Домой Користні поради Чому страх хвороби небезпечніший за саму хворобу

Чому страх хвороби небезпечніший за саму хворобу

156
0

Віктор Комаренко, кандидат біологічних наук, доцент, співзасновник нейротехнологічної та освітньої компанії Beehiveor

Вже кілька тижнів ми живемо в атмосфері невизначеності і стресу: ми не знаємо, скільки ще триватиме карантин, не можемо вільно пересуватися містом, наша соціальна активність дуже знизилась. Що відбувається у нашому мозку, коли ми боїмося і стресуємо, ми здатні ми контролювати власну тривожність, і чому страх захворіти значно небезпечніший, ніж сама хвороба пояснює нейробіолог Віктор Комаренко.

Що ми зараз переживаємо?

Стан, у якому ми всі зараз перебуваємо — це типова стрес-реакція. Стрес — це реакція організму на будь-яку новизну. І наше завдання — адаптуватися до неї. Якщо новий об’єкт (стресор) є безпечним, ми продовжуємо звичне своє життя. Якщо ж виявиться, що цей об’єкт несе нам небезпеку, або просто схожий на небезпечний, ми або намагаємось уникати його, або активно йому протидіємо, або ж робимо так, щоб він нас не помітив. Так-так, це усім відома поведінкова реакція «замри, бий або біжи».

Як наш мозок визначає, яку поведінку обрати?

Виявляється, мозок намагається розпізнати у новому об’єкті щось знайоме: якщо є відомі нам ознаки, то об’єкт прогнозований, і ми знаємо, як з ним співіснувати. Саме тому нам приємно і безпечно спілкуватись із друзями, працювати у звичному колективі, бути вдома, слухати музичні хіти, які добре знаємо. Словом, це та славнозвісна зона комфорту.

Що робить мозок, коли новизни забагато?

Коли є купа питань без відповідей, як наприклад, із епідемією нового вірусу, а мозок не може впізнати щось «знайоме» у цій ситуації, ми починаємо перебільшувати небезпеку. Свою активність підвищує маленька ділянка мозку — мигдалина. Вона є частиною лімбічної системи мозку, що бере участь у виникненні емоцій, навчанні і формуванні пам’яті, здатності орієнтуватись у просторі тощо. Своєю активністю мигдалина активує ті частини структур мозку, що відповідають за увагу: ми стаємо пильними, фокусуємося виключно на загрозі і мало помічаючи інші об’єкти. Ось чому під впливом дії сильних стресорів ми не можемо розгледіти вихід зі скрутного становища, хоч він і зовсім поруч. Таке підвищення уваги потрібне, щоб мозок краще вивчив і дослідив новий об’єкт.

А якщо мозок не може пристосуватися до присутності стресора?

Якщо нам не вдається достатньо вивчити новий об’єкт, мозок не зможе адаптуватись до присутності стресора: його не можна ні позбутися, ні прижитися з ним. Лобна кора втратить можливість контролювати активність мигдалини. Вона стане ще більш збудженою. Вогню додають спекулятивні, сенсаційні та занадто емоційні і неправдиві новини, репортажі та плітки про небезпеку. Так формується відчуття страху: необхідно рятуватись, часу на роздуми немає, ми лише поглиблюємо афективну поведінку. Тривала дія кортизолу та адреналіну вже не матимуть позитивного ефекту. Навіть більше, ці гормони провокуватимуть організм витрачати на марну боротьбу із небезпекою ті свої ресурси, які чіпати не можна: буде руйнуватися кісткова тканина, зменшуватиметься м’язова маса тіла, зникатимуть нервові зв’язки в ділянках мозку, що відповідають за когнітивні процеси, порушиться функції крові і може розвинутися гіпертонія, знизиться ефективність імунних реакцій. Іншими словами, організм виснажиться і стане легкою мішенню для збудників інфекційних захворювань. Саме тому тривале відчуття страху перед хворобою може бути більш небезпечним за саму хворобу.

Як зупинити таку імпульсивну поведінку?

Передусім знайте, що коли ви думаєте про ці всі процеси, що відбуваються у вашому мозку, коли ви шукаєте причинно-наслідкові зв’язки, ви повертаєте контроль над мигдалиною. По-друге, враховуйте, що різке вимушене зниження соціальної активності посилює згубну тривалу дію «гормонів стресу». Тому ось список того, що може зробити кожен для власного здоров’я:

  • Спілкуйтеся із близькими людьми — від цього у нас виробляється гормон окситоцин, який пригнічує руйнівні ефекти кортизолу.
  • Очистіть своє медійне поле. Зараз як ніколи важливе чітке, спокійне, відкрите інформування населення.
  • Робіть звичні хатні справи чи виконуйте знайомі вам професійні обов’язки. Тобто робіть те, що ви вмієте і здатні повністю контролювати.
  • Добре спіть: повноцінний сон — дієвий антистресовий захід, під час сну мозок раціоналізує всю емоційну інформацію, яку ми спожили впродовж дня.
  • Проводьте індивідуальні спортивні тренування і не забувайте вчитись.

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...
Voting is currently disabled, data maintenance in progress.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here