Цьогоріч стартував норвезько-український проєкт UKRAINETT+ для підтримки вчених, університетів та наукових досліджень в Україні в умовах війни.
Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомив лідер проєкту UKRAINETT+, професор, старший дослідник Норвезького інституту урбаністичних та регіональних досліджень (NIBR) Університету ОслоМет Одне Осланд.
За його словами, після повномасштабного вторгнення Росії в Норвегії виник великий попит на знання про Україну.
“Разом із колегами з провідних норвезьких установ ми створили норвезьку мережу досліджень України UKRAINETT, і я маю честь керувати нею. Спочатку планували долучити близько 20 дослідників, але інтерес перевищив наші очікування. Сьогодні в мережі — майже 100 дослідників. Її координує Норвезький інститут урбаністичних та регіональних досліджень при університеті Осло Мет”, – розповів Одне Осланд.
Професор додав, що основні завдання і напрямки діяльності мережі UKRAINETT – розвиток досліджень, надання знань про Україну норвезьким політикам, посадовцям, бізнесу та інститутам громадянського суспільства, створення платформи для обговорення досліджень між науковцями, організація щорічної конференції з актуальних тем досліджень України, підтримка українських дослідників, які опинилися в Норвегії через війну тощо.
За словами Осланда, одним із інструментів діяльності мережі є сайт UKRAINETT, також є група у Фейсбуці із понад 360-ма учасниками.
“Ми організували багато відкритих заходів не тільки для учасників мережі, а й для всіх, кому потрібні знання про Україну. Більшість заходів транслюється онлайн. Також підтримуємо тісний діалог із норвезькими політиками і установами, які відповідають за підтримку України”, – зауважив Осланд.
Він акцентував, що UKRAINETT активно сприяє розвитку співпраці у сфері вищої освіти та науки.
“І ми виступили з ініціативою, щоб Норвегія підтримала українські університети та наукові установи як під час, так і після війни, адже вища освіта та наука є ключовими для майбутнього розвитку України. Спочатку працювали переважно на волонтерських засадах. Але на початку року ми отримали фінансування від Норвезької ради досліджень на трирічний проєкт UKRAINETT+, що триватиме до кінця 2026 року”, – додав він.
За його словами, UKRAINETT+ створює більше можливостей для співпраці між норвезькими та українськими університетами. Основними партнерами проєкту є Університет ОслоМет, університет Бергена, університет Норд, університет Осло.
“Мережа відкрита для всіх українських університетів та дослідницьких установ, які співпрацюють або раніше співпрацювали з Норвегією. Сьогодні до UKRAINETT+ приєдналися 16 українських установ, і ми плануємо розширюватися. Заплановані ініціативи: створення подкастів українською мовою для поширення отриманих під час співпраці знань; надання інформації щодо результатів наукових досліджень органам влади, громадським організаціям і бізнесу через створення інформаційних бюлетенів та проведення пресконференцій. Запланована організація трьох-чотирьох щорічних наукових семінарів в змішаному чи онлайн-форматах, також випуск україномовного інформаційного бюлетеня”, – розповів Осланд.
Він додав, що норвезька сторона в межах проєкту організовує конференції, відкриті для українських дослідників. Такі заходи мають відбутися в 2025 році в Бергені, а в 2026-му році – в Осло.
“Ми вражені, як українські дослідники та університети продовжують працювати в умовах війни. Незважаючи на ризики для студентів та викладачів, вони продовжують проводити важливі дослідження, документуючи війну та суспільні зміни. Вважаємо, що їхня підтримка має бути пріоритетом, це важливо як для України, так і для майбутнього Європи”, – додав Осланд.
Як розповіла координаторка платформи UKRAINETT+ в Україні, декан соціологічного факультету, кандидат соціологічних наук, доцент Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Олена Мурадян, серед українських установ, які вже долучилися до проєкту UKRAINETT+, – Львівський національний університет імені Івана Франка, Маріупольський державний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Ужгородський національний університет, Центр дослідження Росії та ін.
“Щоб доєднатися до мережі, важливо мати норвезького партнера — це будь-який дослідницький університет чи організація. В нашому інформацінйому бюлетені зазначені результати взаємодії, наукові проєкти, конференції, публікації, інтерв'ю, заплановані заходи. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна — координуюча установа, та ми відкриті до співпраці”, – наголосила Мурадян.
