Відсоток зайнятості випускників закладів вищої освіти за усіма рівнями вищої освіти становить 58,96%.
Про це йдеться у результатах першого моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої та фахової передвищої освіти.
Моніторинг був проведений Міністерством освіти і науки спільно з Міністерством цифрової трансформації та Пенсійним фондом України
У процесі моніторингу досліджувалася зайнятість осіб, які закінчили навчання за бюджетні кошти в період з 1 листопада 2017 до 30 жовтня 2018 року та не продовжили навчання за наступним рівнем освіти.
Найвищі показники зайнятості продемонстрували спеціалісти (71,72%), практично на одному рівні знаходяться показники магістрів (61,21%) та молодших спеціалістів (59,77%), найменші значення спостерігаються на рівні бакалавра (50,26%).
При дослідженні було враховано роботу станом на 1 листопада 2021 року за наймом (за основним місцем роботи або сумісництвом), договором цивільно-правового характеру, а також ведення підприємницької діяльності (зокрема, статус ФОПа), незалежної професійної діяльності або іншої задекларованої самозайнятості.
Водночас кожен десятий серед випускників спеціалістів та магістрів (10,42%) продовжив навчання для здобуття третього ступеня вищої освіти або іншої спеціальності на нижчих рівнях вищої освіти, включаючи тих, хто продовжив раніше розпочате паралельне навчання за другою спеціальністю.
Цей відсоток вище для магістрів (10,89%) і нижче для спеціалістів (7,43%). У моніторинговий період близько половини дипломів спеціалістів припадає на медичні спеціальності з наскрізними (без отримання проміжного ступеня бакалавра) лікарськими освітніми програмами, випускники яких найчастіше продовжують навчання в інтернатурі.
Майже 63% (62,82%) осіб, які отримали диплом молодшого спеціаліста, відразу або практично відразу продовжили здобувати наступний рівень вищої освіти.
«Продовження навчання є позитивним фактором, але водночас ілюструє недостатню підготовленість та вмотивованість до професійної практичної діяльності значної кількості цих випускників», – наголошують у Міністерстві освіти і науки.
Понад 73% бакалаврів продовжили навчання для здобуття другого ступеня вищої освіти або іншої спеціальності на нижчих рівнях вищої освіти. Цей показник перевищує європейські аналоги та додатково свідчить як про недостатню готовність бакалаврів випуску 2018 року до виходу на ринок праці, так і про недостатню пропозицію привабливих для випускників бакалаврату робочих місць.
У МОН зазначають, що на показники зайнятості випускників усіх рівнів суттєво впливає трудова міграція молодих українців за кордон. Можливою є гіпотеза про порівняно меншу пропозицію офіційного працевлаштування в Україні для осіб з нижчими освітніми рівнями.
Високі значення частки зайнятих випускниківв вишів притаманні суто лікарським спеціальностям Медицина (лікувальна справа), стоматологія та педіатрія (92,02%), а також підготовці фахівців для системи МВС – Цивільний захист та пожежна безпека, правоохоронна діяльність (83,50%).
Значення вище типових характерні для інших (крім суто лікарських) спеціальностей галузі «Охорони здоров’я» (72,71%).
Звичайні значення працевлаштування характерні для випускників, які навчалися професіям, де найбільшим роботодавцем виступає держава: публічне управління та адміністрування – 67,51%, право та міжнародне право – 66,30%, економіка, сервіс, управління та адміністрування – 62,64%, соціальна робота та соціальне забезпечення – 61,15%, освіта – 60,22%, будівництво та технології (крім архітектури) – 60,05%, транспорт (крім морського та внутрішнього водного) – 59,91%, біологія, природничі науки та математика (крім фізики) – 58,82%, інженерія (крім суднобудування) – 58,32%, сільське господарство та ветеринарія – 58,23%, гуманітарні науки (крім філології) – 58,17%, культура і мистецтво (крім дизайну, хореографії та образотворчого мистецтва) – 57,56%, поведінкові науки, журналістика та міжнародні відносини – 55,91%.
Водночас значення зайнятості нижче типових характерні для групи спеціальностей, які знаходяться між «Сциллою» незадекларованої праці в Україні та «Харибдою» привабливих можливостей за кордоном: філологія – 48,98%, архітектура – 48,50%, фізика – 45,26%, дизайн, хореографія та образотворче мистецтво – 45,06%, суднобудування – 44,55%.
Низький відсоток зайнятих та умовно зайнятих осіб демонструють: укрупнена група інформаційні технології та прикладна математика (крім інженерії програмного забезпечення) – 37,61%, спеціальності інженерія програмного забезпечення – 27,37% та морський та внутрішній водний транспорт – 14,1%.
«Причому в усіх цих випадках немає підстав нарікати на відсутність попиту на відповідних фахівців на ринку праці. Швидше навпаки, спостерігається дефіцит кваліфікованих фахівців і ринок праці готовий поглинути додаткові ряди фахівців морської справи та ІТ-сфери. При порівняно високих статках представників цих професій вони не роблять пропорційного внеску у формування бюджетів та пенсійної системи України», – йдеться у результатах моніторингу.
Источник: osvita.ua
