До харківських вишів у 2024 році вступило вдвічі менше першокурсників, ніж вступало щороку до повномасштабного вторгнення Росії.
Про це в коментарі журналістам повідомила заступниця голови Харківської обласної військової адміністрації Віта Ковальська, передає кореспондент Укрінформу.
“До вищих навчальних закладів на перший курс у 2020, у 2021 роках вступали 25-26 тисяч дітей. У цьому році до всіх наших 23 закладів вищої освіти вступило 11883 дитини”, – повідомила Ковальська.
Такий показник пояснюється декількома причинами.
“Перша – це демографічна ситуація. Друга – виїзд великої кількості дітей за межі області чи України. Третій варіант, який, на жаль, найскладніший, це те, що Міністерство освіти та науки суттєво зменшило держзамовлення. І четверта, це дійсно те, що велика кількість дітей не змогла скласти національний мультипредметний тест”, – зауважує Ковальська.
За її інформацією, найскладнішими для дітей виявилися тести з біології, хімії, фізики, математики й англійської мови. На думку заступниці голови обладміністрації, на якість знань вплинули тривала дистанційна освіта та нестача фахівців.
“У першу чергу, це онлайн-освіта, де впав рівень знань дітей. Плюс – у нас в громадах не вистачає вчителів з цих предметів. І, на жаль, молоді вчителі з цих предметів не йдуть у громади в зв'язку з низьким рівнем заробітної плати. Така ситуація не лише в деокупованих, прифронтових громадах, а в усіх. Краща з цим ситуація лише в Харкові”, – зазначає Ковальська.
Середня зарплата молодого вчителя нині становить 7100 грн.
“Ми поставили задачу районам – покращити ситуацію. Хочемо розробити програми – обласні та місцеві, доплати вчителям, які працюють в очному режимі (офлайн-навчання дозволене у Красноградському районі Харківщини – ред.) з таких предметів, як математика, фізика, хімія, англійська мова. Доплати для всіх, а в першу чергу – для молодих фахівців”, – зазначила Ковальська.
Щодо держзамовлення, то Міносвіти зменшило його для гуманітарних спеціальностей, тому загальні показники не відображають ситуації в кожному конкретному виші, зауважує посадовиця. До прикладу, в найбільшому закладі вищої освіти Харкова – Національному університеті ім. Каразіна кількість першокурсників навіть більша у порівнянні з попереднім роком, а в Національному аерокосмічному університеті ім. Жуковського “ХАІ” – зменшилася вдвічі.
“Зменшився гуманітарний набір, але збільшився інженерно-технічний. Якщо університет Каразіна практично не відчув зменшення, навпаки – приріст вступу на понад 10% і контракт у них збільшився. То, наприклад, “ХАІ” – мінус 50% першокурсників. Бо МОН робив держзамовлення, оцінюючи, в першу чергу, наявність кадрів в університеті. Якщо це вуз технічний, то їм не зробили замовлення для, наприклад, юридичних спеціальностей, і це логічно”, – сказала Ковальська.
У Харківському національному медичному університеті першокурсників менше, ніж попереднього року.
“Медичні спеціальності теж, на жаль, “просіли” через те, що прохідний бал – 150 з кожного предмету. Діти погано здали НМТ і не змогли вступити”, – пояснює Ковальська.
За даними ОВА, на Харківщині діють 23 вищих навчальних заклади державної та комунальної форм власності, в яких навчаються 93500 людей. Будівлі 22 вишів пошкоджені внаслідок ударів РФ.
Як повідомляв Укрінформ, харківських вишів не було у топ-10 за вибором абітурієнтів.
За даними Українського центру оцінювання якості освіти, цього року понад 3,4 тисячі учасників національного мультипредметного тесту отримали хоча б одну 200-бальну оцінку з тесту, 7 учасників отримали по 200 балів з кожного з чотирьох предметів.
Водночас 14,37% учасників НМТ-2024 не набрали необхідного бала для отримання результату за шкалою 100-200 балів хоча б з одного предмета. Вони цього року не змогли вступити у заклад вищої освіти в Україні.
