Батьківські розбіжності здаються дорослою особою, за зачиненими дверима. Діти ж, навіть найменші, мають разючу чутливість до атмосферних зрушень і прихованої напруги між мамою і татом.
Вони зчитують невербальні сигнали — тон голосу, вираз обличчя, уникнення погляду як відкриту книгу, пише кореспондент Білновини. Для дитини батьки – цілий світ, і тріщина у цьому світі відчувається як загроза існуванню.
Діти часто несвідомо беруть провину батьківські конфлікти він. Думка “Це через мене” викликає глибоке почуття сорому, безпорадності та тривоги, навіть якщо причина сварки далека від нього.
Постійне проживання у стані стресу через конфлікти батьків впливає на дитячу нервову систему. Це може виявлятися у проблемах зі сном, енурезі, підвищеної тривожності чи агресивності.
Діти навчаються моделювати відносини, дивлячись на батьків. Конфліктні, неповажні патерни спілкування між дорослими можуть стати їм нездоровим зразком майбутніх власних відносин.
Навіть якщо сварки не переходять у крик, а ведуться “пошепки” або мовчазним бойкотом, дитина відчуває крижану стіну. Емоційна відстороненість батьків один від одного позбавляє його відчуття стабільності та тепла сім'ї.
Страх втратити кохання чи розташування одного з батьків у ході їхнього конфлікту болісний. Дитина може метатися, намагаючись догодити обом, або замкнутися у собі.
Попри надії батьків, діти не “забувають” сварки швидко. Емоційна луна конфлікту може довго резонувати у їхньому внутрішньому світі, впливаючи на поведінку та самопочуття.
Приховані конфлікти, коли батьки вдають, що все добре, можуть бути ще більш дезорієнтуючими. Дитина відчуває фальш, але не розуміє її причини, втрачаючи довіру до своїх відчуттів та дорослих.
Важливо не оберігати дитину від будь-яких розбіжностей, а показувати конструктивні шляхи їх вирішення. Побачити, як батьки знаходять компроміс і миряться, є цінним уроком.
Якщо сварка сталася на очах у дитини, обов'язково потрібно їй пояснити, що це дорослі проблеми і вона не винна. Показати примирення та відновлення зв'язку між батьками критично важливо для його почуття безпеки.
Наслідки батьківських конфліктів дитячої психіки часто недооцінюються, залишаючи глибокі, невидимі сліди.
Читайте також
- Бабусі та дідусі: допомога чи перешкода у вихованні? Як домовитись
- Що робити, якщо дитина не хоче читати: нестандартний підхід, що пробуджує інтерес
