Рішення Верховного Суду у справі банку “Конкорд” фактично позбавляє акціонерів права на доступ до правосуддя. Юристи вважають, що це суперечить Конституції України та Європейській конвенції з прав людини, створюючи небезпечний прецедент.
Формулювання, використані колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у рішенні щодо справи банку “Конкорд”, фактично позбавляють акціонерів права на доступ до правосуддя. Вони суперечать Конституції України, а також Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що створює небезпечний прецедент правової колізії, яка межує з прямим позбавленням права на справедливий суд. Таку думку у коментарі УНН висловив адвокат АБ “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко.
Контекст
Раніше суди першої та апеляційної інстанцій визнали незаконним рішення Національного банку України про відкликання ліцензії банку “Конкорд” та постановили його скасувати. НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не погодились із такими рішеннями і подали касаційну скаргу. Вони вимагали скасувати рішення судів та закрити провадження.
Друзі, Верховний Суд скасував два попередні судові рішення, якими ми довели незаконність дій НБУ щодо позбавлення ліцензії банку “Конкорд”. Після 7 місяців очікування касації ми отримали рішення, яке не лише суперечить праву, а й — здоровому глузду. Нас навіть не викликали до суду. Розгляд відбувся у письмовому провадженні — без слухань, без аргументів, без участі сторін
– повідомила Олена Сосєдка на своїй сторінці у Facebook.
У пункті 56 постанови колегія суддів прямо зазначила, що жоден суд в Україні не наділений повноваженнями розглядати позови акціонерів банків, що перебувають у процесі ліквідації, щодо неправомірних дій чи рішень Національного банку України.
У цій постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виклав правовий висновок про те, що згідно з особливостями правового регулювання спірних правовідносин вимога колишнього акціонера неплатоспроможного банку (в цьому випадку – ліквідованого банку), не підлягають розгляду як в порядку адміністративного, так і в порядку господарського судочинства, й за суб`єктним складом учасників правовідносин не підпадають під юрисдикцію цивільного суду. Тобто такі вимоги не підлягають розгляду жодним судом
– вказала колегія суддів.
Деталі
Адвокат в АБ “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко у коментарі УНН зазначив, що формулювання, які використав Верховний Суд у своєму рішенні щодо справи “Конкорду” свідчать про те, що акціонери банку не отримають належного доступу до правосуддя.
Формулювання “такі вимоги не підлягають розгляду жодним судом” означає, що незалежно від обставин, аргументів чи доказів, особа не отримає доступу до правосуддя. Це суперечить ст. 55 Конституції України, яка гарантує кожному право на судовий захист, а також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
– зазначив юрист.
Водночас за його словами, проблема незахищеності прав акціонерів банку, що перебуває в процесі ліквідації має системний характер і пов’язана з особливостями правового регулювання виведення фінансових установ з ринку та повноваженнями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Акціонери не вважаються кредиторами, тому їх вимоги щодо капіталу чи компенсації збитків не включаються до ліквідаційної маси та не підлягають розгляду у процедурі, що адмініструється ФГВФО. Водночас пряма заборона на розгляд таких спорів будь-яким судом перетворює право на захист у формальність. Це можна кваліфікувати як правову колізію, яка межує з прямим позбавленням права на справедливий суд
– наголосив Дмитро Касьяненко.
За його словами, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справи Zubac v. Croatia, Bellet v. France, Kreuz v. Poland), обмеження доступу до суду має бути пропорційним і виправданим, а повна відсутність юрисдикції для певної категорії спорів є порушенням Конвенції.
Касьяненко додав, що у такій ситуації єдиними теоретично можливими інструментами залишаються позов про відшкодування шкоди, завданої діями органів державної влади, або міжнародний інвестиційний арбітраж за участі іноземного акціонера.
Проте, якщо національні суди послідовно відмовлятимуть у розгляді таких позовів, це стане підставою для конституційної скарги та звернення до ЄСПЛ як до єдиного ефективного механізму відновлення порушених прав
– зазначив юрист.
Додамо
Опитані УНН юристи сходяться на думці, що рішення Верховного суду у справі “Конкорду” позбавляє акціонерів банку доступу до правосуддя.
Оприлюднена правова позиція Верховного Суду фактично позбавляє громадян і юридичних осіб конституційного права на звернення до суду. Мені навіть не віриться, що таке могли написати в рішенні
– зазначив колишній заступник Генерального прокурора, адвокат Олексій Баганець.
Аналогічної думки дотримується й колишній заступник голови Державного бюро розслідувань, юрист Олександр Бабіков. Він переконаний, що таким рішенням колегія суддів свідомо позбавила акціонерів банку “Конкорд” доступу до правосуддя.
Такий підхід є свідомим порушенням гарантованого права на доступ до правосуддя та справедливий суд. Кожна людина має право на вирішення спірних правовідносин безстороннім судом. Інший підхід це лише спроба держави уникнути виконання своїх обовʼязків по здійсненню правосуддя
– наголосив він.
Нагадаємо
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
