після наступальної операції лютого 2015 року. — Ред.).

Денис «Дюс» Денисюк та Сергі Амброс

Так само втрати були й у інших українських підрозділів, які воювали в Широкиному, зокрема, батальйон «Донбас».

«Вони випадково заїхали дуже близько до позицій противника. Частина групи тоді загинула, окупанти знищили багато техніки», — пригадує «Мосе».

«Але за деякий час вони змогли таки до нас доєднатись, підсилили Азов, а згодом і самі зайняли деякі позиції», — додає він.

Чи могли пройти далі?

На питання BBC News Україна, чи могли тоді сили АТО просунутися далі аж до Новоазовська на кордоні з Росією, який проросійські сили захопили у кінці серпня 2014 року, Максим Жорін відповідає ствердно.

«Однозначно так! Більше того, ми зупинили свій наступ через те, що вище командування пообіцяло нам артилерійську підтримку», — говорить «Мосе».

За його словами, щоб пройшла артпідготовка, довелося трохи відступити, однак артилерію тоді так і не задіяли, а противник закріпився на нових позиціях.

У Генштабі ж відповіли BBC News Україна, що артилерійська підтримка наступу біля Широкиного велася від самого його початку, а танки ЗСУ вступили у бій 14 лютого.

«У цілому, Широкинська операція — це одна з небагатьох успішних операцій на фронті. Вона, на жаль, обділена увагою, але про неї необхідно говорити. У нас не так багато перемог на фронті й ми маємо пишатися тим, що є», — впевнений Максим Жорін.

«Ми точно можемо не тільки співати «Пливе кача», а й знищувати ворога та звільняти свої території», — підсумовує «Мосе».

Источник: www.bbc.com

No votes yet.
Please wait...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here