У Росії не випускають у прокат фільми, що не підтримують військову пропаганду – розвідка 08.03.2026 13:50 Укрінформ Російська кіноіндустрія повторює радянську систему кінематографа, коли чимало стрічок “через розбіжності з державною ідеологією” потрапляли “на дальню полицю” – з тією відмінністю, що теперішня цензура здійснюється без чітких правил та офіційних роз’яснень.
Як повідомляє Укрінформ, про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Кінокартини забороняють або виключають з показу через нарікання так званих громадських діячів, втручання правоохоронців або просто через невідповідність військовій пропаганді – і жоден із цих способів не обумовлений жодним законодавчим актом.
Стрічка “Вітер” Сергія Члиянця, визнана найкращою російською стрічкою 2025 року за версією премії “Білий слон”, не потрапила на фестиваль "Маяк" після того, як куратор з силової структури ознайомився зі змістом.
Фільм "Казка" Олександра Сокурова отримав відмову у видачі дозволу на прокат без будь-яких офіційних обґрунтувань. Якутська "Айта" Степана Бурнашева, яка окупила бюджет у десять разів, втратила прокатне право з поясненням про "демонстрацію національної дискримінації". Навіть наявність прокатного свідоцтва, як у випадку "Нууччи" Володимира Мункуєва, не гарантує вихід на екрани: досить публічних звинувачень у "русофобії".
Борис Хлєбников і Наталія Мєщанінова – одні з найбільш знаних у державі кіномитців, які не емігрували, – просто припинили знаходити роботу. Без судових рішень, без офіційних заборон: індустрія навчилася обходитися без них самостійно. Самоцензура стала вигіднішою і надійнішою за будь-який державний наказ.
Показово, що навіть усередині російського культурного середовища це починають визнавати, щоправда, по-своєму. На круглому столі в Держдумі щодо підтримки кінематографа режисер Олексій Герман-Молодший стримано виступив проти надмірного контролю, попросивши хоча б роз’яснити правила: що можна знімати, а що ні.
Дехто з його колег пішов ще далі та відверто запропонував повернення до радянської моделі з формалізованою цензурою та "професійними" цензорами. Це промовиста ознака: коли повернення до брежнєвських порядків подається як прогрес, занепад зайшов дуже глибоко.
Незалежного кіно в Росії практично не залишилось.
“Те, що ще знімається, або проходить через фільтр силових відомств ще на етапі виробництва, або залишається на полицях згодом. Влада чекає "підйому патріотичного кіно" і не розуміє, чому його немає. Але саме вона знищила умови, в яких будь-яке кіно взагалі могло б виникати”, – наголосили в розвідці.
Як повідомляв Укрінформ, у Росії вкотре планують перегляд і перевидання державної лінійки шкільних підручників з історії. Причиною стали численні зауваження від вчителів, які виявили фактичні неточності, протиріччя та ідеологічні викривлення.
Цензура Кіно Росія Війна фільм Служба зовнішньої розвідки