Олександр Клименко зазначив, що укладення угод із правоохоронними органами може полегшити навантаження на Вищий антикорупційний суд.
У липні минулого року “Слуга народу” лобіювала законопроєкт №11340 про угоду зі слідством, який розкритикували експерти та антикорупційні організації, адже він дозволяв топкорупціонерам відкупитися від відповідальності. У результаті, до другого читання законопроєкт все ж не дійшов. Що було не так із документом і чому інститут угод треба розвивати, в інтерв’ю ZN.UA розповів очільник САП Олександр Клименко, з яким поговорила Інна Ведернікова.
З метою заволодіння фінансовими ресурсами часто залучають підприємства, що створюються на підставі фіктивних осіб. Ці особи стають номінальними керівниками, які підписують різноманітні документи. Хоча вони отримують лише символічну компенсацію в розмірі 100 доларів за те, що їхні дані використані для реєстрації, їхні дії можуть призвести до покарання у вигляді ув’язнення на термін від 7 до 12 років. Звісно, щоб уникнути перевантаження судової системи великою кількістю підсудних, доцільно укладати угоди з цими особами в обмін на надання слідству важливої інформації про ключових учасників справи. Таким чином, до суду притягуватимуться лише основні фігуранти, а не численна група осіб, – зазначив Клименко.
Він зазначив, що аналогічні принципи повинні поширюватися і на високопосадовців, підозрюваних у корупції. При укладенні угод з такими особами має бути передбачене повне визнання вини щодо пред’явлених звинувачень, а також компенсація завданих збитків, частково або повністю, і активна співпраця зі слідством. Однак, як підкреслив очільник САП, свідчення тих, хто уклав угоду, повинні бути підтверджені належними доказами.
За словами Клименка, якщо такі показання будуть просто словами, то Вищий антикорупційний суд не піде на таку угоду. На уточнення, що має бути не або-або, як це минулого року пропонували зробити “слуги” на чолі з Давидом Арахамією, а і те й те, керівник САП відповів “так”.
У запропонованому законопроєкті йшлося про значне спрощення процедури, що, м’яко кажучи, навряд чи могло б позитивно вплинути на хід розслідування. Тим не менш, інститут угод є звичною практикою в багатьох країнах. Кількість справ, що перебувають у веденні Антикорупційного суду, постійно зростає. На даний момент вже закрито 26 справ стосовно 39 осіб через закінчення термінів давності, а 35 проваджень під загрозою закриття. Якщо ми просто передамо справи з 15 фігурантами до суду, це може заблокувати роботу ВАКС, оскільки суд дотримується чітко визначених процедур і не має достатніх ресурсів для такого обсягу роботи. Для того щоб зменшити навантаження та пришвидшити розгляд справ, необхідно зменшити кількість фігурантів шляхом укладання угод, – зазначив Клименко.
В якості ілюстрації він навів ситуацію з “Укрбудом”. Зокрема, компанія взяла участь у проєкті, в рамках якого для отримання земельної ділянки потрібно було звести басейн для школи, але замість цього з’явилася парковка. У справі були залучені колишній головний архітектор Києва та представник забудовника.
“Ми вивчили справу, інвестували зусилля, майже дійшли до завершення, але її закрили через терміни давності. Громада залишилася без результатів. Подібна ситуація виникла з Охматдитом. І таких випадків чимало. Всі справи, пов’язані з декларуванням, завершуються через терміни давності, оскільки процедура розгляду в суді залишається незмінною, а часу на це всього три роки. Однак про цю проблему ніхто не говорить. Якщо ж виникає необхідність укласти угоду, то відразу постають нові питання,” – зазначив Клименко.
Минулого року правоохоронний комітет тихцем затвердив законопроєкт “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості”, який дозволяв підозрюваним та обвинуваченим в топкорупції за особливо тяжкі злочини, відшкодувати збитки, заплатити великий штраф і уникнути відповідальності, тобто по суті відкупитись від покарань.
Незважаючи на те, що зміни в законодавстві щодо угод з викривачами є важливими, вони не повністю відповідали очікуванням антикорупційних організацій. У результаті, після широких обговорень у суспільстві, законопроєкт було відкликано, і у вересні представили нову версію. У статті Тетяна Безрук аналізувала, які проблеми існують у проєкті закону, що має на меті підвищити ефективність угод зі слідством.
Источник: www.stolychno.news
