
Херсонський краєзнавчий: амфора з моря, здобутки з фронту та двоколісний транспорт від громадянина Швеції Репортаж 24.05.2026 09:00 Укрінформ Як функціонує музей під ворожими атаками, які експозиції готуються та яким чином вдалося врятувати те, що не було конфісковано загарбниками
Херсонський краєзнавчий музей – найстарший на півдні України. Під час тимчасової окупації росіяни вивезли звідси понад 23 тисячі музейних предметів. Частина конфіскованого, як визнали вони самі, псувалася у підвалах тимчасово окупованого Генічеська, доля інших музейних артефактів залишається невідомою.
Як функціонує під ворожими ударами музей, які експозиції він готує та як меценати допомогли зберегти те, що окупанти не встигли або не змогли викрасти, розповідає керівниця закладу Ольга Гончарова.
ЕВАКУОВАНО 165 ТИСЯЧ ЕКСПОНАТІВ
Під час тимчасової російської окупації колишня директорка музею Тетяна Братченко добровільно перейшла на співпрацю з окупаційною владою.
До повномасштабного вторгнення фонди Херсонського обласного краєзнавчого музею налічували понад 193 тисячі музейних одиниць.

Тікаючи з Херсона, окупанти викрали понад 23 тисячі музейних одиниць.
– Часом люди плутають нас із художнім музеєм, звідки росіяни вкрали майже все, на жаль, – зауважує пані Ольга. – Пограбовані музеї Херсона – це наш спільний біль та трагедія. Херсонському обласному краєзнавчому музеєві – 136 років, і весь цей час, не одне покоління працівників, формувало музейну колекцію. З перших днів деокупації ми розпочали роботи з порятунку культурної спадщини Херсонщини, евакуації музейної колекції.
Завдяки відданості справі музейникам вдалося евакуювати 165 тисяч експонатів. Це не лише фондова колекція обласного краєзнавчого музею, а й зібрання музейних предметів з музеїв громад правобережжя Херсонщини.
– Це експонати з громад області, зокрема з Берислава, де будівля музею зазнала значних руйнувань. Також ми вивезли експонати з музеїв Ольгівки, Білозерки, Козацького, – ділиться пані Ольга.
Ця наймасштабніша евакуація музейної колекції відбувалася за умов відсутності електроенергії, опалення, водопостачання, інтернету. Згодом усе було відновлено, але працювати доводилося саме в таких складних обставинах. До того ж Херсон увесь час перебував під обстрілами та атаками дронів.
У Херсоні музейні працівники під час обстрілів після деокупації міста розпочали формування виставки «Незламна Херсонщина». Її наповнювали експонатами місцеві жителі, військовослужбовці. Ця виставка висвітлює мітинги спротиву, визволення, трагедію через підрив Каховської ГЕС, те, що містяни переживають нині.

Дмитро Борисенко
На виставці представлені особливі експонати від музейного волонтера – молодшого сержанта Дмитра Борисенка. Він дуже переймався тим, що росіяни пограбували музей, і запропонував надсилати за власний кошт трофеї, зібрані на фронті. Востаннє Борисенко надіслав музейникам повідомлення 1 липня 2023 року про те, що зібрав ще кілька цікавих предметів. Відповідь йому надіслали 2 липня. Того дня під час виконання бойового завдання він загинув. У Дмитра Борисенка була мрія – після перемоги знову долучитися як волонтер до археологічних розкопок на Херсонщині та поповнити музейні фонди новими артефактами.
Ще один проєкт – виставка «Херсон звідусіль», в основі якої – листівки від херсонців, які були змушені залишити місто через війну. За ініціативи херсонця, громадського діяча Миколи Гоманюка, до Херсона надіслали листівки від земляків, яких розкидала війна по всьому світу.
ПІСЛЯ ТОГО ЯК РОСІЯНИ ПІДІРВАЛИ КАХОВСЬКУ ГЕС, НА ПЛЯЖІ В ОДЕСІ ХЕРСОНЕЦЬ ЗНАЙШОВ АМФОРУ XI СТОЛІТТЯ

– Ще одна дивовижна історія – про амфору, що потрапила до нас влітку 2023 року, після того як росіяни зруйнували Каховську ГЕС. Її знайшов на пляжі в Одесі херсонець, історик Юрій Пословський і передав музею. Гадаємо, що потік води, який виник після руйнування ГЕС, вимив цю амфору десь у районі острова Великий Вільховий. Це місця, де знаходилося літописне місто, а також порт Олешшя. Тепер амфору, яку датують XI століттям, відреставрували, вона в безпечному місці, – розповідає директорка музею.
А ще є експонат, який з’явився під час війни, у 2024 році – це велосипед, що його подарував музею шведський громадський діяч Ларс Петер Фреден, який 60 днів мандрував Україною, щоб привернути увагу Європи до війни в Україні.

– Він не тільки волонтер, а й людина з філософським складом розуму, дуже глибока. Як він сам розповідав, мандруючи Україною на велосипеді, їхав і розмірковував над складними питаннями життя, намагаючись знайти на них відповіді, – ділиться пані Ольга про Ларса Петера Фредена.

Отже, музей, попри все, – це живий організм, який постійно оновлюється й поповнюється. Не так давно колекцію сучасних українських ювілейних монет передав музею військовослужбовець, який просив поки що не розголошувати його прізвища. Отримує музей експонати й від митних органів, що передають вилучені контрабандні історичні цінності.
НЕ НАУКОВІ ЗАПИСКИ
Директорка розповідає, що коли співробітники почали працювати після визволення міста, вона попросила всіх поділитися враженнями про пережитий досвід під час тимчасової російської окупації.
– Ми зібрали наші спогади про період російської окупації та створили збірку «Ненаукові записки», – каже пані Ольга. – Це перша збірка про пережитий досвід під час російської окупації. Вона стане одним із джерел для вивчення історії російсько-української війни.
У 2024-му разом із художником Степаном Бойцуном, який працював у музеї у 1980-ті роки, а тепер проживає у Львові, була реалізована мрія зі створення Херсонської Богоматері «Покрова». Ідея полягала в отриманні духовного захисту від ворога. Ікону освятив митрополит ПЦУ Епіфаній у Свято-Михайлівському соборі в Києві.
А ще директорка згадує про виставку «Мовні вправи» – про утиски української мови під час тимчасової російської окупації, коли російська окупаційна влада вилучала українські підручники зі шкіл і запроваджувала свої – російські.
Також музей підготував банерну виставку «Шляхами вільного степу», що розповідає про історію Херсонщини від давніх часів до сьогодення.
Цю виставку легко транспортувати. Кожен банер розкриває певну історичну тему з демонстрацією музейних артефактів. Виставка відображає життя різних племен і народів, які мешкали на території Херсонщини в різні епохи, що спростовує російські наративи про «ісконні російські території».
Наразі виставку «Шляхами вільного степу» експонують у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї.
– Ми розмістили в Миколаєві не тільки банерну виставку, а й фотоекспозицію «Незламна Херсонщина». А ще виставку «Там, де війна втрачає силу» – вона створена з уламків снарядів, – розповідає пані Ольга. – Такі уламки снарядів ми знаходимо на вулицях міста, біля своїх помешкань, музею. Збирали і приносили до музею, а потім виникла ідея створювати витвори мистецтва. Кожен уламок може спричинити смерть людини. Це зло, яке летить до нас з лівого, окупованого, берега Херсонщини, ми перетворюємо на мистецтво. Сенс такої виставки – в одвічному прагненні людства перетворити зброю на знаряддя праці.
Частину уламків музейники використали для створення інсталяції та виклали з них назву міста.
МУЗЕЙНИЙ КОМПЛЕКС РОСІЯНИ ОБСТРІЛЯЛИ 18 РАЗІВ
За словами Ольги Гончарової, музейний комплекс зазнав обстрілів 18 разів. Були прямі влучання в дах, зруйновані стіни у будівлях.
– Оскільки ми не можемо приймати відвідувачів через постійні обстріли, зруйновані будівлі, то перейшли у формат віртуальних екскурсій, зокрема, проводимо їх онлайн для учнів шкіл, – розповідає директорка.
ЧАСТИНА ВИКРАДЕНОГО КОНФІСКОВАНОГО МИНУЛОГО ГНИЄ У ПІДВАЛАХ, ДОЛЯ ІНШОГО – НЕ ВІДОМА
Усе життя Ольги Гончарової як історика пов’язане з музеєм – розпочинала як молодший науковий співробітник і тепер стала виконувачкою обов’язків директора музею.
Команді музею – людям, які залишилися віддані Україні, після тимчасової російської окупації в перші місяці довелося працювати без опалення, світла, інтернету. Росіяни викрали жорсткі диски з усією інформацією, документацію.
– Ми навіть перелік наших експонатів складали вручну, тому що не могли працювати за комп’ютерами. Було боляче бачити розграбований музей, розбиті окупантами експозиційні вітрини, – згадує директорка.
Нещодавно стало відомо, що частина викрадених росіянами експонатів із Херсонського краєзнавчого музею псується у сирому підвалі кінотеатру в окупованому Генічеську, найцінніші артефакти херсонської колекції вивезені до окупованого Криму, а звідти, ймовірно, вже вглиб РФ.
– Хочу наголосити: окрім того, що окупанти скоїли злочин, викравши наші експонати, вони ще й довірили частину експонатів людям, які зовсім не є музейниками, не фахівцями (за даними ЗМІ, керівниками окупаційного «Херсонского краеведческого музея» росіяни призначили подружжя херсонських колаборантів Шелестенків, – ред.). Музеєзнавство – це комплексна наукова дисципліна, одним з головних напрямків якої є комплектування та збереження музейних предметів. І знати, що експонати руйнуються, – це для музейника нестерпно. Те, що відбувається в Генічеську, – варварство, і вже, мабуть, пішли незворотні процеси втрат експонатів через неналежне їх збереження, – констатує директорка музею.
Вона захоплюється своїми колегами, які залишаються в місті.
– Я вдячна своїй команді й завжди кажу їм, що вони – люди найвищого духовного рівня.
Також директорка висловлює вдячність за міжнародну допомогу. Особливо вона знадобилася під час евакуації музейних предметів з обстрілюваного Херсона. Завдяки меценатам музей отримав високоякісні пакувальні матеріали, що допомогли врятувати культурну спадщину.
Запитую, яким вона бачить майбутнє музею. Каже, що оскільки збережено значну кількість музейних предметів, то є достатньо артефактів, аби створити новий, сучасний і потужний музей.
А ще є плани реалізувати проєкт «Музей пам’яті просто неба» про історію російсько-української війни на Херсонщині.
– Наш музей працює над створенням філії «Музею пам’яті просто неба». Визначено територію, є концепція, план роботи. Треба вже зараз думати про майбутнє, – додає пані Ольга.
Херсон Херсонщина Музей Обстріл Військові Генічеськ Каховська ГЕС Музейний експонат Війна з Росією
