Податкова затягує перевірку банку "Конкорд" через можливу фальсифікацію
Податкова перевірка банку “Конкорд” триває понад рік через можливу фальсифікацію результатів. Акціонери стверджують, що суму штрафу незаконно збільшили з 700 тис. до 392 млн грн за вказівкою Данила Гетманцева.
Податкова перевірка банку “Конкорд”, який перебуває в процесі ліквідації, триває вже понад рік і досі не завершена. Така затримка викликає серйозні питання щодо прозорості та об’єктивності дій податкових органів, пише УНН.
Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення про відкликання ліцензії у банку “Конкорд” 1 серпня 2023 року, після чого розпочалася процедура його ліквідації. Відповідно до законодавства, у таких випадках обов’язковою є податкова перевірка, яка зазвичай триває кілька місяців. Однак у випадку з “Конкордом” перевірка затягнулася на понад рік.
Насправді перша перевірка, як і годиться, тривала три місяці. За її результатами податківці склали акт на 700 тисяч гривень. Однак, за словами співвласниці банку “Конкорд” Олени Сосєдки, голова Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев змусив збільшити суму штрафу в акті до майже 400 мільйонів гривень.
Ми знаємо, що за її результатами (за результатами першої податкової перевірки – ред.) був складений акт на суму 700 тисяч гривень, до якого за особистою вказівкою голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева незаконно домалювали 392 млн грн, а чому не мільярд, не 3 чи 10 мільярдів?”,
– зазначила співвласниця банку “Конкорд” Олена Сосєдка.
Таким чином, як стверджують акціонери банку, результати першої податкової перевірки були сфальсифіковані.Ліквідатор банку, призначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, також не погодився з актом перевірки і подав свої заперечення, після чого була призначена додаткова перевірка. Ця перевірка досі триває, що, на думку експертів, свідчить про свідоме затягування процесу з боку податкових органів, адже є розумні строки проведення аудиту.
Не виключено, що тривала затримка перевірки у випадку з “Конкордом” може бути пов’язана з побоюваннями податківців бути притягнутими до відповідальності за фальсифікацію результатів аудиту. Адже за порушення їх можуть притягнути як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності.
У випадку, якщо суд встановить факт необґрунтованого нарахування, він може стягнути з податкової судові витрати, витрати на правову допомогу та моральну шкоду. До самих працівників може бути застосоване дисциплінарне стягнення,
розповів УНН президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський.
Водночас адвокат Олександр Байдик зазначив, що податківці можуть відповідати й за Кримінальним кодексом України.
Якщо підроблення документів відбулося – це може бути і кримінальна відповідальність, якщо просто помилка – адміністративна. Все залежить від того, які збитки завдано потерпілому. Якщо податківці це все (акт перевірки – ред.) підробили – це буде однозначно кримінальна відповідальність, якщо вони щось там неправильно порахували – адміністративна,
– пояснив юрист.
Єдиним способом змусити податкові органи завершити перевірку, на думку юристів, є звернення до суду. Суд може зобов’язати податківців завершити перевірку у визначені строки та забезпечити прозорість і об’єктивність процесу. Це не лише прискорить процес ліквідації банку, але й стане важливим кроком у відновленні довіри до податкової системи країни.
Повинна діяти процедура верховенства права: є порядок, передбачений законом, ви повинні дотримуватися. Ви не дотримуєтесь цього порядку – зацікавлені особи, права чи інтереси яких порушуються, – повинні звертатися до суду. На превеликий жаль прокурорський нагляд за додержанням законів при Петру Олексійовичу (Порошенко- ред.) був скасований, тому сьогодні одне: суд. А там, на жаль, процедура така, що там довго треба чекати рішення судів, бо суди сьогодні переповнені, вакансій маса не заповнених, тому звичайно судовий порядок захисту прав в Україні обмежений на жаль,
– зазначив у коментарі УНН колишній заступник генерального прокурора Олексій Баганець.
Нагадаємо
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
Додамо
Акціонери “Конкорду” оскаржили в суді рішення Національного банку України про виведення банку з ринку. Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку “Конкорд”. Проте українське законодавство виписане таким чином, що процес виведення банківської установи з ринку, якщо він запущений, є безповоротним.
Источник: www.unn.com.ua
