Домой Новини освіти Про об’єднання університетів та наступника Новосад : інтерв’ю з ексміністеркою — Освіта...

Про об’єднання університетів та наступника Новосад : інтерв’ю з ексміністеркою — Освіта 24

66
0

Про об’єднання університетів, зміни у дошкільній освіті, майбутнє Національної академії наук та враження ексміністерки від роботи на посаді – у програмі «Перехресний допит» на 24 каналі розповіла колишня міністерка освіти і науки Ганна Новосад.

Об’єднання університетів

Чи вдалося вам ліквідувати хоча б частину тих університетів, які отримують державні замовлення і при цьому вже перетворились на «фабрики зі штампування дипломів»?

Я б не говорила про ліквідацію, ми загалом не використовували такий дискурс. Ми говорили про те, що університети мають об’єднуватися. На останньому засіданні уряду ми прийняли вже остаточне рішення про об’єднання 7 університетів у Кривому Розі. Це нам дає можливість ефективніше спрямовувати кошти на розвиток одного, але великого університету.

Читайте також Чому Новосад не залишилася в уряді Шмигаля: відверте інтерв’ю з ексміністеркою

Кривий Ріг був обраний як місце, де народився президент?

Це мало політичне підґрунтя з однієї простої причини – об’єднання університетів не є популярним кроком. Багато хто виступає проти цього.

Педагоги?

Ні, в першу чергу – серед керівництва університетів, тому що кожен хоче бути керівником чогось. Неважливо інколи навіть, що цей коледж чи інститут просто вмирає, але вони тримаються за місця. Зараз у нас продовження цієї ж логіки дій з Дніпром. Там низка університетів вийшли з ініціативою об’єднатися, тому що вони бачать переваги в цьому.

Дивіться повне інтерв’ю з Ганною Новосад: відео

По всій Україні існують десятки державних коледжів, які стоять напівпорожні. На них витрачаються гроші платників податків, а ви говорите про те, що освіта недофінансована. Хоча тут можна було б зробити оптимізацію та економію коштів.

Абсолютно з вами згодна. Я про це говорила в нашій розмові до цього, що заробітні плати можна підвищити також коштом оптимізації мережі. Це неуникне завдання для будь-кого з наступних урядів з однієї простої причини, яка дуже гірка, – у нас негативна, від’ємна демографічна динаміка.

У нас зменшується народжуваність, тобто буде менша кількість тих, хто здобуває освіту. Стільки закладів не потрібно під таку кількість студентів. Ті кроки, які ми розпочали, були направлені на оптимізацію системи.

Ви згадали коледжі. Це взагалі окрема ланка освіти. Так звана фахова передвища освіта, яка дуже часто є незрозумілою ні студентам, які там навчаються, ні роботодавцям, що головне. З якими дипломами, з якими кваліфікаціями випускаються ці студенти. Ми собі поставили завдання й вже розробили законопроєкт про об’єднання двох ланок: коледжів та професійної освіти. Мета проста – створити єдину, але оптимальну систему професійних коледжів, яка буде ефективніше використовувати кошти.

Дошкільна освіта

У дошкільній освіті ситуація абсолютно протилежна – там не вистачає дитячих садочків. Особливо у великих містах. Ви як міністр, йдучи на цю посаду, заявляли, що для вас вирішення проблем дошкільної освіти буде одним із пріоритетів, так чи ні?

Саме так. Дошкілля ми собі поставили у пріоритеті і наша мета – зробити так, щоб кожна дитина мала доступ до якісної дошкільної освіти з однієї простої фундаментальної причини. У ранньому віці, а саме до 3 років, згідно з наукою, формується особистість дитини, її відчуття та сприйняття світу. Також формується її здатність в майбутньому бути більш успішною у школі.

Тому те, що в нас дошкільна освіта і фінансується, і сприймається як третьорядне питання – закладає фейл для наступних поколінь. 

Насамперед проблема в доступі. Якщо ми говоримо про великі міста, то місць не вистачає. Якщо ми говоримо про села, то там вони напівпорожні або порожні й розпадаються, бо немає дітей. Або ж їх (дитсадків – 24 канал) немає взагалі.

Міносвіти починає реформу дошкільної освіти – що зміниться – читайте більше

Тепер про великі міста. В січні 2020 року Національна поліція міста Києва прозвітувала, що вона викрила нелегальний дитячий садочок в Подільському районі, який працював на приватних умовах. Ви знали про цей випадок?

Я читала про цей випадок.

Що відомо про викриття нелегального дитсадка у Києві?У приватному будинку в Києві правоохоронці виявили незаконний дитячий садок, який функціонував та утримував понад 10 дітей. Це трапилось у січні 2020 року. Так званий «дитячий садок» не відповідав санітарно-гігієнічним вимогам, була відсутня пожежна безпека, невідповідність норм харчування. До того ж власник не мав ліцензії. 

Чому ви як міністр не втрутилися на підтримку тих підприємців, які відкрили приватний дитячий садочок для батьків в районі, де не вистачає державних і де приватні підприємці фактично робили вашу роботу?

Чому я як міністр не могла втрутитися? Дошкільна освіта зараз, на відміну від університетів чи коледжів, це відповідальність місцевої влади. І в мене як в посадової особи не було жодних повноважень втручатися в те, що відбувалося в місті Києві. Якщо там дійсно були порушення, це мав робити Департамент освіти і науки міста Києва.

А він вам не підзвітний?

Ні. Ми, безперечно, координуємся, але керівник департаменту звітує не мені, а меру міста Києва – це перше. Друге – при цьому ми як уряд, і це те, де ми маємо повноваження, суттєво дерегулювали і спростили можливість для ведення приватного бізнесу у дошкіллі.


Ганна Новосад / Фото: скріншот з відео

Дуже важливо зауважити, що тут всі мають нести відповідальність. Для дошкільної освіти та можливості відкривати приватні садочки – має бути ліцензія, яку зараз не так складно отримати. Чому ті, хто відкриває приватні садочки, не хочуть зробити елементарні дії по отриманню ліцензії – це також питання до них. Вони мали б нести відповідальність за те, що робиться. Їх діяльність повинна бути в межах закону.

Ви вважаєте, що ліцензування будь-якого виду підприємницької діяльності в Україні, а тим більше освіти, є простим та легким?

Ні, я так не вважаю. Я про це не говорила. Однак якщо ми говоримо про ліцензію на приватні дошкільні заклади, вона була за останні роки суттєво спрощена. Тут потрібно не говорити загальними фразами, а спілкуватися з тими, хто це робить.

Якщо ми говоримо, наприклад, про ліцензування вищої освіти – воно було складним. Однак той закон, який ухвалив парламент, розроблений нами по дерегуляції та ліцензуванні вищої освіти, суттєво все спростив і все переводить в електронний формат.

Важливо Міносвіти призупиняє ліцензування вишів: причина

Дошкілля – це важливо, і це точно має робити наступний уряд та парламент. Це можливість отримувати державні ваучери для здобуття освіти в приватних садочках. Це вирішить проблему переповненості садочків, якщо кожна мама чи батько знатимуть, що у них від держави є певний ваучер, певна кількість коштів, які вони можуть взяти і понести в приватний садочок, перекрити певну кількість тих видатків, які вони витрачають.

Хто стане наступником Новосад

Як ви думаєте, чи буде збережено все те, що ви встигли зробити? І чи знаєте ви, кого зараз розглядають на вашу позицію?

Я не можу прогнозувати майбутнє. Чи будуть збережені – я не знаю. Але ми з командою зробили все, аби передати цивілізовано справи. Вся команда моїх заступників залишилася, вони зараз працюють і продовжують.

Хто буде наступником, я наразі не знаю. Так, курсували у ЗМІ якісь прізвища, але я не готова відповісти, чи вже є кандидатура. І це насправді дуже погано.

Що відомо про звільнення Новосад? Рада проголосувала за відставку прем’єр-міністра Олексія Гончарука 4 березня 2020 року.  Парламент звільнив й інших міністрів, зокрема міністерку освіти Ганну Новосад, яка займала цю посаду з серпня 2019 року. До слова, новим очільником Кабміну став Денис Шмигаль.

Ви не залучені в процес пошуку?

Безперечно, особисто я як HR тут не виступаю. Намагаюсь якісь поради дати, спілкуюся з керівником комітету з питань освіти, який природно зацікавлений в тому, аби міністром стала нормальна адекватна людина. Намагаюся щось порадити, але прийти і сказати: «Ось, цю людину назначайте», – ні. Я такого зробити не можу і не буду.

А кого ви б хотіли бачити у цьому кріслі? Є така людина?

Для мене насамперед важливий набір певних ціннісних критеріїв, професійності і налаштованості на непопулярні зміни і на продовження тих реформ, які ми розпочали. Вважаю, що навіть серед команди моїх заступників є абсолютно достойні люди, які могли б це продовжити.

Наприклад, хто?

Не хочу нікого з них образити чи промотувати, але є низка дуже достойних людей.


Інтерв’ю з ексміністеркою Ганною Новосад / Фото: скріншот з відео

Чому ваша команда не пішла з вами?

Вважаю, що це було б дуже по-дитячому. Зараз, поки шукають міністра, освітній процес не стоїть. Окей, зараз карантин – і це ще додає кризовості, але в нас на носі вступна кампанія. Спочатку ЗНО, випускні іспити. Потім вступна кампанія в університети і підготовка до нового бюджету. Три речі, які мають все таки мати певну управлінську допомогу. Відсутність міністра – це дещо така загрозлива ситуація. Тому я дуже хотіла б, щоб нову людину знайшли швидше. Заступники залишилися через одну просту причину – якщо ще вони підуть…

Витрати на Національну академію наук

Щодо бюджету. Ви знаєте, що Національна академія наук фінансується просто в неймовірно величезних обсягах? Принаймні, для масштабів бюджету нашої держави. На неї 5 мільярдів гривень витрачається. При цьому, чи відомі вам якісь проривні винаходи чи технології, які ця академія могла продемонструвати за останні хоча б 10 років?

Той бюджет, який ви назвали, він є смішним. 5 мільярдів гривень – це абсолютно несерйозні гроші для того, щоб утримувати науку. Ми як держава витрачаємо всього лише 0,3% ВВП.

На нову українську школу витрачається втричі менше – 1,5 мільярда гривень.

Ви порівнюєте речі, які не можна порівнювати. Сума на нову українську школу, яку ви назвали, це просто сума на закупівлю нових парт та обладнання. Це утримання малесенького сегменту на школу. А загалом школа має дійсно великий бюджет, хоча все одно недостатній.

До теми Новосад анонсувала реформу Національної академії наук

Інша цифра для порівняння – 93 мільйони гривень на рік витрачається на медичне обслуговування працівників НАН. Всіх оцих літніх академіків, які, на жаль, давно вже не славляться жодними науковими винаходами. Вдвічі менша сума виділялася вашим міністерством на облаштування туалетів у 10% українських шкіл, де їх немає. Тобто за ці гроші, які виділяються на медичне обслуговування академіків, можна було б обладнати всі українські школи туалетами там, де вони розташовані надворі. Навіть двічі.

Важливо зауважити: цього року ми виділили саме таку суму на внутрішні вбиральні, тому що саме така сума необхідна, аби цю проблему закрити повністю, якщо на це стане розуму, мізків і бажання місцевій владі.

Але повернімося до академії наук. Та сума, яка виділяється, є смішною. Це несерйозно для країни, яка себе поважає. Бюджет на науку треба збільшувати. Але ви абсолютно праві, що те, як вони витрачаються, це велика проблема і велике питання. Підхід до фінансування НАН точно треба змінювати.

Що таке Національна академія наук? Це вища наукова самоврядна організація України, яка є найбільшим центром наукових досліджень. Загальна кількість наукових працівників в академії становить понад 15 тисяч осіб. Фінансування на розвиток НАН надходить з державного бюджету України.

Це марнотратство?

Це, скажімо так, неефективне витрачання публічних коштів. Тому що є дуже багато наукових напрямків, в які, на жаль…

В які не варто вкладати ніякі гроші?

Ну, можна сказати й так. З однієї простої причини: скрізь мають бути пріоритети. І ось оці пріоритети наукових досліджень цього року мають бути напрацьовані і затверджені в новому законі про пріоритети наукової діяльності.

Мій меседж і моя позиція дуже прості: підхід до грошей на НАН треба переглянути. Але не лише на Національну академію наук. Насамперед нам треба звернути увагу на національні галузеві академії. Це те, з чим ми почали працювати і підготували певну концепцію, як їх реформувати. Гроші, якими вони оперують, не такі вже й великі. Але ми маємо не забувати, що наука – це не лише про гроші, але й про певну академічну доброчесність, відсутність псевдонауки. І те, що зараз утримується за публічні кошти, це дуже часто є саме ось цими речима. І якщо Національна академія педагогічних наук, має невеликий бюджет, якщо не помиляюсь – 220 мільйонів гривень, – це ніщо.


«Перехресний допит» / Фото: скріншот з відео

До того ж за ці гроші дуже часто робляться якісь абсолютно недоброчесні наукові роботи, тому це точно та річ, яку потрібно прибрати і перейти до фінансування кращих наукових колективів, зокрема, на грантових основах. До речі, цього року ми запустили Національний фонд досліджень, який робитиме саме так.

Враження від роботи у Міністерстві

Чи зробили б ви це вдруге? В серпні 2019 року, якби ви знали, чим це все закінчиться, чи погодилися б ви стати міністром? І чи радили б ви комусь іншому йти в цю владу працювати?

Я точно пішла б працювати в Міністерство освіти та науки. Для мене було честю виконувати саме цю роботу на цій посаді, працювати для спільноти. Я переконана, що навіть за той короткий період часу, який ми там були, ми змогли зробити багато. Або принаймні закласти фундамент для речей, які необхідно далі розвивати. Тому відповідь: однозначно зробила б це ще раз.

Радили б комусь йти працювати у цю владу?

Хтось має далі продовжувати зміни, хтось має продовжувати реформи або принаймні підтримувати нормальний статус-кво, це теж важливо. Тому, безперечно, дуже сподіваюсь, що прийде на моє місце професійна ціннісна людина.

Чи ви вже визначилися, де працюватимете далі?

Ні, ще не визначилася. У мене є декілька варіантів. Однак зараз я взяла такий time-off для того, щоб подумати, чого я дійсно хочу далі.

Другу частину інтерв’ю з Ганною Новосад про підвищення зарплат вчителям та вплив карантину на навчання – читайте тут.

Источник: www.24tv.ua

No votes yet.
Please wait...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here