Херсонський краєзнавчий: амфора з моря, трофеї з фронту та велосипед від шведа Звіт 24.05.2026 09:00 Укрінформ Яким чином виживає музей під російськими атаками, які презентації готує і як вийшло зберегти те, що не викрали загарбники
Херсонський краєзнавчий музей – найдавніший на південній території України. В період тимчасової окупації росіяни викрали звідси понад 23 тисячі музейних речей. Деякі з предметів, які окупанти вкрали, як вони самі визнали, псувалися у підвалах тимчасово окупованого Генічеська, доля інших музейних експонатів невідома.
Як існує під російськими атаками музей, які виставки готує і як доброчинці посприяли збереженню того, що загарбники не встигли чи не змогли поцупити, розповідає очільниця музею Ольга Гончарова.
ЕВАКУЮВАЛИ 165 ТИСЯЧ ЕКСПОНАТІВ
В час тимчасової російської окупації колишня директорка музею Тетяна Братченко добровільно пішла на взаємодію з окупаційною владою.
До широкомасштабного вторгнення фонди Херсонського обласного краєзнавчого музею складали більше ніж 193 тисячі музейних об’єктів.
Тікаючи з Херсона, загарбники поцупили понад 23 тисячі музейних об’єктів.
– Іноді люди плутають нас із художнім музеєм, звідки росіяни викрали майже все, на жаль, – розповідає пані Ольга. – Розграбовані музеї Херсона – це наша загальна скорбота і трагедія. Херсонському обласному краєзнавчому музею – 136 років, і увесь цей час, не одне покоління працівників, збирали музейну колекцію. З перших днів деокупації ми розпочали заходи з порятунку культурного надбання Херсонщини, переміщення музейної колекції.
Завдяки відданості справі музейників вдалося вивезти 165 тисяч експонатів. Це не тільки фондова збірка обласного краєзнавчого музею, але й колекції музейних предметів з музеїв громад правобережжя Херсонщини.
– Це експонати з громад області, зокрема з Берислава, у цьому місті будівля, де був музей, геть зруйнована. Також ми вивезли експонати з музеїв Ольгівки, Білозерки, Козацького, – ділиться пані Ольга.
Це наймасштабніше переміщення музейної колекції відбувалося тоді, коли не було електроенергії, обігріву, водопостачання, інтернету. Згодом усе налагодили, але працювати довелося саме в таких складних обставинах. Окрім того, Херсон постійно перебуває під обстрілами і атаками дронів.
У Херсоні працівники музею під обстрілами після звільнення міста почали формувати виставку «Незламна Херсонщина». Її наповнювали експонатами місцеві жителі, військовослужбовці. Ця виставка – про мітинги опору, визволення, трагедію через підрив Каховської ГЕС, те, що містяни переживають зараз.
Дмитро Борисенко
Є на виставці особливі експонати від музейного волонтера – молодшого сержанта Дмитра Борисенка. Він дуже хвилювався, що росіяни розграбували музей, і запропонував надсилати власним коштом трофеї, зібрані на фронті. Востаннє Борисенко написав музейникам повідомлення 1 липня 2023 року про те, що зібрав ще декілька цікавих предметів. Подяку йому написали 2 липня. Того дня під час виконання бойового завдання він загинув. У Дмитра Борисенка була мрія – після перемоги знову поїхати як волонтеру на археологічні розкопки на Херсонщині та поповнити музейні фонди новими артефактами.
Ще один проєкт – виставка «Херсон звідусіль», у його основі – листівки херсонців, які були змушені залишити місто через війну. За ініціативи херсонця, громадського діяча Миколи Гоманюка в Херсон полетіли листівки земляків, яких розкидала війна по всьому світі.
ПІСЛЯ ТОГО ЯК РОСІЯНИ ПІДІРВАЛИ КАХОВСЬКУ ГЕС, НА ПЛЯЖІ В ОДЕСІ ХЕРСОНЕЦЬ ЗНАЙШОВ АМФОРУ XI СТОЛІТТЯ
– Ще одна вражаюча історія – про амфору, що потрапила до нас влітку 2023 року, після того як росіяни підірвали Каховську ГЕС. Її знайшов на пляжі в Одесі херсонець, історик Юрій Пословський і передав музею. Гадаємо, що потік води, який ішов після руйнування ГЕС, вимив цю амфору десь у районі острова Великий Вільховий. Це місця, де було літописне місто, а також порт Олешшя. Наразі амфору, яку датують XI століттям, відреставрували, вона у безпечному місці, – розповідає директорка музею.
А ще є експонат, який з’явився під час війни, у 2024 році – це велосипед, що його подарував музею шведський громадський діяч Ларс Петер Фреден, який 60 днів подорожував Україною, щоб привернути увагу Європи до війни в Україні.
– Він не тільки волонтер, а й людина з філософським складом розуму, дуже глибока. Як він сам розповідав, подорожуючи Україною на велосипеді, їхав і розмірковував над складними питаннями буття, намагаючись знайти на них відповіді, – розповідає пані Ольга про Ларса Петера Фредена.
Отже, музей, незважаючи ні на що, – це живий організм, який постійно оновлюється і поповнюється. Нещодавно збірку українських сучасних ювілейних монет передав музею військовий, який просив поки що не вказувати його прізвища. Отримує музей експонати й від митниць, що передають вилучені контрабандні історичні цінності.
НЕНАУКОВІ ЗАПИСКИ
Директорка розповідає, що коли співробітники почали працювати після звільнення міста, вона попросила усіх поділитися враженнями про пережите в період тимчасової російської окупації.
– Ми зібрали наші згадки про період російської окупації та зробили збірку «Ненаукові записки», – каже пані Ольга. – Це перша збірка про пережите під час російської окупації. Вона стане одним із джерел для вивчення історії російсько-української війни.
У 2024-му разом із художником Степаном Бойцуном, який працював у музеї у 1980-ті роки, а зараз мешкає у Львові, була втілена мрія зі створення Херсонської Божої Матері «Покрова». Ідея полягала в отриманні духовного захисту від ворога. Ікону освятив митрополит ПЦУ Епіфаній у Свято-Михайлівському соборі в Києві.
А ще директорка згадує про виставку «Мовні вправи» – про утиски української мови під час тимчасової російської окупації, коли російська окупаційна влада вилучала українські підручники зі шкіл і завозила свої – російські.
Також музей створив банерну виставку «Шляхами вільного степу», що розповідає про історію Херсонщини з давніх часів до сьогодення.
Виставку легко перевозити. Кожен банер розкриває певну історичну тему з показом музейних артефактів. Виставка відображає життя різних племен і народів, які мешкали на території Херсонщини в різні епохи, що спростовує російські міфи про «споконвічні російські території».
Зараз виставку «Шляхами вільного степу» експонують у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї.
– Ми розмістили в Миколаєві не тільки банерну виставку, а й фотоекспозицію «Незламна Херсонщина». А ще виставку «Там, де війна втрачає силу» – вона створена з уламків снарядів, – розповідає пані Ольга. – Такі уламки снарядів знаходимо на вулицях міста, біля своїх домівок, музею. Збирали і приносили в музей, а потім народилася ідея створювати витвори мистецтва. Кожен уламок може спричинити смерть людини. Це зло, яке летить до нас з лівого, окупованого, берега Херсонщини, ми перетворюємо на мистецтво. Сенс такої виставки – у віковічному прагненні людства перекувати мечі на рала.
Частину уламків музейники використали для створення інсталяції та виклали з них назву міста.
МУЗЕЙНИЙ КОМПЛЕКС РОСІЯНИ ОБСТРІЛЯЛИ 18 РАЗІВ
За словами Ольги Гончарової, у музейний комплекс влучали 18 разів. Були прямі влучання в дах, пошкоджені стіни в будівлях.
– Оскільки ми не можемо приймати відвідувачів через постійні обстріли, пошкоджені будівлі, то перейшли в площину віртуальних екскурсій, зокрема, проводимо їх онлайн для школярів, – розповідає директорка.
ЧАСТИНА ВИКРАДЕНИХ ЕКСПОНАТІВ ГНИЄ В ПІДВАЛАХ, ДОЛЯ ІНШИХ – НЕ ВІДОМА
Усе життя Ольги Гончарової як історикині пов’язане з музеєм – починала з молодшої наукової співробітниці й зараз стала в.о. директора музею.
Команді музею – людям, які залишилися вірні Україні, після тимчасової російської окупації в перші місяці довелося працювати без обігріву, електроенергії, інтернету. Росіяни вкрали жорсткі диски з усією інформацією, документацію.
– Ми навіть перелік наших експонатів складали від руки, тому що не могли працювати за комп’ютерами. Було боляче дивитися на розграбований музей, на розбиті окупантами експозиційні вітрини, – згадує директорка.
Нещодавно стало відомо, що частина викрадених росіянами експонатів із Херсонського краєзнавчого музею псується в сирому підвалі кінотеатру в окупованому Генічеську, найцінніші артефакти херсонської колекції вивезені в окупований Крим, а звідти, ймовірно, вже вглиб РФ.
– Хочу наголосити: окрім того, що окупанти вчинили злочин, поцупивши наші експонати, вони ще й довірили частину експонатів людям, які взагалі не музейники, не фахівці (за даними медіа, керівниками окупаційного «Херсонского краеведческого музея» росіяни призначили подружжя херсонських колаборантів Шелестенків, – ред.). Музеєзнавство – це комплексна наукова дисципліна, одним з головних напрямів якої є комплектування та збереження музейних предметів. І знати, що експонати руйнуються, – це для музейника нестерпно. Те, що відбувається в Генічеську, – варварство, і вже, мабуть, пішли незворотні процеси втрат експонатів через неналежне їх збереження, – констатує директорка музею.
Вона захоплюється своїми колегами, які залишаються в місті.
– Я вдячна своїй команді й завжди кажу їм, що вони – люди найвищого духовного рівня.
Також директорка вдячна за міжнародну підтримку. Особливо вона знадобилася під час евакуації музейних предметів з обстрілюваного Херсона. Завдяки доброчинцям музей отримав високоякісні пакувальні матеріали, що допомогли рятувати культурну спадщину.
Запитую, яким вона бачить майбутнє музею. Каже, що оскільки зберегли значну кількість музейних предметів, то є достатньо артефактів, щоб створити новий, сучасний і потужний музей.
А ще є плани реалізувати проєкт «Музею пам’яті просто неба» про історію російсько-української війни на Херсонщині.
– Наш музей працює над створенням філії «Музею пам’яті просто неба». Вже визначили територію, є концепція, план роботи. Треба вже зараз думати про майбутнє, – додає пані Ольга.
Херсон Херсонщина Музей Обстріл Військові Генічеськ Каховська ГЕС Музейний експонат Війна з Росією