інформацію про переваги та недоліки запровадження відеоспостереження у закладах освіти.
Чи не найбільшою перевагою встановлення відеонагляду та відеоспостереження в закладах освіти є захист прав як здобувачів освіти, батьків, так і педагогічних працівників. Але питання відеоспостереження та відеофіксації – це завжди питання балансу між правом на приватність та правом на безпеку. Тому вкрай необхідно знайти такий баланс між надмірним втручанням через встановлення камер у життя здобувачів освіти та працівників закладів освіти й водночас забезпечити в такий спосіб їхню безпеку та захист прав у закладах освіти.
Встановлення й використання відеоспостереження та відеофіксації у закладах освіти не повинно бути обов’язковим: це має вирішувати кожна громада чи заклад освіти індивідуально та добровільно.
Дуже важливо враховувати, що у доволі великій кількості закладів освіти відеонагляд і відеоспостереження фактично здійснюється. Є випадки встановлення камер у закладах освіти батьками здобувачів освіти. Але значною проблемою є те, що такі дії не завжди врегульовані та не узгоджуються з дотриманням права на приватність.
Тому необхідно ретельно вивчити закордонний та український досвід нормативного регулювання та впровадження відеоспостереження і відеонагляду в закладах освіти та внести до нормативної бази необхідні зміни, які дозволять кожній громаді та закладу освіти вирішувати у правовому полі це питання. Адже в приватних закладах освіти вже давно використовується відеоспостереження, а деінде й у комунальних та державних закладах.
Переваги використання відеоспостереження та відеофіксації в закладах освіти
Перевагою встановлення відеонагляду та відеоспостереження в закладах освіти є сприяння захисту прав здобувачів освіти, батьків, педагогічних працівників. Адже в ситуаціях булінгу, мобінгу, конфліктів, безпідставних звинувачень тощо відео може показати правду, бо за допомогою відеозапису можна:
- встановити кривдника, факт порушення прав;
- вжити відповідні заходи для відновлення прав та покарання винних;
- довести невинність осіб, яких інша сторона конфлікту наклепницьки звинувачувала у неправомірних діях.
Наявність відеокамер стримуватиме і зменшуватиме кількість таких ситуацій у закладі.
Дозвіл на відеозйомку з метою захисту прав визначається і в Конституції України. Відповідно до ст. 32 Конституції України, а також рішення Конституційного Суду України, зйомки на мобільний телефон протиправних дій осіб під час виконання ними посадових або службових повноважень, допускаються без їх дозволу за умови, що зйомки спрямовані на захист прав людини (ч. 2 статті 11, ч. 4 статті 21 Закону України «Про інформацію»). Адже таке відео може слугувати доказом у зверненні або суді, але неприпустимо оприлюднювати його у соціальних мережах, медіа тощо.
Серед інших переваг від встановлення відеокамер у закладах освіти для відеоспостереження та відеофіксації – дисциплінування як учнів, так і педагогічних працівників.
Експериментами за кордоном вже доведено, що в закладах освіти, де були встановлені камери або де вчителі певний час носили камери на собі, поведінка учнів покращувалася, адже вони знали, що їхні дії та поведінка в будь-який момент можуть бути відзняті на камеру. Тому з одного боку наявність камер запобігатиме деструктивній поведінці, вандалізму та протидіятиме палінню, вживанню наркотиків чи алкоголю. З іншого боку наявність камер допоможе зафіксувати такі дії, а також фіксувати та розкривати злочини, зокрема крадіжки, та вжити відповідні профілактичні заходи для попередження таких негативних явищ.
Надзвичайно важливо те, що ми вже маємо чимало випадків, коли саме відеозапис дозволяв дитині, вчителю або батькам довести свою правоту в разі несправедливих звинувачень.
Недоліки та ризики використання відеоспостереження та відеофіксації в закладах освіти
Через недосконале законодавство під час встановлення відеокамер у закладах освіти можуть виникати складнощі щодо дозволів на встановлення відеоспостереження та відеофіксації, адже процедури захисту персональних даних дуже складні.
Інформація про фізичну особу є конфіденційною (частина 1 статті 21 Закону України «Про інформацію»). Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків фіксації порушення прав (ч. 2 статті 11, ч. 4 статті 21 Закону України «Про інформацію»).
Крім того, на період воєнного стану право збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію може тимчасово обмежуватися (Указ Президента України № 64/2022).
Питання фото-, відеозйомки та використання фото дітей окремо законодавством України не врегульовано, але для неповнолітнього згоду на фото- чи відеозйомку мають надавати батьки. Адже, відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону дитинства», кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.
Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості й виключають приниження честі та гідності дитини. Ця стаття також визначає, що розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється.
У разі встановлення відеокамер у закладах освіти відеозапис є втручанням в конфіденційність заради створення безпечного середовища у закладі освіти. Але знову ж тут виникають ризики несанкціонованого та незаконного використання трансляції та записів відеокамер особами, які на це не уповноважені.
Зокрема, можливий злам шкільних серверів із доступом до відеозаписів і потрапляння цих відео до рук невідомих та небезпечних осіб. Тому тут постає питання захисту від незаконного витоку інформації, технічного та кіберзахисту системи відеоспостереження та відеофіксації.
Відсутність більш глибокого та деталізованого законодавчого регулювання, а також роз’яснення відповідних норм може порушувати як право на приватність, так і право на безпеку учасників освітнього процесу. Тому, зокрема, має бути розроблений чіткий порядок витребування відеозапису з метою захисту прав: хто може витребувати запис – батьки, педагог чи лише поліція, чи можливе витребування відеозапису для захисту дитини, якщо на записі, крім неї, інші діти тощо.
Встановлення відеокамер та здійснення відеоспостереження і відеофіксації потребує значних додаткових коштів у громаді. Адже вартість обладнання та його обслуговування висока, крім того, адмініструванням системи відеоспостереження має займатися окрема людина й, відповідно, отримувати за це заробітну плату.
Відеоспостереження та відеофіксація: у чому різниця
Слід розрізняти процедури відеоспостереження та відеофіксації.
Відеоспостереження (відеонагляд) – передавання відео та, можливо, звуку, у режимі реального часу на монітор оператора, який стежить за тим, що відбувається в зоні видимості камер (наприклад, системи відеоспостереження у торговельних центрах).
Відеофіксація (відеореєстрація) – (може бути поєднана, але не обов’язково) з відеоспостереженням – запис на верифікований носій зображення та, можливо, звуку з відеокамер для подальшого використання (перегляду) інформації (наприклад, нагрудні камери поліцейських, відеореєстратори в авто).
Пропозиції освітнього омбудсмена
Свої пропозиції щодо вивчення досвіду та правового регулювання питань відеофіксації та відеоспостереження у закладах освіти освітній омбудсмен надіслав відповідним листом Голові Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергію Бабаку та Голові комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиті Потураєву.
Пропозиції:
1. Провести аналіз українського та закордонного законодавства щодо впровадження відеоспостереження й відеофіксації у закладах освіти.
2. Дослідити наявний український досвід впровадження відеоспостереження та відеофіксації у закладах освіти.
3. Провести ґрунтовне дослідження думки учасників освітнього процесу щодо можливості та доцільності впровадження відеоспостереження й відеофіксації у закладах освіти.
4. Розробити та внести необхідні зміни до українського законодавства, зокрема:
- щодо захисту персональних даних;
- відповідальності за порушення конфіденційності даних відеофіксації або відеоспостереження;
- інші зміни, пов’язані з питанням регулювання та практичного використання відеоспостереження та відеофіксації.
5. Розробити Рекомендації щодо організації відеоспостереження та відеофіксації у закладах освіти, у яких передбачити:
- порядок отримання згоди (за необхідності) від учасників освітнього процесу на запровадження відеоспостереження або відеофіксації;
- правила збереження та використання даних, які отримані під час відеофіксації та відеоспостереження;
- порядок доступу до відео;
- порядок витребування відео;
- процедури встановлення та обслуговування відеокамер;
- порядок фінансування відповідних витрат;
- інші аспекти, пов’язані з питанням регулювання та практичного використання відеоспостереження та відеофіксації.
6. Поставити на порядок денний обговорення принципової можливості (за наявності ресурсів) включення у штатний розпис закладу освіти посади відповідальної особи за цифровізацію, до повноважень якої буде входити, зокрема, і робота систем відеоспостереження та відеофіксації. А до моменту ухвалення подібного рішення дозволити територіальним громадам та уповноваженими органами управління освітою впроваджувати такі посади за кошти місцевого бюджету.
Служби освітнього омбудсмена.
Источник: osvita.ua
