“`html
Опера Дмитра Бортнянського «Креонт» буде представлена у країнах Європи 14.01.2026 18:05 Укрінформ Ініціюється міжнародна програма з поширення в європейських країнах опери «Креонт» українського митця Дмитра Бортнянського, що становить значущу складову культурної дипломатії.
Про це було заявлено під час дискусії за круглим столом в Укрінформі, де зустрілися учасники прем’єрного показу знайденої першої опери Бортнянського, а також представники влади та громадськості з України та Європи.
«Популяризацію цього дива європейської класики у світі я розглядаю як своє покликання», – відзначив творець програми, Артист ЮНЕСКО в імʼя миру, диригент Національної опери Герман Макаренко.
Він акцентував, що уперше опера була здійснена в Італії 25 десятиліть тому, проте згодом партитури було втрачено. На початку 2000-х років їх виявили в Європі росіяни і вже під час повномасштабної агресії Росії проти України несподівано вирішили здійснити цей витвір у Європі.
«Для нас було важливо повернути європейській культурі Дмитра Бортнянського – українського генія з польським корінням. Змогли зібрати з усієї держави митців, ми їх назвали оперною командою України… Ми відшукали оперний театр у Чернівцях, котрий майже цілком відтворює барокову сцену італійського театру 1770-х років, де відбулася премʼєра за життя творця. Наша, українська премʼєра відбулася в жовтні 2025 року в Чернівцях та викликала відгук у міжнародній спільноті. Ми маємо намір представити цей твір європейської класики в театрах Європи як спільний культурний спадок», – поінформував Макаренко.
Диригент зауважив, що це вже шостий його міжнародний проєкт, який отримав підтримку ЮНЕСКО, що є доказом високої оцінки української музичної спадщини.
Заступник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ернесто Оттоне у зверненні до учасників круглого столу зазначив, що відродження «Креонта» надало нам можливість знову відкрити цю культурну коштовність. «Для ЮНЕСКО велика честь надати патронат проєкту, що дало змогу цьому шедевру знову лунати зі сцени… Мистецтво має здатність сприяти діалогу та миру, і ЮНЕСКО залишається глибоко відданою справі збереження та охорони культурної спадщини», – промовив він.
За словами директора департаменту міжнародних організацій МЗС Сергія Дворника, культурна дипломатія є особливо важливою під час війни, коли Росія намагається знищити українську самобутність.
«Це власне той випадок, коли повернення одного твору означає відкриття цілої традиції. Ми в МЗС переконані, що міжнародний тур цієї опери стане значною мистецькою подією і потужним дипломатичним заходом просування нашої культури, нашої ідентичності», – підкреслив дипломат.
На його думку, повернення світові «Креонта» як українського продукту – це відтворення його істинного історичного контексту, і проєкт «є саме тією ініціативою, яка демонструє силу нашої дипломатії, стає вагомим аргументом у глобальній розмові про цінності, які підтримує наша держава».
Британсько-американський романіст і телеведучий Марсель Реймонд Теру відзначив унікальну роль української культури. «Для мене як людини, яка тривалий час вивчала колишній Радянський Союз, є очевидним, що нас, на жаль, всіляко запевняли, що Україна була «молодшим братом» російської культури. А перегляд вистави опери «Креонт» дали мені змогу оцінити значення українського митця, неповторність та своєрідність української культури», – зауважив письменник.
Засновник австрійського видання OPERN NEWS Стефан Буріанек повідомив, що ресурс систематично інформує про російську культурну пропаганду та її представників на Заході. «І це непросто, оскільки я щоденно бачу, наскільки сильними є російські культурні мережі тут, особливо в Австрії та Італії», – відзначив він.
Буріанек переконаний, що на громадську думку на Заході потужно впливає «м’яка сила культури». З його слів, росіяни спромоглися прищепити свою культуру багатьом людям в Австрії, котрі вважають її «незамінною, чимось, що вони не хочуть втрачати», а насправді ці твори зовсім не мають відношення до Росії.
Рецензент з Німеччини Віллі Патцельт розповів, що не зміг відвідати премʼєру «Креонта» в Чернівцях, оскільки саме тоді російські дрони паралізували аеропорт Мюнхена, і це теж показово. За його словами, і Німеччина, і Україна є частиною Європи, а культура є одним із найбільших джерел цінностей, які нас єднають.
«Креонт» є дуже європейським твором, створеним українським композитором в Італії, пронизаним духом епохи Просвітництва. Тому я вважаю, що важливо привезти цей твір до Європи – до решти Європи! – і продемонструвати його. Акцентування уваги на українському мистецтві в Європі розповість, що власне ми захищаємо, які цінності захищає Україна, яке значення має свобода від ідеї тоталітарного та диктаторського способу життя», – відзначив німецький експерт.
Як повідомляв Укрінформ, українська прем’єра опери «Креонт» відбулася 3 жовтня 2025 року в Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської. Проєкт, ініційований Германом Макаренком, одержав патронат ЮНЕСКО – як на сценічну постановку, так і загалом на його втілення, а також патронат від Європа Ностра – організації, що займається поширенням і захистом культурної спадщини Європи. Підтримали проєкт Міністерство закордонних справ України, Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, громади Буковини. Генеральним інформаційним партнером проєкту став Укрінформ.
Європа Музика Опера Мистецтво “`