Міжнародний аудит НАБУ: експерт сумнівається в реальних змінах і покращенні роботи бюро
Експерт висловлює скептицизм щодо результатів міжнародного аудиту НАБУ. Очікується, що аудитори зосередяться на формальних недоліках, не торкаючись ключових питань ефективності боротьби з корупцією.
Є великі сумніви щодо результатів міжнародного аудиту Національного антикорупційного бюро України, який має розпочатися найближчим часом. Аудитори, ймовірно, зроблять вигляд, що в діяльності антикорупціонерів немає серйозних проблем, зосереджуючись на формальних недоліках, але не торкнуться ключових питань ефективності боротьби з корупцією. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат, ексрадник директора Державного бюро розслідування Олег Шрам.
“З огляду на те, що відбувається навколо цього аудиту, скоріш за все, вони будуть перевіряти лише останній період діяльності НАБУ – рік чи пів року, не більше. Хоча мали б перевірити з 2015 року. Я сумніваюсь, що там будуть виявлені якісь недоліки такі, про які насправді знає суспільство, а аудитори ці недоліки зафіксують. Скоріш за все, вони зроблять вигляд, що там все було добре, і що це успішна реформа і успішний орган”, – зазначив він.
За його словами, аудитори у своєму звіті, швидше за все, вкажуть лише на якісь формальні недоліки у роботі НАБУ, але не основні і не ключові, які стосуються ефективності діяльності цього органу.
“Якби був належний аудит, якби справді це був аудит і він проводився незалежними і професійними особами, – єдиний би їхній висновок мав би бути про необхідність ліквідації цього органу”, – вказав Шрам.
Експерт додав, що результати майбутнього аудиту, вірогідніше за все, ніяк не вплинуть на репутацію НАБУ, адже вона й так “втрачена з перших років діяльності бюро і самим цим аудитом спасти репутацію органу не можливо”.
“Питання в тому, чи спроможний цей орган протидіяти корупційним злочинам і впливати на рівень корупції в державі. І суспільство напевно побачило, що воно це не може робити. І побачило це не сьогодні і не вчора, а за 8 років його діяльності. І сам по собі аудит не зможе поліпшити репутацію цього органу. Репутацію треба поліпшувати своєю щоденною і ефективною роботою”, – вважає ексрадник директора ДБР Шрам.
Контекст
НАБУ готується до першого міжнародного незалежного аудиту піж керівництвом директора Семена Кривоноса. Іноземні партнери вже надали Кабміну пропозиції, хто має увійти в комісію, що проводитиме аудит.
Сам директор НАБУ Семен Кривонос нещодавно заявив, що “дуже очікує” початок аудиту, який має виявити як сильні, так і слабкі сторони бюро.
Слід зазначити, що перший аудит проводиться через один рік з дня призначення директора бюро. Однак, нинішній керівник Семен Кривонос очолює бюро з 6 березня 2023 року, тобто вже майже півтора роки.
Додамо
Останнім часом нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Зокрема, про це заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.
Углава неодноразово підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.
Ситуація з Углавою, якого після заяв про проблеми НАБУ звільнили, може мати значний вплив на майбутній міжнародний аудит НАБУ. Заяви Углави про тиск, корупційні схеми та можливі маніпуляції всередині НАБУ можуть підвищити увагу аудиторів до внутрішніх проблем бюро та спонукати їх до ретельнішого розгляду внутрішніх процедур, систем контролю та звітності.
Раніше УНН згадував, що за оцінкою аудиторів, колектив НАБУ перебуває у пригніченому стані, потребує психологів і більшість зі співробітників планує звільнитися найближчим часом.
При цьому НАБУ не має довіри українців, а економічний ефект від їх діяльності балансує на нулі. Адже за ці роки на НАБУ, САП, НАЗК та ВАКС було витрачено з бюджету десятки мільярдів гривень.
Причиною недовіри до антикорупціонерів можуть бути гучні звинувачення топ чиновників з боку НАБУ, які в результаті завершуються виправдальними вироками. Прикладом є справа ексміністра Володимира Омеляна. Його звинуватили у втратах бюджету через зменшення портових зборів, які він запровадив. Але у суді всі аргументи детективів та прокурорів САП були вщент розбиті як нікчемні. До речі, жодних публічних вибачень перед Омеляном та покарання за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності ані детективи НАБУ, ані прокурори САП не понесли.
Схожа історія може повторитися з ексміністром Миколою Сольським, якого у травні звинуватили у привласненні землі у Сумській області на користь бійців АТО. Цій історії вже вісім років, розумні терміни слідства вичерпані, проте детективи вирішили заявити про це лише цьогоріч. До того ж у той момент, коли Сольський досяг результатів у перемовинах з поляками щодо експорту агропродукції.
Втім, наявні у публічному доступі матеріали свідчать про сумнівні докази детективів, що засвідчив експертний висновок маніпуляції з експертизами у цій справі. Одну з них вони намагалися “злити” і анулювати через суд – ймовірно через те, що така експертиза свідчила про невинуватість ексміністра.
Источник: www.unn.com.ua
