Реформа “Нова українська школа” вже кілька років змінює вигляд освітнього простору. Одним із ключових напрямів стала ергонімізація навчальних класів – створення умов, де дитина навчається без шкоди для здоров’я. Від правильного нахилу стільниці й
регулювання висоти парти до безпечних матеріалів і раціонального використання простору – все це формує нову культуру шкільного середовища.
Маленькі класи – великі виклики
Багато шкіл, особливо у старих будівлях, мають обмежену площу. Реформа ж вимагає індивідуальних парт, що створює серйозний виклик: як розмістити 25 учнів у тісному приміщенні й при цьому зберегти комфорт?
“Традиційні меблі часто не відповідають сучасним вимогам, – пояснює представник однієї з київських шкіл. – Ми шукали рішення, яке дозволило б трансформувати простір:
об’єднувати столи для групової роботи або швидко звільняти місце для інтерактивних занять.”
Саме такі завдання спонукали українських виробників перейти до індивідуальних і
трансформованих моделей, що регулюються за висотою, нахилом і відстанню між рядами.
Інновації від українських підприємців
Українські компанії дедалі активніше впроваджують світові стандарти ергономіки у свої вироби.
За словами фахівців, інноваційність сьогодні полягає не лише у дизайні, а й у розумних конструкціях, які адаптуються до зросту дитини, віку та потреб вчителя.
“Під час роботи над новими моделями ми досліджували анатомічні особливості дітей молодшого шкільного віку, – розповідає Юрій Левченко, засновник компанії SmartMed, що спеціалізується на розробці ергономічних меблів. – Ми створили серію парт із системою антисколіозного регулювання, де кожен елемент можна підлаштувати під конкретного учня. Це не просто зручність – це профілактика майбутніх проблем зі здоров’ям.”
Як зазначають експерти ринку, такі рішення демонструють, що інновації у шкільних меблях – це не лише питання дизайну, а передусім безпеки та адаптивності.
Олена Гринюк, кандидат педагогічних наук, фахівчиня з освітнього простору, коментує: “Компанії, які працюють у напрямку ергономіки, фактично створюють нову культуру навчального середовища. Коли меблі розробляються з урахуванням фізіології дитини, це інвестиція не тільки в комфорт, а й у здоров’я майбутніх поколінь.”
Серед інноваційних рішень, що вже запроваджені на ринку:
- регульовані парти і стільці для різних вікових груп;
- модульні системи, які дозволяють швидко змінювати конфігурацію класу;
- складні спальні модулі для дитячих садків, що заощаджують простір і відповідають стандартам безпеки.
Однією з особливостей української модернізації стало те, що ініціатива часто виходила від підприємців.
“Підприємці самі приходили до нас із пропозиціями, – згадує керівниця відділу освіти однієї з об’єднаних громад Київщини. – Вони приносили креслення, приклади європейських стандартів, допомагали розробити технічні вимоги до меблів для тендерів. Так разом формувались сучасні підходи до безпеки і комфорту дітей.”
За словами експертів, саме така співпраця держави та приватного сектору дала змогу оновити стандарти, а завдяки системі ProZorro процес закупівель став більш прозорим і конкурентним.
Лідери ринку, орієнтовані на інновації
Сьогодні в Україні діє потужна група виробників, які не лише задають тон у сфері освітніх меблів, а й формують нові стандарти якості, безпеки та інноваційності.
Серед них – SmartMed, Artmetal, NewStyl. Усі вони пропонують рішення, які враховують не лише зручність і міцність, а й психофізіологічні потреби дитини.
“Ми пишаємося тим, що маємо соціально відповідальне підприємництво, — зазначає Наталя Пащенко, консультантка з питань освітнього середовища та координаторка програм «Нова українська школа». – Коли бізнес не просто виконує замовлення, а
співпрацює з педагогами і дизайнерами, щоб створювати середовище, у якому діти можуть навчатися безпечно, активно і з натхненням.”
Попит на ергономічні та трансформовані меблі зростає щороку. Окрім освітньої сфери, такі рішення все частіше впроваджуються у медичних та реабілітаційних установах, де комфорт і безпечна поза користувача відіграють вирішальну роль.
Фахівці прогнозують, що у найближчі роки українські виробники зможуть не лише задовольнити внутрішній попит, а й вийти на європейський ринок, де стандарти ергономіки вже давно стали частиною державної політики.
Український досвід показує: реформа освіти може бути не лише державним проєктом, а й платформою для інновацій, де бізнес, педагоги й інженери працюють разом.
Завдяки таким ініціативам школярі отримують сучасні, безпечні, комфортні меблі – а
українська промисловість набуває нового змісту: людиноцентричного та технологічного водночас.
Матеріал підготовлено у межах серії “Інновації в освіті” на основі коментарів учасників ринку, освітніх експертів та представників виробників.
