Герої стрічки «Місто» стають дорослішими на екрані під акомпанемент війни та електронної музики 17.07.2026 10:20 Укрінформ
У столиці завершено знімальний процес урбаністичної драми «Місто» за мотивами твору Валер’яна Підмогильного
Історія створення повнометражного художнього фільму «Місто» видається доволі складною. Цей проект існував ще до початку повномасштабного вторгнення як задум сучасної інтерпретації роману одного з найвидатніших представників «Розстріляного відродження» Валер’яна Підмогильного. У 2022 році він отримав перемогу на пітчингу Держкіно, розпочавши роботу під керівництвом режисера Михайла Маслобойщикова, проте після повномасштабного вторгнення відбулися певні зміни, зокрема, змінився режисер та первинний акторський склад.
Фінальна версія фільму належить режисеру та кінознавцю Станіславу Битюцькому, для якого «Місто» стане повнометражним дебютом. Він також адаптував сценарій і запропонував продюсерській команді свіже бачення, пов’язане з музичною субкультурою.
Виробництвом стрічки займалися продюсери Дмитро Суханов («Мої думки тихі», «Медовий місяць») та Валерія Сочивець («Ля Палісіада», «Із зав’язаними очима», «Зарваниця»). Операторську роботу виконав Володимир Усик («Ля Палісіада», «Медовий Місяць»), а художнє оформлення – Максим Німенко («Стоп-Земля», серіал «Кава з кардамоном»). Проект реалізується за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Зйомки «Міста» тривали влітку і завершилися 9 липня, після чого розпочнеться постпродакшн, міжнародна фестивальна прем’єра та довгоочікуваний прокат в Україні. Ми мали нагоду побувати на фінальному знімальному дні та готові поділитися деякими деталями.
БУЛО ВАЖЛИВО ЗНІМАТИ НА РЕАЛЬНИХ ЗАХОДАХ ТА ЗАЛУЧАТИ СПРАВЖНІХ МУЗИКАНТІВ
Перенести книгу, тим паче таку відому, в сучасний сценарій і продовжити сюжетну лінію на століття вперед – завдання не з легких. Режисер-сценарист мав на меті не просто оживити літературних героїв на екрані, а продемонструвати автентичність проживання цієї історії в сучасних реаліях. Тому фокус сценарію зазнав суттєвих змін – зараз «Місто» це розповідь про Київ у часи російсько-української війни, в яку інтегровано субкультуру електронних музичних вечірок.
Для автора сценарію та режисера було принципово важливо, щоб у фільмі брали участь ті, хто живуть тут і зараз – відвідують подібні заходи, розуміють життя свого покоління. У багатьох другорядних ролях задіяні непрофесійні виконавці, а там, де це діджей-сет, за пультом стоїть справжній діджей.
«Для створення потрібної атмосфери було важливо знімати в автентичних локаціях та запрошувати справжніх, дуже цікавих музикантів. У нас грають Богдан Заєць, Антон Сомінарист, Мар’яна Клочко, Слава Ліпшеєв. Фільм відображає цю музичну спільноту та її ключові події. Це те, що зараз актуально звучить в електронних клубах Києва», – зазначив режисер.
Саундтрек до стрічки створили композитори Еміль Асадов та Геннадій Бойченко.
СЮЖЕТНІ ЛІНІЇ ЗБЕРЕЖЕНІ, ПРОТЕ ПЕРЕБУДОВАНІ ТАК, ЩОБ ВІДПОВІДАТИ РЕАЛІЯМ СЬОГОДНІШНЬОГО КИЄВА
Щодо жанрової приналежності фільму, то команда визначає його як «історію дорослішання під час війни».
«Поступово сценарій трансформувався і відходив від тексту Підмогильного в контексті підкорення міста героєм. У нас це, скоріше, розповідь про те, як нове покоління проходить шлях дорослішання, живучи з травмами війни. Це історія становлення особистості під час війни. Саме так ми бачимо цей жанр зараз», – ділиться пан Станіслав.
За його словами, процес створення «Міста» просувався успішно, незважаючи на складні обставини, включно з тим, що зйомки інколи збігалися з повітряними тривогами. Було чимало моментів, які могли б зірвати чи зупинити роботу, але команді вдалося подолати всі перешкоди.
Робота над сценарієм зайняла майже два роки. Відповідаючи на запитання, наскільки він відійшов від літературного першоджерела, Станіслав Битюцький усміхається: «На сто років». Він додає, що роман має чудову структуру, яка дозволила йому легко працювати, доповнювати та переосмислювати події, які могли б статися з героями в наш час. Загальна конструкція та сюжетні лінії збережені, проте адаптовані до реалій сучасного Києва.
Він зазначив, що після 2014 року він буквально заново відкрив для себе українську класику, так само як зараз, з початком повномасштабного вторгнення, нові покоління відкривають її для себе. Це надзвичайно важливо, адже це надає не лише багато цікавої інформації та досвіду, але й допомагає зрозуміти власне коріння та ідентичність.
У ТВОРІ ГЕРОЙ ШУКАВ СЕБЕ В ЛІТЕРАТУРІ, У ФІЛЬМІ – В ЕЛЕКТРОННІЙ МУЗИЦІ
Головний герой фільму, подібно до персонажа книги – Степан Радченко – приїжджає до великого міста і прагне знайти своє покликання. Однак, якщо у Підмогильного це була сфера літератури, то у фільмі – електронна музика.
«Професійна складова у фільмі змінена на ту, яка, на нашу думку, є надзвичайно актуальною тут і зараз. Електронна сцена Києва і сучасна українська електронна музика мають велике значення. Бути частиною цього контексту, відвідувати подібні музичні події – це так само, як колись було актуально відвідувати літературні заходи. Електронні клуби є культовим місцем для цієї субкультури, і воно чудово резонує з молоддю, представником якої був Степан сто років тому в романі Підмогильного. Сьогодні нашому Степанові двадцять чотири роки, і його легко уявити на подібній події», – поділився режисер.
У стрічці збережені три важливі для контексту роману жіночі персонажі: Зосю втілила Марія Ковальова, Надійку – Яна Колодійчук, а Риту – Анастасія Малахова.
«Ми зберегли їхні взаємини зі Степаном, але намагалися переосмислити, як би вони розвивалися через сто років. Як саме вони змінювалися б, як трансформувалася б гендерна поведінка, дозволені й недозволені межі, які існували тоді, і які є зараз», – пояснив Битюцький.
Режисер фільму «Місто» Станіслав Битюцький та актор Максим Рягін
СПОДІВАЮСЯ, ФІЛЬМ ВІДКРИЄ П’ЯТЬ-ШІСТЬ НОВИХ АКТОРСЬКИХ ІМЕН
Режисер разом із кастинг-директоркою Аллою Самойленко довго шукали акторів, оскільки, на його думку, кастинг складає дев’яносто відсотків успіху фільму. Результатами пошуку він залишився дуже задоволений.
«Коли я побачив відеопроби Максима Рягіна, одразу відзначив його типаж, який дуже цікаво виділяється серед акторів його покоління. І ще до нашої особистої зустрічі та проведення проб, я вже бачив його як головного претендента на роль Степана. Згодом усе це підтвердилося. Загалом, у кінематографі існує дефіцит свіжих, талановитих облич, але, якщо їх шукати, то вони є. Ми знайшли багато цікавих молодих акторів, для багатьох фільм стане дебютом. Сподіваюся, ми відкриємо п’ять-шість нових імен», – поділився режисер.
Разом з молоддю у «Місті» також задіяні відомі українські актори: Акмал Гурезов («Уроки толерантності»), Євгенія Непиталюк («Бачення метелика»), Максим Панченко («Я, Ніна»).
Виконавець головної ролі Максим Рягін
За словами виконавця головної ролі Максима Рягіна, його Степан суттєво відрізняється від персонажа Підмогильного: у книзі це ветеран Першої світової, який щойно повернувся з війни, а у фільмі – це сучасний молодий чоловік, якому 24 роки. Він не брав участі у бойових діях, проте вже травмований війною – пережив полон на півдні України. Сучасний Степан, перебуваючи у столиці, проходить шлях від розгубленого провінціала до впевненого виконавця на електронній сцені міста.
Перед початком роботи над роллю актор не тільки перечитав роман, щоб освіжити в пам’яті історичний контекст, але й занурився у світ електронної музики, в якому існує сучасне втілення його персонажа.
«Стас (Битюцький – ред.) залучив мене до культури електронної музики, адже раніше я зовсім не був з нею пов’язаний. І після завершення етапу кастингу ми почали відвідувати електронні вечірки; для мене це було щось нове. Досить символічно, що першим місцем, де я почав знайомитися з цією субкультурою, був клуб, де сьогодні відбувся наш фінальний знімальний день», – розповів Максим Рягін.
Режисер фільму «Місто» Станіслав Битюцький
ХОЧЕТЬСЯ, ЩОБ МОЛОДІ ЛЮДИ ДИВИЛИСЯ ФІЛЬМ І ВПІЗНАВАЛИ СЕБЕ
Команда фільму вважає, що вікова категорія глядачів «Міста» не обмежена, але молодь, безперечно, впізнаватиме себе в цьому кіно.
«І старше покоління, я думаю, під час перегляду згадуватиме власну молодість. Навіть не в контексті електронної сцени чи вечірок, а в сенсі відчуття, коли ти молодий і можеш робити помилки, за які не так соромно, як у сорок чи більше років, – говорить Станіслав Битюцький. – Ми прагнули створити якісне, універсальне кіно про Київ тут і зараз. Про повсякденне життя молодих людей, без надриву. Так, ми всі зараз переживаємо труднощі, всі відчуваємо біль, але іноді – посміхаємося, живемо не лише війною, а й звичайними буденними речами».
Він додав, що насправді дуже здивований тим, що цей фільм стане першою екранізацією «Міста» Підмогильного, адже така ідея витала в повітрі.
«Але так склалося, що саме ми станемо першими. Наш фільм дуже ніжний, красивий, дещо сумний, меланхолійний, як і наше життя», – розповів режисер та сценарист кінострічки «Місто» Станіслав Битюцький.
Любов Базів. Київ
Фото Олександра Клименка, Артема Гвоздкова
Кіно Культура Держкіно Режисер прем’єра