Домой Діти У фігурному катанні підвищили віковий ценз до 17 років. Тепер «чемпіонок-одноденок» поменшає

У фігурному катанні підвищили віковий ценз до 17 років. Тепер «чемпіонок-одноденок» поменшає

93
0

Автор фото, Valery Sharifulin/TASS

Конгрес Міжнародного союзу ковзанярів (ISU) проголосував за підвищення мінімального віку для дорослих змагань з фігурного катання до 17 років.

Підвищення вікового цензу буде поступовим. У сезоні 2023/24 року вік спортсменів підвищиться з нинішніх 15 до 16 років, а з сезону 2024/25 у дорослих змаганнях братимуть участь вже з 17 років.

Це означає, що у наступній Олімпіаді, яка відбудеться в Італії у 2026 році, фігуристи зможуть брати участь з 17 років.

Засідання конгресу відбулося у Таїланді у вівторок. За рішення проголосували 100 делегатів, проти — 16.

Після оголошення результатів, яке супроводжувалося аплодисментами, представники ISU заявили, що зміни допоможуть захистити молодих спортсменів, поставивши в основу їхнє фізичне й психічне здоров'я.

Заклики підвищити мінімальний вік у дорослому фігурному катанні лунали багато років, однак ISU провів голосування лише після допінгового скандалу навколо 15-річної росіянки Каміли Валієвої на Олімпіаді у Пекіні цього року.

  • "Чому ти перестала боротись?" Тренерка люто зустріла Валієву, яка так і не отримала медалі
  • Рекорди та звинувачення у допінгу. Російські фігуристи у центрі скандалу на Олімпіаді

Аналіз

Єлизавета Фохт, ВВС

Пропустити подкаст і продовжитиподкаст

Що це було

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Випуски

Кінець подкаст

Дискусії про необхідність підвищити віковий ценз тривали у світі фігурного катання вже не один рік. Найгостріше ця проблема стояла у жіночому фігурному катанні, де перемоги дівчат після 18 років стали рідкістю. Насамперед це пов'язано з технічною складністю програм.

Виконувати багато елементів, особливо стрибки, простіше молодим спортсменкам з дитячою будовою тіла. Це, своєю чергою, нерідко призводить до швидкого завершення кар'єри: після повноліття багато дівчат через травми й швидкий розвиток просто не можуть витримувати конкуренцію з більш юними суперницями. Через дорослішання та спроби стримати так званий "пубертат" у багатьох виникають серйозні психологічні проблеми та розлади харчової поведінки.

Прихильники підвищення віку в останні роки багато говорили про "чемпіонок-одноденок".

Найчастіше це образливе формулювання застосовують до спортсменок з групи російської тренерки Етері Тутберідзе. Її учениці багато років поспіль перемагали майже на всіх головних стартах, але сходили з п'єдесталу так само швидко, як і на ньому опинялися.

Переможниця Сочі-2014 у командному турнірі Юлія Ліпницька, якій на момент успіху було лише 15 років, давно закінчила кар'єру. Дворазова чемпіонка світу Євгенія Медведєва (22 роки) офіційно кар'єру не завершила, але давно виступає лише у шоу.

  • Фабрика юних чемпіонок. Що відомо про титуловану тренерку російських фігуристок на Олімпіаді

При цьому саме тренери та фігуристи з Росії усі ці роки були головними противниками реформи. Їхній головний аргумент проти підвищення цензу звучить так: недопуск юних спортсменок на змагання уповільнить прогрес у фігурному катанні й послабить конкуренцію на змаганнях, а для спорту це погано.

Можливо, суперечки про те, що важливіше — висока конкуренція чи довгі кар'єри — тривали б ще не один рік, якби не події, що відбулися на Олімпіаді у Пекіні. Турнір на Іграх закінчився скандалом, коли виявилося, що фаворитка змагань, 15-річна Каміла Валієва, не пройшла допінг-тест, зроблений ще до Олімпіади. Це з'ясувалося вже після того, як Валієва, учениця Тутберідзе разом з іншими російськими спортсменами виграла золото командного турніру. Медалі їм так і не вручили — розгляд триває досі.

Попри протести Міжнародного олімпійського комітету, Валієву допустили до індивідуального турніру — насамперед через її вік. Тоді спортивний арбітраж дійшов висновку, що спортсменка має статус "захищеної особи". Багато хто звернув увагу, що це дає ще один аргумент прихильникам цензу — адже якби спортсменка була дорослішою, її дискваліфікували б без будь-яких обговорень.

З усім тим, змагання закінчилися для юної фігуристки провалом — вона не змогла впоратися з нервами і зірвала коротку програму, а потім плакала на руках своїх тренерів. Битва за медаль точилася між на той момент 17-річними Олександрою Трусовою і Ганною Щербаковою — теж із групи Тутберідзе.

Золоту медаль виграла Щербакова, попри те, що Трусова виконала у своїй програмі п'ять четверних стрибків — таке раніше не вдавалося нікому у світі. Розчарування спортсменки було таким сильним, що перед нагородженням у неї стався нервовий зрив. Вона плакала і кричала, що ненавидить фігурне катання.

Здається, що саме ці сцени — Валієва і Трусова у сльозах, розгублена Щербакова — зіграли вирішальну роль у рішенні підвищити ценз. Олімпіада-2022 довела, що фігурне катання — це випробування не лише не для тіл, а й не для психіки зовсім молодих дівчат, насправді — дітей. Реформа допоможе захистити як фізичне, так і ментальне здоров'я фігуристок. Для світу фігурного катання це виявилося важливішим, ніж четверні стрибки й рекорди.

Источник: www.bbc.com

No votes yet.
Please wait...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here